УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-20200/2011                                                          Головуючий в 1-й інстанції

Категорія – 48 ( ІІІ )                                                                  суддя Валуєва В.Г.

                                                                                           Суддя-доповідач – Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

Іменем   України

26 січня 2011 року колегія суддів судової  палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в  складі:

головуючого судді -  Зубакової В.П.

суддів -                       Неклеси В.І., Остапенко В.О.

при   секретарі -         Іванюк О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення  Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2010 року по цивільній справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

          Особи, що беруть участь у розгляді справи:

позивачка ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А:

          У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення  аліментів на утримання  сина ОСОБА_4 на  його період навчання в розмірі 700 грн, посилаючись на те, що він навчається на третьому курсі Криворізького металургійного технікуму на денній формі на бюджетній основі, потребує матеріальної допомоги батька, вона самостійно таку допомогу надавати не може, а відповідач відмовляється надавати добровільно матеріальну допомогу на навчання  сина.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 07 липня 2010 року до досягнення сином 23-х років за умови навчання в учбовому закладі.

Витрати зі сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру стягнутих аліментів, посилаючись на те, що він самостійно сплачує комунальні послуги за позивачку та синів, і згоден надавити допомогу у розмірі 400 грн..

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів   апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з грудня 1984 року по 08 серпня 2007 року. Від шлюбу мають повнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який знаходяться на утриманні позивачки.

          З 11.08.2008 року по теперішній час ОСОБА_4 навчається на бюджетній основі на 3-му курсі денного відділення Криворізького технікуму НметАУ, строк навчання якого закінчується 30.06.2012 року.

          Задовольняючи позовні вимоги позивачки та стягуючи на її користь аліменти на утримання сина, що продовжує навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 07.07.2010 року і до досягнення ним 23-х років, суд першої інстанції виходив з визнання позову відповідачем.

          Проте з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

          Покладаючи на відповідача обов’язок зі сплати аліментів на користь позивачки на  утримання ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з факту досягнення ОСОБА_4 повноліття й продовження ним навчання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6), при цьому визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд не встановив й не врахував обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Так, відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком  та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з матеріалів справи повнолітній ОСОБА_4 самостійного заробітку не має, продовжує навчання на бюджетній основі на денному відділенні на 3-му курсі денного відділення Криворізького технікуму НметАУ, строк навчання якого закінчується 30.06.2012 року, у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги.  По результатам здачі сесії стипендію не отримує, як невстигаючий. (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді кровельщика ремонтно-будівельного цеху ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», отримуючи середньомісячну зарплату в розмірі  2156,88 грн. (а.с. 32), що свідчить про його здатність надавати матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_4 При цьому  відповідач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 25), що призвело до хронічних захворювань (а.с.  29 - 31), та змушений  щомісячно витрачати кошти на лікування.

Позивачка ОСОБА_3 працює  у вагонному депо ст. Батурінська, її заробітна плата  за жовтень 2009 року – січень 2010 року включно складає 14 993,90 грн. (а.с. 8).

Всупереч ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції не враховано й не надано оцінки доказам щодо матеріального становища сторін, а тому доводи відповідача в цій частині є обґрунтованими.

Не погоджується колегія суддів з висновком суду першої інстанції й щодо строку стягнення аліментів й вважає його визначеним, всупереч ст. 199 СК України, оскільки право на утримання позивачки відповідачем припиняється у разі  припинення навчання  ОСОБА_4, тобто 30.06.2012 року, а не з досягнення ним 23–х річного віку, як це зазначено в рішенні суду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів, враховуючи матеріальне становище повнолітнього ОСОБА_4, який навчається, матеріальне становище відповідача, фактичний розмір витрат, що витрачає позивачка на утримання повнолітнього ОСОБА_4, й виходячи з рівності обов’язку батьків  утримувати дитину, конституційного права особи на прожитковий мінімум, а також враховуючи термін навчання повнолітнього до 30.06.2012 року, вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити й змінити рішення суду, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання з 700 грн. до 400 грн., зазначивши що аліменти підлягають стягненню щомісячно на час навчання ОСОБА_4, починаючи з 07.07.2010 року до 30.06.2012 року включно або до припинення ним навчання.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2010 року в частині розміру стягнутих аліментів і кінцевої дати їх стягнення змінити.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, який продовжує навчання з 700 грн. до 400 грн. щомісячно, зазначивши що аліменти підлягають стягненню щомісячно на час навчання  ОСОБА_4, починаючи з 07.07.2010 року до 30.06.2012 року включно або до припинення ним навчання.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

       Головуючий:

                    Судді: