Справа № 263/16859/21

Провадження № 3/263/843/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Федоренко Тетяна Іванівна розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,за ч. 1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,                                                 В С Т А Н О В И В :

        Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 238023 від 09.12.2021 року слідує, що ОСОБА_1 09.12.2021 року о 20.40 год. користувався послугами регулярних міжобласних перевезень без наявності негативного результату тестування на Covid 19 або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дводозної вакцини або міжнародного внутрішнього сертифіката чи іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від Covid 19, або одужання особи від зазначеної хвороби, чим порушив правила, щодо карантину людей, передбачені постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020 року. Такі дії ОСОБА_1 за вищевказаним протоколом кваліфіковані за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.        .

        ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про причини своєї неявки суд не повідомив.

         Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

        За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

       Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

       Диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

       Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).

      Питання складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 254 КУпАП.

      Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

      Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

          Суд в обов`язковому порядку повинен перевірити матеріали адміністративної справи, що надійшли до суду на їх відповідність вимогам закону, в тому числі статтям 254, 256 КУпАП.

         Також ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Проте в протоколі серії ВАБ № 238023 від 09.12.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не зазначено точне місце де саме було скоєно вказане правопорушення, а заначено лише дату 09.12.2021 року та час, а саме 20 год.40 хв.

  Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

        Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази у справі про адмінінстративне правпорушення та не може приймати рішення на припущеннях.

     Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

                  Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП, оскільки не доведено місце його вчинення, а тому суд вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно нього слід закрити за відсутністю події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

          На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 44-3, 247, 284 КУпАП, суддя

                                                       П О С Т А Н О В И В:

       Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

       Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.

       Суддя                                                             Т. І. Федоренко