Провадження № 2-а/470/1/22

Справа № 470/658/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Лященко В.Л., за участю секретаря Саларьової І.С., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу адміністративний позов ОСОБА_1 до Скопець Дани Миколаївни - лейтенанта поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області та Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до лейтенанта поліції, 4 роти, 1 батальйону, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Скопець Д.М. та Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО №5039379 від 17.11.2021 року про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП, а провадження в справі закрити.

В позовній заяві зазначає, що відносно нього була складена постанова за порушення п.12.4 ПДР, за перевищення швидкості в населеному пункті на 24 км/год. Стверджує, що він швидкість не перевищував, оскільки коли побачив працівників поліції в населеному пункті, то на спідометрі була швидкість менша за 70 км/год. Вказує, що не знає розташування знаку 5.49, а до під`їзду до населеного пункту він не міг бачити вказаний знак, оскільки по праву сторону рухався вантажний автомобіль. Вважає, що вимірювальний прилад TruCAM в порушення діючого законодавства не був закріплений стаціонарно, а відеофіксація відбувалася при триманні вказаного пристрою в руках. Звертає увагу на те, що поліцейським було внесено до постанови недостовірну інформацію, а саме час вчинення правопорушення - 10:55:39, в той час, як зупинка його автомобіля була зроблена близько 10 години 40 хвилин. Зазначає, що в постанові конкретно не вказано, яке саме правопорушення він вчинив, оскільки ч.1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення декількох правопорушень. Вказує, що при складані постанови йому не були роз`ясненні права, не надано сертифікат на прилад та не надано можливость для залучення захисника.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області надав відзив, в якому просив відмовити у задоволені позовної заяви. Зазначив, що вчинене порушення ПДР підтверджується відео файлами фіксації перевищення швидкості та запису з боді камери поліцейського. Вказує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. з відстані у 180-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 №UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки: Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Стверджує, що TruCam II відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості руху, а його встановлення стаціонарно не вимагається. TruCam II може бути стаціонарно змонтовано та використовуватися для автоматичної фіксації швидкості, але конструктивно він є ручним вимірювачем швидкості. Вказує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення у місті, де дозволяється розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCAM, що підтверджується посиланням на офіційний сайт Департаменту патрульної поліції, а саме: http://patrol.police.gov.ua/2020/07/29/kilkist-dilyanok-na-yakyh-patrulni-vymiryuvatymut-shvydkist-za-dopomogoyu-pryladu-trucam-zbilshuyetsya/.

Факт встановлення дорожнього знаку 5.70 «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» на ділянках автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітопь-Новоазовськ підтверджується у листах відповідях служби автомобільних доріг в Одеській області. Пунктом 12.9. ПДР визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 125, 12.6, та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, Знак 3.29. «Обмеження максимальної швидкості», 3.31 Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Дана обставина була зафіксована лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM №000790 та підтверджується роздруківкою файлу 163714542_MC000_1117_103902.jmf та відеозаписом з даного пристрою. Зазначає, що відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год., однак позивач в населеному пункті рухався зі швидкістю 74 км/год, тобто з перевищенням на 24 км/год.

У відповіді на відзив позивач підтвердив обставини вказані у позові та зазначив, що матеріали справи не містять доказів перевищення ним швидкості, а з наданого відеозапису не можливо встановити, що саме його транспортний засіб був зафіксований на TruCAM.

26 листопада 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Лященко В.Л.

Ухвалою суду від 09.12.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , було відкрито спрощене позовне провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином та вчасно, причини неявки суду не повідомив, скористався правом на надання відзиву.

Відповідачка інспектор поліції Скопець Д.М. в судове засідання не з`явилась, відзиву на позовну заяву не подала, повідомлялась належним чином.

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів, враховуючи також те, що поважних причин неявки в судове засідання ними не надано.

Також, не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.6 ст.162 КАС України.

Оскільки учасники справи, повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явились і їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.205 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами у письмовому провадженні.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 листопада 2021 року стосовно позивача ОСОБА_1 було складено постанову за те, що він керуючи транспортним засобом марки "SUZUKI VITARA", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався у населеному пункті зі швидкістю 74 км/год, перевищуючи встановлену швидкість на 24 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Разом з тим, дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.

Дослідивши складену постанову серії ЕАО № 5039379 від 17.11.2021 року та матеріали справи суд вбачає, що жодних доказів здійснення фото чи відеофіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин в постанові, матеріали не міститься.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, а також у відзиві на позов, порушення визначеного п.12.4 ПДР обмеження швидкості руху встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу TruCam LTI 20/20 №000790.

На підтвердження порушення правил дорожнього руху представник відповідача надав диск на якому наявні відео файли з боді камери поліцейської ОСОБА_2 щодо спілкуванням з ОСОБА_1 , однак на переконання суду вони не можуть бути доказом, оскільки не підтверджують факту перевищення ОСОБА_1 встановленого обмеження швидкості рух на 24 км/год.

Що стосується самої події фіксації перевищення швидкості встановленої за допомогою лазерного вимірювача TruCAM №000790, то на диску наданого представником відповідача наявний лише один файл, якій містить відео здійснення самого вимірювання швидкості тривалістю не більше однієї секунди з якого не можливо ідентифікувати транспортний засіб, ні його колір, ні номерний знак, ні особу водія.

На запит суду, відповідачем Управлінням патрульної поліції в Одеській області до суду не було надано інших відео або фото доказів порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 .

Таким чином, належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, окрім оскаржуваної постанови, відповідачами не надано.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачами не було надано до суду доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5039379 від 17.11.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 задоволенню.

Згідно статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області, яке було відповідачем у даній справі, на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. та витрати на пов`язані з ознайомленням з матеріалами справи 68,10 грн., які підтверджуються квитанціями про сплату судового збору та за виготовлення копії диску відеозапису.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19-20, 25, 205, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.9, 251, 268, 280 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАО № 5039379 від 17.11.2021 року складену лейтенантом поліції, інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Скопець Даною Миколаївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн., та витрати пов`язані з ознайомленням з матеріалами справи 68,10 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, відповідно до ст.255 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, згідно ч.4 ст.286 КАС України.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області, юридична адреса: 65114, вул. Академіка Корольова, буд.5, м. Одеса.

Рішення складено 17.01.2022 року.

Суддя В. Л. Лященко