- Представник позивача: Мєтєльов Павло Андрійович
- Третя особа: Приватний виконавець Богатиренко Артур Ігорович
- Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай Олег Станіславович
- відповідач: ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС"
- позивач: Зігуля Наталя Василівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 628/4714/21
Провадження № 2/628/225/22
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2022 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську, Харківської області, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Мєтєльов Павло Андрійович, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Мєтєльов П.А. звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 20.11.2020 за реєстровим номером 103531, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованість у розмірі 28913,65 грн, - таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що ОСОБА_1 не укладала з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» договорів кредиту та не має перед ним жодних боргових зобов`язань, інформацію отримала з мобільного додатку «Дія», у зв`язку з чим було отримано доступ до виконавчого провадження. № 64954383, відкритого за постановою приватного виконавця Богатиренка А.І. від 24.03.2021, отже виконавчий напис вчинено нотаріусом в незаконний спосіб та безпідставно.
Ухвалою суду від 25.11.2021 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності і без участі позивачки, позов підтримав і просив задовольнити.
Ухвалою суду від 21.12.2021 підготовче провадження по справі було закрито та призначено судове засідання.
Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» і треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, отримані уповноваженим представником товариства і приватним виконавцем. Правом надати відзив, заяву, клопотання, заперечення, доповнення ні відповідач, ані треті особи не скористалися.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача і третіх осіб та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі учасникам справи роз`яснювалося право подати відзив, у якому вони повинні викласти заперечення проти позову, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив чи заперечення до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Встановлено, що виконавчим написом № 103531, вчиненим 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є боржником за Кредитним договором 619991510 від 03.09.2019, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав і обов`язків якого на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 28/1118-01 від 28.11.2018 є ТОВ «Таліон плюс», правонаступником усіх прав і обов`язків якого на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 05/0820-01 від 05.08.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», заборгованість за Кредитним договором 619991510 від 03.09.2019 у розмірі 28913,65 грн (а.с.6).
24.03.2021 постановою приватного виконавця Богатиренка А.І. відкрито виконавче провадження № 64954383 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с.7).
16.11.2021 тим же приватним виконавцем в межах відкритого ВП № 64954383 була прийнята постанова про арешт коштів боржника ( а.с. 9).
У виконавчому написі нотаріуса не зазначено, коли саме настав строк платежу і прострочка за кредитним договором.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.11.2020 по 04.11.2020. Сума заборгованості складає 27713,65 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 8350,00 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 13047,01 грн., заборгованість за штрафами і пенями – 6316,64 грн. (а.с.6).
Будь-яких кредитних договорів, як і договорів відступлення права вимог до суду надано не було.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 20.11.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».
Відомості про посвідчення кредитного договору сторін, а також відповідних договорів відступлення права вимог, за якими в результаті право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» до суду не надані, тому суд позбавлений можливості перевірити надання таких документів нотаріусу для вчинення виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 20.11.2020 були відсутні правові підстави для його вчинення, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17.
Окрім цього, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, та надання документів, що підтверджують правонаступництво, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 05.05.2021, була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги до боржника про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Із урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Наведена норма закону спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Отже, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
За відсутності доказів отримання ОСОБА_1 будь-яких повідомлень-претензій про існуючу заборгованість за кредитним зобов`язанням, що надсилалась в установленому порядку, висновок про безспірність вимог кредитора не можна вважати обґрунтованим.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження №. 61-12629св19), від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17 (провадження №61-14105св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
Відповідач свої вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором обґрунтовує виключно відступленням прав вимоги. При цьому, будь-яких документів щодо наявності правових підстав для виникнення у відповідача права вимоги за невиконаними зобов`язаннями боржників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до суду не надано, як і не було таких надано разом із заявою про вчинення виконавчого напису.
Таким чином, із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість саме перед цим стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, належні докази відступлення прав вимоги за кредитним договором також відсутні.
Із огляду на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20 червня 2018 року.
Доказів направлення ОСОБА_1 будь-яких претензій чи повідомлень-вимог про попередження боржника про заборгованість, умови та порядок її погашення, відступлення прав вимоги із підтвердженням направлення та вручення позивачу таких документів, в матеріалах справи немає.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Також, на думку суду, як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що також узгоджується з установленими у даній справі фактичними обставинами (аналогічний правовий висновок сформульований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі № 645/1979/15-ц .
З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, суд дійшов до висновку про вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом із порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого судом способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.
За положеннями частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, прийняті заходи забезпечення позову, у тому числі до подання позовної заяви, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 158, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Мєтєльов Павло Андрійович, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 20.11.2020 за реєстровим номером 103531, яким на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , стягнута заборгованість у розмірі 28913,65 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя В. В. Барабанова
- Номер: 2/628/1418/21
- Опис: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 628/4714/21
- Суд: Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
- Суддя: Барабанова В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.11.2021
- Дата етапу: 25.11.2021
- Номер: 2/628/225/22
- Опис: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 628/4714/21
- Суд: Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
- Суддя: Барабанова В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.11.2021
- Дата етапу: 20.01.2022