22-ц/804/384/22

                                                                                222/1254/21

Головуючий в І інстанції  Вайновська О. В. Єдиний унікальний номер 222/1254/21

Номер провадження 22-ц/804/384/22

Доповідач Барков В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 січня 2022 року  м. Маріуполь

Донецький апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів   Биліни Т. І.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар  Вороніна М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Володарського районного суду Донецької області від 22 жовтня 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що в проваджені Володарського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без урахування самочинно збудованого гаража літ. Б, а також стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. Крім того, просив об`єднати в одне провадження справу за його позовом та справу № 222/995/21 за позовом ОСОБА_1 до нього про поділ сумісного майна подружжя.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 22 жовтня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – відмовлено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у зв`язку із перебуванням у провадженні Володарського районного суду Донецької області справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її безпідставність, на недослідження усіх обставин заявлених ним вимог, просив ухвалу від 22 жовтня 2021 року скасувати та постановити нову, якою направити справу № 222/1254/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заявлені ним позовні вимоги не співпадають із позовними вимогами ОСОБА_2 , оскільки він просив визнати за ним право власності на ? частину спірного будинку в ідеальних частках без поділу його в натурі.

Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Коваленко К. О., який надійшов до Донецького апеляційного суду поштою, не містить власноручного підпису адвоката, тому судом не розглядається.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками, тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що позов між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав перебуває на розгляді Володарського районного суду Донецької області.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя в якому просила визнати за нею право власності на 48/100 частин житлового будинку (літ. А) АДРЕСА_1 , які складаються із: кімнати 1-2, кімнати 1-3, кімнати 1-7, загальною площею 29,6 м2, сіней літ а-1, сараю літ. Г, сараю літ. Д, льоху літ. П/д, вбиральні літ. Е, сараю літ. Ж та огорожі № 1 (22/100 частин), а також стягнути з відповідача на свою користь ? частини вартості автомобіля ЗАЗ «Таврія», державний номер НОМЕР_1 , в розмірі 17 500 грн., оскільки це майно було придбано за час її проживання в шлюбі з відповідачем.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа в якій одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Відсутність хоча б однієї з наведених складових не дає суду підстави відмовляти у відкритті провадження у справі.

Необхідність застосування вказаної норми зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) указано, що «предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Відповідно до змісту наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору, тобто ідентичними є склад учасників цивільного процесу, підстава звернення до суду та матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Таким чином, хоча заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги стосуються одного і того ж спірного житлового будинку, вимоги щодо способу його поділу не є тотожніми з вимогами ОСОБА_2 , заявленими в справі № 222/995/21.

Отже, спір у цій справі має інші матеріально-правові вимоги у зв`язку з чим апеляційний суд вважає скаргу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, а тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Володарського районного суду Донецької області від 22 жовтня 2021 року – скасувати, справу направити до Володарського районного суду Донецької області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 17 січня 2022 року.

Судді       В. М. Барков

        Т. І. Биліна

Є. Є. Мальцева