Справа № 419/1448/21

Провадження № 2/419/40/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року                 у складі:   головуючого судді – Іванової О. М.,

                                      при секретарі – Московченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 08.10.2018 р. шлюб між ним та відповідачем розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновком служби у справах дітей Новоайдарської РДА Луганської області від 13.08.2018 р. про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його мешкання. На теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні позивача та постійно проживає разом з ним. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Новоайдарського районного суду Луганської області від 05.07.2021 р. у справі відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 30.11.2021 р. позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.12.2021 р. на виконання ухвали Новоайдарського районного суду Луганської області від 30.11.2021 р. позивачем усунені недоліки позовної заяви та додано довідку про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 24.12.2021 р. справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, заперечень проти вирішення справи при заочному розгляді не надав.

Відповідач – ОСОБА_2 відзиву на позов не надала, у жодне судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином сповіщена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи (а.с.30), та повідомленням на офіційному сайті Новоайдарського районного суду Луганської області офіційного веб-порталу Судової влади України (а.с. 22, 26, 43), заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 08.10.2018 р. шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.8-10). Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.2007 року виконкомом Щастинської міської ради Жовтневого району м. Луганська, актовий запис №72, з якого вбачається, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , а матір`ю – ОСОБА_2 (а.с.4). Згідно вищевказаного рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 08.10.2018 р., висновком служби у справах дітей Новоайдарської РДА Луганської області від 13.08.2018 р. про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його мешкання (а.с.8-10).

З копії акту про фактичне проживання та з копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с.5,6) вбачається, що ОСОБА_1 проживає за місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм сином ОСОБА_3 . Неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований за вищевказаною адресою, що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку коштів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 не надає.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При ухиленні батьків від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відомості про стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявності у нього інших дітей, непрацездатних членів сім`ї у суду відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВРN 789-XII від 27.02.1991 р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років з розрахунку на місяць з 1 січня - 2618 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено до суду 30.06.2021 року.

Враховуючи вищевикладене, а також потреби неповнолітньої дитини у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, беручи до уваги зміст позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, та до досягнення дитиною повноліття. Зважаючи на те, що відповідачем не було надано відзиву, відомості про стан її здоров`я, матеріальне становище, наявність у неї інших дітей, непрацездатних членів сім`ї у суду відсутні, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», тому відповідач має сплатити в дохід держави судовий збір, який складає 908 грн.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 84, 112, 180, 181,182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 211, 223, 247, 263-265, 280, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.06.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір на користь держави у розмірі, встановленому ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, тобто 908 (дев`ятсот вісім) грн., на користь держави: «отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106».

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий:                                О. М. Іванова