ПОСТАНОВА   Справа №№  2а-743-2011 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року           Київський районний суд міста Донецька у складі головуючого судді Рассуждай Я.М. при секретарі: Васильєвої С.С. за участю представника відповідача: ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька адміністративну справу за позовом:

 ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про зобов’язання донарахувати і виплатити недоотриману частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд,

 ВСТАНОВИВ:

 Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду із адміністративною позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку Ради про зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку Ради перерахувати і виплатити недоотриману частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 9835 гривень 34 копійок, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є матір’ю неповнолітньої дитини – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Тому вона перебувала на обліку відповідача  і мала право у відповідності до ст. 43  Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року  № 2240-ІІІ на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченим цим законом. Однак відповідач порушив її право шляхом здійснення виплат, розмір яких значно нижчий ніж розмір встановлений вказаним законом і доплатити різницю відмовляє.

З 1 квітня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона перебувала на обліку відповідача  і отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказані виплати здійснювались без урахування вимог вищезазначеного закону, на підставі чого їй недоплачена з квітня 2007 року по травень 2009 року сума у розмірі  9835 гривень 34 копійок.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала і просила суд задовольнити їх.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку Ради позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_3 не визнав у повному обсязі і суду пояснив те, що:

ОСОБА_3 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради з   1 квітня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року у зв’язку з чим їй була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:

- у 2007 році  відповідно до ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, згідно якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень.

- у 2008 році  відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VII та п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, який був розроблений на виконання ч.4 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ .  

Пунктом 22 вищевказаного Порядку передбачено, що допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у 2008 році   надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

- у 2009 році відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, згідно якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Крім того. відповідно до ст. 46 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VI допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону  України  "Про державну  допомогу  сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими народженням  та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку,  визначених Кабінетом Міністрів
України.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України  передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України  визначаються  будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Бюджетним кодексом України передбачено, що Закон про Державний бюджет України визначає бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету. Розпорядники коштів отримують бюджетні асигнування, які є підставою для затвердження кошторисів видатків. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями, а також приймають бюджетні обов’язки та витрачають кошти в межах бюджетних асигнувань , встановлених кошторисом видатків.

    Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України. Згідно ст.30 Бюджетного кодексу України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено кодексом.

    Відповідно до п.6 ст.51 Бюджетного кодексу будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Що стосується рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», то слід зазначити, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році  виплачувався згідно п.23 розділу ІІ вищезазначеного закону, а саме цей пункт не був визнаний неконституційними та не втратив чинність. Таким чином, виплата цього виду допомоги була здійснена на підставі діючого протягом всього 2008 року положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Що стосується посилань позивача на Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, то відповідно до ст. 9  зазначеного Закону Фонд   соціального   страхування   з   тимчасової   втрати працездатності є органом,  який здійснює керівництво та   управління    загальнообов'язковим    державним    соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Оскільки управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку не наділено правом використовувати кошти Фонду соціального   страхування   з   тимчасової   втрати працездатності, то в  управління немає підстав для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ і тому вищезазначена допомога здійснювалась на підставі Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V,   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VII, Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.

Також представник відповідача вважав, що позивачка взагалі пропустила строк звернення до суду з вимогами з 1 квітня 2007 року по 31 травня 2009 року, наполягав на застосуванні строку позовної давності передбаченого ч. 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України. Просив у задоволені позову відмовити повністю. Крім того представник відповідача зазначив, що вимоги позивачки про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по 31 травня 2009 року є безпідставними, оскільки зазначений вид допомоги виплачується до досягнення дитиною трирічного віку, а дитині ОСОБА_5 3 роки виповнилось ІНФОРМАЦІЯ_3року і саме з цієї дати  управлінням було закінчено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачка ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про народження є матір’ю дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана дитина проживає із позивачкою і знаходиться на її вихованні та утриманні. Позивачка ОСОБА_3 знаходилась на обліку відповідача по цій справі з 01.04.2007 по ІНФОРМАЦІЯ_3 року та відповідач виплачував їй  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Під час здійснення вказаних виплат у 2007 році відповідач керувався ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ; у 2008 році п.23 розділу ІІ   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VII та п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.

Вказані обставини визнані сторонами по цій справі, тобто між ними немає розбіжностей щодо встановлених судом обставин, а у суду немає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і сторони не наполягають на їх доказуванні, тому у відповідності до положень ч.3 ст. 72 КАС  України наведені вище обставини доказуванню не підлягають, визнаються судом  достовірними та приймаються до уваги.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні  діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»

Тобто, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ (Далі - №2811-ХІІ) є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 закону №2811-ХІІ встановлено, що громадяни України, в сям’ях  яких виховуються та проживають неповнолітні діти мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України №2811-ХІІ передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України №2811-ХІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Вказаний вище закон №2811-ХІІ є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України №2811-ХІІ. При цьому вказаний закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України №2811-ХІІ встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів  України  не делеговані.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VII, який набрав чинності  з 01.01.2008 року знову було внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців але не менш ніж 130 грн. Такі внесені зміни не розглядались конституційним Судом щодо їх конституційності, тобто не визнавалися неконституційними. Такі положення про розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяли протягом 2008 року

Таким чином, дії відповідача щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку  з  січня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року у розмірі 130 гривень є правомірними, оскільки відповідають нормам чинного законодавства, тому позовні вимоги в частині  зобов’язання перерахування і виплатити позивачці ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку у 2008, 2009 роках суд вважає необґрунтованими і відмовляє у їх задоволені.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України статті 56,71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на всій території України, остаточним, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок  дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.

Отже з 09 липня 2007 року була відновлена ст. 15 Закону України №2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається  у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період  з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим суд вважає, що до вимог позивачки про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 квітня 2007 року по 31 травня  2009 року слід застосовувати положення статті 99 КАС України, оскільки відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час виникнення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. КАС України набув чинності  з 1 вересня 2005 року, зміни внесені в КАС України набули чинності з 7 липня 2010 року, а позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду 16 листопада 2010 року.

Відповідно до вимог статті 99 КАС України для звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, яким якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка ОСОБА_3 щомісячно отримувала грошову допомогу, яка їй виплачувалась кожного місяця поточного року, тобто з виплачених сум вона повинна була дізнатися що на її думку, її право на отримання цих сум в більшому розмірі  є порушенням і юридична необізнаність позивачки не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення нею до суду. Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами і бажання людини бути обізнаною про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Позивачка в судовому засіданні просила поновити строк звернення до суду, але суд вважає, що нею не наведено жодних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд вважає, що позивачкою ОСОБА_3 пропущений строк звернення до суду з позовом про зобов’язання перерахувати і виплатити недоотриману частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 квітня 2007 року по 31 травня 2009 року і поважних причин пропуску звернення до адміністративного суду, суд не вбачає, а отже не вбачає підстав для його поновлення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.  24,99,100,167,184,195,196,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд-

            ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3  до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку Ради, про зобов’язання донарахування і виплатити недоотриману частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 квітня 2007 року по 31 травня 2009 року відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд міста Донецька протягом 10 днів з дня її прогололошення.

 Суддя: