Справа № 522/859/22

Провадження № 2/522/2828/22

УХВАЛА

17 січня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1829425651101, яка належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили; заборонити до вирішення справи по суті та набрання рішення у даній справі законної сили державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії стосовно відчуження 1/10 частки квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1829425651101, яка належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду із даною позовною заявою про стягнення боргу за договором позики, сума боргу, яка є предметом позову, складає 142 223,10 грн.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що у власності відповідача перебуває квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 49,3 кв. м., дійсна ринкова вартість якої згідно аналізу Інтернет-порталу становить 1 415 881,66 грн, що є еквівалентом 51 469,20 доларів США за офіційним курсом НБУ на 12.01.2022.

Указує, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/10 частку квартири, яка належить відповідачу на праві особистої приватної власності, є співмірним із сумою заборгованості, а невжиття заходів забезпечення позову надасть відповідачу можливість відчужити власне майно на користь третіх осіб, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення його прав. На виконання вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України вважає доцільним застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання відшкодування фактичних документально підтверджених збитків відповідача із суми трьох відсотків річних від простроченої суми за період заборгованості, яка буде сплачена відповідачем на користь позивача.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, № 9 визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Умовою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, всупереч вказаних процесуальних норм та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування та доказів, що невжиття заходів забезпечення позову впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову про стягнення боргу.

Крім того, заявник просить накласти арешт на 1/10 частку квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1829425651101, яка належить на праві особистої приватної власності відповідачу, проте заявником не надано доказів в обґрунтування співмірності заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, оскільки вартість майна визначена останнім у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Таким чином, правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову на підставі поданої заяви про забезпечення позову відсутні, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. Ю. Федчишена