ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 653/3727/20

Номер провадження: 22-ц/819/150/22

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого – Радченка С.В.,

суддів: Вейтас І.В., Кузнєцової О.А..,

секретар: Плохотніченко А.В.

учасники справи:

представник скаржника Приватного підприємства «Азов – 2012»  – адвокат Крижановський Микола Михайлович,

представник Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) – Харлампієва Тетяна Павлівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу  Приватного підприємства «Азов-2012» на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Мотонок Т.Я., у справі за скаргою Приватного підприємства «Азов-2012» на рішення Головного державного виконавця Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Тетяни Павлівни, заінтересована особа (стягувач) – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції.

04 листопада 2021 року ПП «Азов-2012», від імені якого діє адвокат Крижановський М.М., звернувся до суду із вищезазначеною скаргою в якій просив:

- визнати поважними причини пропущення строку звернення ПП «Азов-2012» із скаргою на рішення державного виконавця та поновити цей строк;

- скасувати постанову Головного державного виконавця Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Т.П. від 21.09.2021 року №66889553 про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову Головного державного виконавця Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Т.П. від 21.09.2021 року №66889553 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову Головного державного виконавця Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Т.П. від 21.09.2021 року №66889553 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- скасувати постанову Головного державного виконавця Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Т.П. від 25.10.2021 року №66889553 про арешт коштів боржника;

- стягнути з Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ПП «Азов-2012» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9 080,00 грн.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2021 року скаргу ПП «Азов-2012» залишено без розгляду.

Залишаючи скаргу ПП «Азов-2012» без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що скаржником пропущено строк для звернення до суду із зазначеною скаргою, передбачений ч.1 ст.449 ЦПК України, і підстав для його поновлення судом першої інстанції не встановлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПП «Азов-2012», від імені якої діє адвокат Крижановський М.М.,подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким справу направити для продовження розгляду скарги до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини та докази по справі та дійшов помилкового висновку про пропуск скаржником строку для звернення до суду із скаргою. Зазначає про те, що навіть у разі пропуску скаржником такого строку, суд не прийняв до уваги поважність причин його пропуску. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що про наявність оскаржуваних постанов державного виконавця представник ПП «Азов-2012» дізнався саме 18 жовтня 2021 року, а також на тому, що вперше зі скаргою представник ПП «Азов-2012» звернувся до суду 26 жовтня 2021 року, проте судом неправомірно було її повернуто скаржнику, що свідчить про своєчасність звернення до суду із вищезазначеною скаргою.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність ухвали суду, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно частин 1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 2 ст.449 ЦПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.ч. 6, 7 вказаної статті про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, в поданій до суду скарзі на рішення Головного державного виконавця Генічеського ВДВС у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Т.П., представником ПП «Азов-2012» було порушено питання щодо поновлення строку на звернення із скаргою на рішення державного виконавця, а саме на: постанову від 21.09.2021 року №66889553 про відкриття виконавчого провадження; постанову від 21.09.2021 року №66889553 про стягнення виконавчого збору; постанову від 21.09.2021 року №66889553 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову від 25.10.2021 року №66889553 про арешт коштів боржника (а.с.2 зв.).

Із оскаржуваної ухвали суду вбачається, що судом першої інстанції досліджувалися обставини з приводу своєчасності оскарження представником ПП «Азов-2012» постанов державного виконавця від 21.09.2021 року №66889553 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в результаті чого суд дійшовши висновку про пропуск скаржником строку для звернення до суду із скаргою на зазначені рішення виконавця.

Проте, як вбачається зі змісту скарги, представник ПП «Азов – 2012» також просив скасувати постанову державного виконавця від 25.10.2021 року №66889553 про арешт коштів боржника (п.5 прохальної частини скарги), строк оскарження якої на момент звернення до суду зі скаргою не закінчився.

Суд першої інстанції не з`ясовував обставини з приводу своєчасності подання скарги на постанову державного виконавця від 25.10.2021 року та взагалі не досліджував вимоги скарги в зазначеній частині, а тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду в цілому. У зв`язку з наведеним апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості перевірити правильність висновків суду без дослідження таких обставин.

На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду    скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Під час нового розгляду даної справи суду першої інстанції необхідно звернути увагу на правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС 02 жовтня 2019 року справа № 766/10138/17-ц провадження № 61-38349св18. В даній постанові зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року в справі № 370/1034/15-ц (провадження № 14-103цс19).

Дану правову позиції необхідно врахувати судом під час розгляду вимог скарги щодо скасування постанов державного виконавця від 21.09.2021 року №66889553 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (п.п.3,4 прохальної частини скарги), та звернути увагу, що дані вимоги скарги вже були предметом розгляду Херсонського окружного адміністративного суду, за результатом розгляду яких було постановлено відповідне судове рішення (а.с.39-42).

Керуючись ст. ст.  374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Азов-2012» задовольнити частково.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених п.п. а-г, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 січня 2022 року.

Головуючий                                                                                                    С.В. Радченко

Судді:                                                                                                                   І.В. Вейтас

                                                                                                                          О.А.Кузнєцова