Справа № 265/9113/21

Провадження № 3/265/86/22

П О С Т А Н О В А

21 січня 2022 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , працюючої двірником в ЖКП «Азовжилкомплекс», яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №788394 від 05.11.2021, 05 листопада 2021 року о 15.30 годині гр. ОСОБА_1 за місцем мешкання по АДРЕСА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого дитина знаходилась в антісанітарних умовах, що могло загрожувати життю і здоров`ю дитини. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснила, що на сьогодні нею створені належні умови для проживання дитини, на підтвердження ремонту в домі надала фотознімки для огляду. Просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, про що надала заяву.

Дослідивши адміністративний матеріал, суддя приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАп настає за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №788394 від 05.11.2021, особою, яка склала протокол, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не містить всіх ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, а саме в протоколі не зазначено такої кваліфікуючої ознаки, як повторність, тобто у протоколі фактично викладена диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо своєї дитини, внаслідок чого дитина знаходилась в антисанітарних умовах, які б могли загрожувати життю і здоров`ю дитини.

При цьому в протоколі не конкретизовано, в чому саме полягали антисанітарні умови, так само як і не надано доказів на підтвердження проживання дитини в таких умовах, зокрема акту обстеження житлово-побутових умов.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 05.11.2021, наданих нею під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, в кімнаті, де мешкає дитина, зроблено ремонт, планується завезти меблі, зроблено піч, є чим опалювати приміщення, наразі в будинку продовжується ремонт.

Фотознімки, долучені до протоколу, свідчать лише про те, що приміщення знаходиться у стадії ремонту.

На спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та обґрунтування її вини, всупереч вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, до протоколу не надано жодних об`єктивних та безсторонніх доказів, які б дозволили судді зробити висновок про ухилення останньої від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України.

У рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".

Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зазначене, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки не доводяться беззаперечними доказами.

Зважаючи на наведене, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити через відсутність в її діях складу даного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Міхєєва