Справа № 147/55/22

Провадження № 3/147/48/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2022 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №770282 від 15.01.2022 вбачається, що 14.01.2022 біля 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно дружини, а саме ображав нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити справу про притягнення його до адміністативної відповідальності у з`язку з відсутністю складу правопорушення. Додадтково зазначив, що 14.01.2022 між ним та його дружиною ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої він зателефонував до поліції. Через певний час вони помирилися, та він повторно телефонував до поліції і відмовився від своєї заяви.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 14.01.2022 між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт, однак вони одразу помирилися. Будь-яких претензій до ОСОБА_1 немає. Сваркою, яка відбулася, будь-якої шкоди (психологічного чи фізичного характеру) їй не завдано.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозиціїєю ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З наданих у судовому засіданні пояснень потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також матеріалів справи випливає, що 14.01.2022 о 21 год. 40 хв. між подружжям ОСОБА_3 відбулася сімейна сварка на побутовому ґрунті.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов`язково завжди приводить.

Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено достеменних відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 .. Конфлікт, що виник між ними носить обопільний характер, що вони підтвердили зокрема своїми показаннями. Доказів, що внаслідок сварки, хтось із сторін постраждав більше, ніж інший, чи зазнав шкоди, суду не надано.

Враховуючи наведене, суду не надано жодних доказів, які б підтвердили обставини, наведені у заяві ОСОБА_2 , що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав і основних свобод людини для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та ст. 94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).

Приписами ст.62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки подані суду докази не дають підстав для того, щоб зробити категоричний висновок про те, що у діях ОСОБА_1 є склад інкримінованого адміністративного правопорушення, а суду не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, то суд дійшов до переконання, що провадження у справі потрібно закрити.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. Г. Борейко