УХ В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року                                         м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого – ОСОБА_1

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря: - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021р.

Учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_7

власник майна: ОСОБА_6

адвокат: ОСОБА_5 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді, скасувати зазначену ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою  слідчого судді накладено арешт на майно, а саме: блокнот світло-блакитного кольору з написом «BAYER» у якому наявні рукописні записи стосовно діяльності ССПП «Куйбишева»; блокнот світло коричного кольору з написом «Note Book» у якому наявні рукописні записи стосовно діяльності ССПП «Куйбишева»; 6 аркушів фор мату А-4 з рукописним та машинописним текстом, на яких містяться дані зі збору врожаю; грошові кошти в сумі 48 000$ США, шляхом заборони будь – кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Узагальнені доводи апелянта.

Захисник вважає рішення слідчого судді незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, під час його ухвалення допущено неповноту судового розгляду та істотно порушенні вимоги кримінального процесуального закону.

__________________________________________________________________

Провадження: № 11-сс/812/42 /22     Слідча суддя: ОСОБА_8

арешт майна Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1 .

      Вважає, що клопотання прокурора не підлягало задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, в зв`язку з грубим порушенням прокуратурою та органом досудового розслідування підслідності в кримінальному провадженні. При цьому наголошує, що вказане кримінальне провадження розслідується в рамках ст..ст. 190, 361 КК України, жодна з яких законодавцем не віднесена до злочинів, розслідування яких може здійснюватися слідчими органами безпеки.

Звертає, увагу на те, що недотримання правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування не допустимими на підставі ст.86, ст.87 ч.3 п.2 КПК України як таких, що зібрані (отримані), не уповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку».

Твердить, що вимоги прокурора щодо арешту майна, а також безпосередньо самі слідчі дії щодо проведеного обшуку та вилучення майна є незаконними.

Апелянт наголошує, що слідчим суддею в порушення вимог ст.172 КПК України, не повідомлено ОСОБА_6 про розгляд клопотання слідчого про арешт майна, чим позбавлено його права подати слідчому судді докази та заперечення, які мають значення під час вирішення питання про арешт майна.

Окрім того, адвокат зазначає, що із змісту ухвали про арешт майна вбачається, що слідчий суддя обґрунтовуючи задоволення клопотання посилається лише на норми кримінального процесуального закону, які передбачають арешт майна та визначають поняття речових доказів в кримінальному провадженні. Зазначає, що при цьому, жодного доказу на підтвердження своїх доводів, щодо необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_6 слідчим суддею в ухвалі не наведено. Наголошує , що не зазначені обставини, які б свідчили, що вилучені під час обшуку, проведеного 01.12.2021 року за місцем мешкання ОСОБА_6 речі та гроші відповідають критерієм визначеним у ст.98 КПК.

Стверджує, що в ухвалі слідчого судді наведено лише перелік майна, проте, не зазначено яку інформацію містить вказане майно, яке могло бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в межах якого застосовується захід забезпечення кримінального провадження. Наголошує на тому, що не зазначено яким саме критеріям речових доказів відповідає вилучене майно, які сліди кримінального правопорушення може містити дане майно, яким чином дане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зазначає, що майно на арешт якого ставить питання прокурор в своєму клопотанні, було вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 , який не має статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.

Вважає, що прокурором не доведено, що майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_6 має будь яке відношення до кримінального провадження та може бути використано як доказ в ньому.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

02.12.2021р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на: блокнот світло блакитного кольору з написом «BAYER» у якому наявні рукописні записи стосовно діяльності ССПП «Куйбишева»; блокнот світло коричного кольору з написом «Note Book» у якому наявні рукописні записи стосовно діяльності ССПП «Куйбишева»; 6 аркушів формату А-4 з рукописним та машинописним текстом, на яких містяться дані зі збору врожаю; грошові кошти в сумі 48 000$ США, в рамках кримінального провадження № 12021150000000363 від 24.09.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя зазначив, що майно, яке було вилучено є об`єктом, предметом, знаряддями вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, є необхідність у його дослідженні шляхом проведення відповідних судових експертиз та інших слідчих дій, за такого наведене майно є матеріальним об`єктом, яке містить відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за такого відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, що в свою чергу відповідно до положень ст. 170 КПК України є підставами для арешту вказаного майна.

                      Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши пояснення власника майна та адвоката на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу адвоката просив залишити без задоволення, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд встановив наступне.

В апеляційній скарзі адвокат просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді. Зазначає, що Центральним районним судом м. Миколаєва йому не була вручена копія ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.12.2021р. Вказує, що власник майна ОСОБА_6 отримав копію зазначеної ухвали лише 22.12.2021р.

Згідно вимог ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчим суддею винесена 07 грудня 2021 року. Власник майна ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні присутні не були. Копію ухвали

ОСОБА_6 отримав лише 22.12.2021р.

Апеляційну скаргу на зазначене рішення адвокатом подано 24.12.2021 року.

З огляду на наведене, адвокатом строк на оскарження ухвали слідчого судді заявником не пропущений.

Відповідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовим доказом є матеріальні об`єкти, що є знаряддям вчинення злочину, зберігли на собі його сліди, або містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом, набуті кримінально протиправним шляхом.

В проваджені СВ УСБУ в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021150000000363 від 24.09.2021р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що група невстановлених осіб, знаходячись в с. Новомар`ївка Братського району Миколаївської області, починаючи з 23.09.2021р., переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, шляхом обману, намагаються заволодіти майновими правами та майном приватного підприємства селянської спілки приватних паїв «Куйбишева» (код ЄДРПОУ – 03765513), чим можуть спричинити вказаному підприємству, в особі їх законних власників, матеріальний збиток у великих розмірах.

Крім того органом досудового встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_6 , який працював на ССПП «Куйбишево» з 2010 по 2021 роки. Крім того, з липня 2021 року ОСОБА_6 на період перебування ОСОБА_9 (колишнього законного керівника ССПП «Куйбишево») у відпустці виконував обов`язки директора підприємства та мав вільний доступ до службових кабінетів ССПП «Куйбишева» і можливість розпоряджатися грошовими коштами підприємства в тому числі готівковими.

Допитаний в якості свідка новопризначений директор ССПП «Куйбишева» ОСОБА_10 (призначений на посаду після смерті ОСОБА_11 ), пояснив, що з сейфа, який знаходився в робочому кабінеті ОСОБА_9 , в період перебування його у відпустці, зникли грошові кошти в розмірі 60 000 доларів США.

01.12.2021р. на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.11.2021р. старшим слідчим слідчого відділу УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_12 проведено обшук житла, яким фактично користується ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого були вилучені документи та грошові кошти в сумі 48 000 $ США.

З клопотанні прокурора про арешт майна вбачається, що ініціювання арешту майна необхідно для проведення відповідних експертних досліджень, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного у клопотанні вилученого майна на даний час наявні підстави для ініціювання арешту майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на вказані документи та грошові кошти перевірялись судом першої інстанції, при цьому були досліджені матеріали провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищевказане майно.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що

майно, яке було вилучено є об`єктом, предметом, знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігло на собі його сліди і є необхідність у його дослідженні шляхом проведення відповідних судових експертиз та інших слідчих дій. Отже, зазначене майно є матеріальним об`єктом, яке містить відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом дізнання зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги відносно зібрання доказів не уповноваженими особами, є необґрунтованими, оскільки зазначене підлягає з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Не є слушними посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 не пред`явлено підозру, оскільки зазначене не є перешкодою для вирішення питання щодо арешту майна.

Доводи адвоката про те, що вилучені грошові кошти є власністю ОСОБА_6 потребують процесуальної перевірки в ході досудового розслідування, а через це у апеляційного суд не має правових підстав надавати оцінку зазначеним доводам, а також на цій підставі скасувати ухвалу слідчого судді.

  Слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 532 КПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2021 року – залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: