ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"20" січня 2022 р.                                                                            Справа № 903/718/21  

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді                         Демидюк О.О.

судді                                                  Павлюк І.Ю.

судді                                                  Савченко Г.І.

розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.12.2021 р. у справі №903/718/21 (суддя Шум М.С., повний текст ухвали складено 13.12.2021 р.)

за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молоді 21», м.Луцьк

про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.12.2021 р. позов фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молоді 21» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Волинської області.

Одночасно скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.12.2021 р. у справі №903/718/21.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн).

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.12.2021 р. у справі №903/718/21.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на п.1 ч.1, ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що відповідно довідки форми ОК-5 від 09.08.2020 року, виданої ОСОБА_1 (№ ОК ЗО: 1176165633), дохід ОСОБА_1 за 2020 рік становить 1398,66 грн. Відповідно до довідки про розмір пенсії за 2020 рік сукупний розмір пенсії становить 24800 грн.

Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №  71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що розмір судового збору перевищує 5% доходу за попередній 2020 календарни рік.

Колегія суддів зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Скаржник надав довідки, видані органом Пенсійного фонду України, що не може вважатися належним доказом.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (п. п. 29, 30).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №  24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, 262, ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.12.2021 р. у справі №903/718/21  - залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту - ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за 2020 календарний рік або оригінал доказу сплати судового збору в розмірі 2481 грн.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя                                                                       Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Павлюк І.Ю.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.