Справа № 755/16433/21

Провадження№2/755/1978/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" січня 2022 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді -Коваленко І.В.,

при секретарі судових засідань - Розпутній Я.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

30.09.2021 року позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 07.10.2011 року, від якого мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач 03.08.2020 року залишив родину та не проживає в одному помешканню з позивачем та дитиною. Утримання та виховання дитини на даний час лежить на позивачу, домовленості щодо участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто.

18 жовтня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач не отримав. Поштова кореспонденція (ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками), поверталась до суду неврученою з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».

Відповідачем до суду відзиву на позовну заяву подано не було, позивачем додаткових пояснень також до суду подано не було.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, повно та всебічно зясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1586. (а.с.9).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 08.02.2012 року, актовий запис №353. (а.с.10).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.07.2021 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 жовтня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис №1586) - розірвано. (а.с.11-12).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року внесені виправлення в другий абзац резолютивної частини рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.07.2021 року у справі №755/7533/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та вірно зазначено ім`я відповідача - « ОСОБА_1 ». (а.с.13).

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка несе витрати на її утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 9 статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з вимогами ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року у розмірі 2 395 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи убачається, що позивач проживає разом з неповнолітньою донькою, яка перебуває на її утриманні. При цьому, відповідач є особою працездатного віку, законодавчо на останнього покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власної дитини, у зв`язку з чим враховуючи вимоги ст. 182 Сімейного кодексу України, беручи до уваги те, що будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем суду надано не було, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та відповідатиме принципам розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 30 вересня 2021 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки в силу п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, з урахуванням ч.6 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 354, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісімсот) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 24 січня 2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя: І.В.Коваленко