УХВАЛА

20 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/3031/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В.,- головуючий, Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В.)

за скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на рішення державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання

у справі № 916/3031/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова співдружність"

до Публічного акціонерного товариства "Елакс"

про банкрутство

за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович 30.12.2021 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі № 916/3031/16, якою скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2021 про задоволення скарги арбітражного керуючого на рішення державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Приписами ч. 2 ст. 293 ГПК України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Здійснивши перевірку касаційної скарги арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2021 у справі №916/3031/16 задоволено скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на рішення державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; визнано неправомірним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чуб Катерини Олександрівни по поверненню арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2021 у справі №916/3031/16; зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб Катерину Олександрівну відкрити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2021 у справі №916/3031/16; зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб Катерину Олександрівну вчинити виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на виконання ухвали суду у справі №916/3031/16, зокрема, здійснити дії щодо розшуку майна (рухомого, нерухомого), цінностей чи коштів, що належить боржнику, накладення на нього арешту, а також подальшої реалізації цього майна в рахунок виконання рішення суду.

Зазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №10.03-2249 від 12.02.2021 старший державний виконавець лише посилається на положення п. 9 ч. 4 ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", не зазначаючи обґрунтування наявності таких підстав. Зміст повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та заперечення на скаргу свідчать про відсутність доказів наявності/відсутності рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в органах Держказначейства, державним виконавцем не було перевірено наявності чи відсутності підстав для виконання виконавчого документа іншим органом.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2021 про задоволення скарги арбітражного керуючого на рішення державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі №916/3031/16, прийнято нове рішення у справі, яким відмовлено у задоволенні скарги арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на рішення державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій старшого державного виконавця з повернення наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2021 №916/3031/16, адже вказаний виконавчий документ підлягає виконанню органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому був правомірно повернутий згідно із повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №10.03-2249 від 12.02.2021 на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи арбітражного керуючого про неможливість виконання відповідної ухвали Господарського суду Одеської області у справі №916/3031/16 з огляду на відсутність у боржника рахунків у органі державного казначейства, звернувшись до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі №910/13057/16, згідно з якими виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.

Подібні за змістом висновки щодо застосування норм права викладені також у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19.

Звертаючись з касаційною скаргою, арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень ст. 43 Конституції України, ст.ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.20121 №845, та просить зазначену постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2021 залишити без змін.

Оцінивши доводи скаржника, мотиви ухвалення оскаржуваного судового рішення, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував відповідні норми права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Для Верховного Суду правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскаржуваної постанови у справі №916/3031/16, ухваленої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про задоволення скарги на рішення державної виконавчої служби, є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі № 916/3031/16 на підставі ч. 2 ст. 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/3031/16 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді О. Банасько

В. Пєсков