УХВАЛА

21 січня 2022 року                                                                м. Кропивницький

справа № 399/343/21

провадження № 22-ц/4809/397/22

Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М. (суддя-доповідач),  розглянувши апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 доОСОБА_1  про розірвання шлюбу,- 

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено; розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , російською мовою прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , прізвище російською мовою ОСОБА_5 ), зареєстрований 23 липня 1983 року Онуфріївським відділом ЗАГС Кіровоградської області, УРСР, актовий запис № 34; після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище ОСОБА_4 ; здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Подана скаржницею апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 17 листопада 2021 року судом першої інстанції було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.

Виходячи з наведених вимог процесуального закону, апеляційна скарга на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року мала бути подана у строк до 28 грудня 2021 року включно

фактично ж направлена до Кропивницького апеляційного суду 05 січня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Однак, ані апеляційна скарга, ані додані до скарги документи заяви (клопотання) скаржниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

У ст. 356 ЦПК України визначені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

За вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки,що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2021 року, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржниці необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1 362,00 грн (908,00 грн х 150% = 1362,00 грн) або ж навести визначені законом підстави звільнення від сплати судового збору.

Однак, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі у встановлених законом порядку і розмірі до апеляційної скарги не додано.

Разом з тим, з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у апеляційній скарзі заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору або розстрочення сплати судового збору на певний строк. В обґрунтування заявленого клопотання скаржниця посилається на важкий матеріальний стан, ускладнення стану здоров`я після смерті сина, також вказує на те, що є інвалідом з дитинства.

Розглянувши зазначене клопотання, апеляційний суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року зазначено, зокрема, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється у ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,за якою враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із зазначених підстав суд може також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, принцип диспозитивності, закріплений у вказаній процесуальній нормі, передбачає зменшення активної ролі суду і посилення активної ролі сторін, як заінтересованих учасників процесу, тобто, визначає реальну можливість особи розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними суб`єктивними правами, визначати матеріальні і процесуальні межі судового захисту.

Виходячи з аналізу наведених вимог законодавства, суду надано право полегшити покладений на особу майновий тягар судових витрат у цивільній справі, однак виключно за підтвердженої наявності визначених законом підстав, на які заявник має вказати у відповідному клопотанні.

Таким чином,скаржниці необхідно було самостійно та безальтернативно визначити один із способів зменшення тягаря судових витрат, наведених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказавши його у відповідному клопотанні (або відстрочення, або розстрочення сплати судового збору, або зменшення його розміру, або звільнення від його сплати). Покладення ж вирішення зазначеного питання на розсуд суду не відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Скаржниці необхідно врахувати також, що погіршення стану здоров`я, а також наявність статусу особи з інвалідністю з дитинства самі по собі не є підставами для відстрочення або розстрочення сплати, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. При цьому, апеляційним судом зважено на те, що посвідчення серія НОМЕР_1 про право ОСОБА_1 на отримання пенсії по інвалідності ІІІ групи з дитинства, копія якого додана до апеляційної скарги, видане 13 травня 2010 року на термін з 01 грудня 2009 року по 31 листопада 2010 року, тобто є протермінованим.

Що ж до посилань скаржниці як на одну з підстав заявленого клопотання на важкий матеріальний стан, апеляційний суд зауважує, що відповідно пп. г) п. 1 ч.1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», судом може бути врахований майновий стан сторони, зокрема, у випадку, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, за положеннями пп. г) п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», за відповідною заявою сторони та за підтвердженої наявності відповідних підстав, судом може бути розстрочена сплата або зменшено розмір судового збору, що підлягає сплаті саме позивачем. Однак, ОСОБА_1 є відповідачем у даній справі і подання нею апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції цього процесуального статусу не змінює.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, клопотання скаржниці про зменшення розміру судового збору або розстрочення сплати судового збору на певний строк з підстав, що у ньому наведені, задоволенню не підлягає. 

Зазначене не позбавляє скаржниці права та можливості сплатити судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі або ж заявити обґрунтоване клопотання у порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.  

Керуючись ст.ст. 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України,суддя, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року, - залишити без руху.

Запропонувати скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати до апеляційного суду:

-  обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

У разі невиконання вимог у встановлений строк або у випадку, коли вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, скаржниці буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Запропонувати скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати до апеляційного суду:

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду

або

- обґрунтоване та підтверджене належними доказами клопотання у порядку ст.8 Закону України «Про судовий збір».

У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржниці.

Роз`яснити скаржниці, що відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Л.М. Дьомич