313/1604/21

2/313/125/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВCТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати її такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житло від 27 лютого 1995 року та зареєстрованого в реєстрі за № 769 Веселівським районним бюро технічної інвентаризації. Іншими співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

12.05.2009 р. Відповідачка була зареєстрована у вищевказаній квартирі.

Станом на сьогоднішній день відповідач за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2009 року, але документи на зняття її з реєстрації з попереднього місця проживання вона не подавала. Дана обставина підтверджується довідкою виданою головою ОСББ «ЗАТИШОК-11» Нудьгою Л.В .

Позивачка у позові зазначає, що відповідачка є її онукою та на прохання її батьків, так як вона ще на той час не досягла повноліття, вона зареєструвала її за вказаною адресою у 2009 році.

Відповідач не є співвласником вказаної квартири.

Станом на сьогоднішній день, відповідачка проживає за кордоном. Починаючи з 2009 року і по теперішній час вона у вищезазначеній квартирі зареєстрована, але не проживає. З телефонних розмов відповідач повідомила її, що вона взагалі не має наміру повертатися додому та проживати у вказаній квартирі. Ніякого майна відповідача в квартирі не залишилось, вона не оплачує комунальні послуги та не несе ніяких витрат на утримання багатоквартирного будинку. Позивачка вважає, що сам факт реєстрації відповідача у вказаній квартирі порушує її право як співвласника та створює для неї відповідні незручності, які обмежують її права вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, крім того виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які нараховуються, чим об`єктивно порушує її право. Також позивачка у позові зазначає, що реєстрація відповідача за даною адресою також позбавляє її права на оформлення субсидії по сплаті комунальних послуг, тому вона змушена звернутися за захистом до суду.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно змісту ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, оскільки відповідач у спірній квартирі не проживає з 2009 року по теперішній час, не оплачує плату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню спірної квартири та не приймає участі у спільному побуті, та в квартирі не залишилось її речей, вона вважається таким, що втратила право користування ним.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Частина 2 ст. 405 Цивільного кодексу України визначає умови втрати права користування жилим приміщенням членами сім`ї власника такого приміщення за умов відсутності такого члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік за умови відсутності домовленості між власником житла та членом його сім`ї або законом.

Окремо звертаю увагу, що мною та відповідачем відсутні будь-які домовленості щодо визначення порядку проживання у спірній квартирі та договори найму на проживання між нами не укладались. Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Отримання такого рішення необхідне для зняття відповідача з реєстрації у відповідності до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Відповідач не має права власності на вказане нерухоме майно. З 2009 року і до сьогоднішнього дня за адресою: АДРЕСА_1 не проживає понад 1 рік.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплені принципи непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Також позивачка просить судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, залишити за нею.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачка звернулася в суд із заявою розглянути справу без її участі, позов задовольни. Судові витрати залишити за нею.

Відповідачка звернулася в суд із заявою про проведення розгляду справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Треті особи також звернулися в суд із заявою розглянути справу без їхньої участі, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідач позов визнав повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Також суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд при ухваленні рішення у справі враховує висновок Велика Палата Верховного Суду , яка у своїй постанові від 13.10.2020 р. у справі № 447/455/17, розглядаючи аналогічний спір дійшла до висновків, що втрата сімейних зв`язків є підставою для виселення колишнього члена сім`ї та припинення сервітуту на житлове приміщення.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-V111 від 02.06.2016 р. висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та ст.ст.3, 15, 16, 316, 317, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.1-13, 81, 89, 141, 258-259, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору, з врахуванням заяви позивача, залишити за ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.01.2022 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний

19.01.2022