УХВАЛА

13 січня 2022 року

м. Київ

Справа № 905/857/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" - Золотухіна Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021

у складі колегії суддів: Черноти Л.Ф. (головуюча), Барабашової С.В., Зубченко І.В.

та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн)

у складі судді Говоруна О.В.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"

про визнання банкрутом.

Під час підготовки до розгляду цієї касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 905/857/19 разом із касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн). При цьому

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/857/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (далі - ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу").

20.07.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу".

20.07.2020 на офіційному веб-порталі Вищого Господарського суду України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (номер 65027).

У встановлений законом строк до суду звернулась низка кредиторів з вимогами до боржника, у тому числі Головне управління ДПС у Донецькій області з вимогами в сумі у розмірі 37978607,91 грн та 4204 грн судового збору.

28.01.2021 ухвалою суду у справі № 905/857/19 замінено кредитора - Головне управління ДПС у Донецькій області на правонаступника - Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області.

В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилався на те, що боржник перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області. У боржника існує податкова заборгованість у загальній сумі 37 978 607,91 грн, яка складається з:

- 11 432 945,84 грн - військовий збір (включаючи пеню в сумі 423 487,12 грн);

- 26 517 064,53 грн - єдиний внесок (включаючи штрафні санкції в сумі 3 060 грн);

- 2 520,58 грн - рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

- 26 076,96 грн - проценти за користування відстроченням податкового боргу.

В обґрунтування вимог щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн кредитор зазначав, що відносно боржника було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.06.2015 по 31.12.2016. За результатами перевірки 27.09.2017 було складено відповідний акт та 25.03.2019 податкове повідомлення рішення № 0009694606.

Щодо податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 064,53 грн (включаючи штрафні санкції в сумі 3 060 грн) кредитор зазначав, що відповідна податкова заборгованість виникла за період грудень 2016-лютий 2017 років, червень 2017 - березень 2019 років, квітень 2020-травень 2020 років.

Щодо податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в загальному розмірі 2 520,58 грн, то 20.09.2018 Головним управлінням ДФС у Донецькій області були проведені камеральні перевірки ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" з питань своєчасності сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та були складені акти перевірки № 2383/05-99-47-07 та № 2392/05-99-47-07. За наслідками перевірки, 04.10.2018 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0048804707 та № 0048764707, за змістом яких зобов`язано боржника сплатити штраф у розмірі 2 376,54 грн та 144,04 грн відповідно.

Щодо визнання вимог кредитора в сумі 26 076,96 грн (процентів за користування відстроченням податкового боргу вимог податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), то 20.05.2015, 04.03.2016 та 11.03.2016 між кредитором та боржником були укладені договори про розстрочення податкового боргу.

У той же час, на виконання листа ДФС України від 10.04.2019 №12002/7/99-99-17-04-17 ГУ ДПС у Донецькій області проведено інвентаризацію наданих розстрочень (відстрочень) та було виявлено, що до 01.01.2017 у ІТС "Податковий блок" при нарахуванні процентів за користування розстроченням (відстроченням) порівнювались не ставки НБУ на дату надання розстрочення та на дату сплати, а ставки НБУ, діючі на дату сплати і на дату нарахування чергової частки розстрочення (відстрочення) у минулому періоді.

У зв`язку з цим, боржнику були нараховані суми процентів за користування розстроченням у сумах, що виявлені інвентаризацією.

09.06.2021 ухвалою Господарського суду Донецької області, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, серед іншого, визнано вимоги кредитора Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області, що вноситься розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у розмірі 4 204 грн - перша черга, 2 520,58 грн - третя черга. Постановлено вважати невизнаними вимоги кредитора Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн.

Судові рішення мотивовано таким.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що сума грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 0048804707 та № 0048764707 є узгодженою, а відтак судом першої інстанції було визнано вимоги кредитора в цій частині - на суму 2 520,58 грн.

До суду апеляційної та касаційної інстанцій не подавалося скарг у цій частині.

Судами було не визнано наступні вимоги:

щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн. Мотивовано це скасуванням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 25.03.2019 № 0009694606, яким кредитор обґрунтовував вимоги щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн;

з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн. Мотивовано це тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №805/2819/18-а, яке набрало законної сили 19.08.2020, Податковий орган зобов`язано виключити з інтегрованої картки платника Боржника заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн, а Директором Департаменту адміністративного оскарження скасовано вимогу ГУК ДПС у Донецькій області від 11.03.2021 щодо сплати боржником вказаної суми та визнано її відкликаною із зобов`язанням ГУК ДПС у Донецькій області привести у відповідність інтегровану картку платника;

щодо вимог кредитора в сумі 26 076,96 грн (процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Мотивовано це тим, що проценти за користування розстроченням є за своєю правовою природою податковим (грошовим) зобов`язанням, визначення якого міститься в пункті 14.1.39 Податкового кодексу України, то податковий орган повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення, чого не було зроблено у цій справі. При цьому за умови виявлення некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. Однак, кредитором не доведено прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС про коригування облікових показників ІКП боржника у ручному режимі та без посилання та використання первинних документів.

17.11.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта", поштовий ідентифікатор № 8431306588389) Головним управлінням ДПС у Донецькій області надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн у справі № 905/857/19 та прийняти нове рішення, яким повністю визнати кредиторські вимоги скаржника.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвали Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 у справі № 905/857/19, Головне управління ДПС у Донецькій області посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у правовідносинах, які є предметом розгляду у даній справі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника боржника, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.

Зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що справа містить питання, яке потребує уточнення щодо розглянутої вже Великою Палатою Верховного Суду виключної правової проблеми у постанові від 10.02.2021 у справі № 805/3362/17-а (про наявність виключної правової проблеми при регулюванні спірних правовідносин зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 805/3362/17-а), і передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

На переконання колегії суддів, у судовій практиці відбувається неоднакове застосування судами норм Закону України № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (положень пункту 94 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону). Тобто, ключовим питанням для розгляду Великою Палатою Верховного Суду є звільнення суб`єктів господарювання від нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за умов, визначених у пункті 94 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, а саме уточнення відповідних правових висновків.

За змістом цієї норми (п. 94 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону) "платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Так, у справі, що переглядається, суди дійшли висновку, що боржник (ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу") був звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, а дії контролюючого органу з пред`явлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Аналогічних висновків стосовно застосування пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 805/3362/17-а.

При цьому в одному випадку в тексті цієї постанови вказано, що "внесені Законом № 1669-VІI зміни до Закону № 2464-VI звільняють від сплати єдиного внеску суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО" (ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" здійснює свою діяльність в м. Добропілля Донецької області, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО). У тексті постанови прямо не зазначено, але аналіз колегією суддів її змісту надає "певні очікування" у визначенні того, що підхід Великої Палати Верховного Суду у врегулюванні застосування підстав для звільнення від сплати єдиного внеску полягав саме у спрямованості та ідеї Закону № 1669-VІI. Зокрема, у його преамбулі вказано, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення

В іншому випадку у тексті постанови від 10.02.2021 у справі № 805/3362/17-а зазначено, що "факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО, був підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, який забороняв притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску". Хоча судами встановлено, що ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" з 8 вересня 2016 року перебуває на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

Колегія суддів відзначає, що зовсім інший підхід до врегулювання питання звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в силу пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI висвітлено у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 200/2402/19-а. При тому, що у справі № 200/2402/19-а та у справі № 805/3362/17-а (яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду та проаналізована вище) позивачем є одна і та ж особа - ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", предметом позовів у цих справах є визнання протиправною та скасування вимоги органу доходів і зборів стосовно боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а спори стосуються наявності/відсутності підстав для звільнення зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, суд у справі № 200/2402/19-а висловив таку позицію:

"З аналізу зазначених приписів чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що закон пов`язує звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо своєчасності та повноти сплати єдиного внеску, з фактом перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за визначеним переліком.

Разом з тим, перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, який розташований поза межами території проведення антитерористичної операції, - виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ".

Тобто, у справі № 200/2402/19-а за основу взято буквальне тлумачення положень пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI.

Фактично, вище описано два протилежні підходи до одного й того ж питання - наявності/відсутності підстав для звільнення зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування одного і того ж суб`єкта господарювання, що не може залишатися невиправленим, адже позиція у справі

№ 200/2402/19-а не аналізувалася Великою Палатою Верховного Суду при розгляді справи № 805/3362/17-а. Тому, на думку колегії суддів, позиція Великої Палати Верховного Суду з цього питання потребує уточнення з урахуванням темпорального тлумачення аналізованих положень Закону з огляду на його "якість".

Колегія суддів відзначає, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Судова колегія вважає, що розгляд цієї справи в касаційному порядку матиме важливе значення для формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі вищенаведених норм матеріального права, для спрямування судової практики в єдине і правильне правозастосування. Така позиція буде сприяти формуванню єдиної правозастосовчої практики, а також буде корисною для низки суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за визначеним переліком/які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за визначеним переліком.

Згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку про передачу справи № 905/857/19 разом із касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн) на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на необхідність уточнення щодо розглянутої вже Великою Палатою Верховного Суду виключної правової проблеми у постанові від 10.02.2021 у справі № 805/3362/17-а та формування єдиної практики щодо застосування пункту 94 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VІ.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

Справу № 905/857/19 разом із касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн) передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Білоус