КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/274/21

Провадження №2-а/319/1/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 рокусмт Кам`янка

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гляня О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Смокової О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Морозова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кам`янка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ярошенка Романа Петровича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, який згодом уточнював, та в якому просив скасувати постанову серії ЕАН № 3956408 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача - відділення поліції № 2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області на користь позивача витрати на правову допомогу, що складають 10 000 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 22.03.2021 близько 16 год. 50 хв. на 1 км. а/д смт. Більмак- с. Новоукраїнка старшим сержантом поліції Більмацького ВП Бердянського відділу ГУНП в Запорізькій області Ярошенком Р.П. було безпідставно зупинено транспортний засіб ЗАЗ 1102 під керуванням позивача, при цьому причину зупинки повідомлено не було. Працівник поліції повідомив позивача про те, що останній позбавлений права керування транспортним засобом на 1 рік на підставі постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього працівником поліції винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3956408, в якій зазначив що ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 1102 д/н НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Вказує, що дізнався про факт позбавлення його права керування транспортним засобом тільки від працівників поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Зазначає, що факт порушення ним п. 2.1.а ПДР України не визнає, оскільки має відповідне водійське посвідчення, а про наявність судового рішення, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, взагалі не знав. Жодних заходів для виконання цього рішення та вилучення водійського посвідчення працівниками поліції не вживалось.

Посилається на те, що відносно нього Запорізьким апеляційним судом по справі № 319/871/20 від 03.02.2021 винесено постанову, відповідно до якої постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24.12.2020 залишено без змін.

Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24.12.2020 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підтвердження того, що не був обізнаний про наявність судового рішення вказує, що зі змісту самої постанови Запорізького апеляційного суду вбачається, що позивач не був присутній в судовому засіданні. Після винесення вищевказаних постанов водійське посвідчення вилучене не було.

Ухвалою судді від 06.04.2021 позов було залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 11.08.2021 замінено первісного відповідача старшого сержанта поліції Ярошенка Романа Петровича належним відповідачем - Ярошенком Романом Петровичем , старшим сержантом поліції, поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Пологівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Ухвалою суду від 21.09.2021 замінено співвідповідача - Пологівський РВП ГУНП в Запорізькій області належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області.

24.09.2021 справу передано в провадження судді Гляня О.С.

12.10.2021 до суду надійшов відзив представника ГУНП в Запорізькій області Кравченка О.М., в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що дії інспектора Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Ярошенка Р.П. є правомірними і законними, оскільки з постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24.12.2020, яка набрала законної сили 03.02.2021 у справі № 319/871/20 позивача позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. З тексту постанови вбачається, що в судовому засіданні був присутній адвокат позивача - Морозов В.Ю., який здійснював захист інтересів ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичних послуг від 01.11.2020, що спростовує твердження позивача про необізнаність про факт позбавлення його права керування транспортним засобом. Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Оскільки інспектору було відомо про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, ним і було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача. З рапорту Ярошенка Р.П. вбачається, що ОСОБА_1 правопорушення не заперечувалося, останній поставив підпис в постанові щодо ознайомлення зі строком оскарження та правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, отримав копію постанови. Під час перевірки документів ОСОБА_1 посвідчення водія не надав, зазначивши, що воно в нього вдома, чим порушив абзац а) пп. 2.1 Правил дорожнього руху України. Твердження позивача щодо порушення його права на юридичну допомогу вважає безпідставними, оскільки при винесенні постанови позивач не заявляв про залучення адвоката. Додав до відзиву рапорт поліцейського Ярошенка Р.П. від 04.10.2021 та відеозапис, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ЗАЗ 11023 з р.н. НОМЕР_1 . Оскільки вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу є похідними, в їх задоволенні також просив відмовити.

Ухвалою суду від 22.12.2021 поновлено судовий розгляд у справі з метою витребування у ВП № 2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області підтвердження надсилання ОСОБА_1 повідомлення про позбавлення його права керування транспортними засобами на підставі постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2020 року.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Морозов В.Ю. підтримав заявлені позивачем вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання представників не направили.

Вислухавши у судовому засіданні позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи надані у справі докази, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана в межах даної справи постанова серії ЕАН № 3956408 складена старшим сержантом поліції Більмацького ВП Бердянського відділу ГУНП в Запорізькій області Ярошенком Р.П. 22.03.2021 у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 п. 2.1.а ПДР з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач стверджує, що правила дорожнього руху не порушував, доказів зворотного відповідачем не надано. Враховуючи, що інспектором не було надано доказів порушення Правил дорожнього руху, останній не мав права вимагати пред`явлення документів для перевірки.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.

А саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 в адміністративній справі №127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у інспектора права вимагати пред`явлення посвідчення водія для перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, згідно постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24.12.2020 позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі десять тисяч двісті гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2021 року постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2020 року залишено без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2021 року набрала законної сили негайно після її винесення.

Твердження позивача, що він не знав про те, чи набрало рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами законної сили, що відповідач не вказав йому, коли рішення суду про позбавлення його права керування транспортними засобами набрало законної сили та не надав йому для ознайомлення відповідну постанову Запорізького апеляційного суду, є не переконливими, оскільки судові рішення судів І та ІІ інстанції є у вільному доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, і відповідач мав змогу з ними ознайомитися.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд, дослідив компакт диск, доданий відповідачем, встановив, що на ньому міститься відеофайл зі зйомкою (тривалістю близько хвилини) моменту зупинення працівниками поліції 22.03.2021 автомобіля ЗАЗ під керуванням позивача.

Крім того суд дослідив копію рапорта відповідача Ярошенка Р.П. від 04.10.2021 про виявлення правопорушення з боку ОСОБА_1 , що мало місце 22.03.2021 та складання постанови про адміністративне правопорушення відносно останнього за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Як встановлено у судовому засіданні посвідчення водія у ОСОБА_1 працівниками поліції не вилучалося ні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП 17.10.2020 ні при винесенні оскаржуваної постанови 21.03.2021 з причин ненадання позивачем працівникам поліції.

Відповідно до п. 12 Розділу 12 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортним засобом, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу поліції у триденний строк надсилає за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування, у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу поліції у визначений строк для здавання посвідчення водія. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з`являється протягом місячного строку, дані про серію та номер посвідчення водія вносяться уповноваженою особою підрозділу поліції до автоматизованого обліку.

У випадку виявлення посвідчення водія, яке підлягає вилученню, працівник поліції складає акт вилучення посвідчення водія (додаток 10) із зазначенням підстав такого вилучення. Акт складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до листа ВП № 2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області від 24.01.2022 № 235/21/01-2022, 01.03.2021 до відділення поліції № 2 надійшла постанова Запорізького апеляційного суду від 03.02.2021, згідно якої апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. На підставі постанови апеляційного суду та постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області 02.03.2021 ОСОБА_1 направлено лист, в якому його було повідомлено, що на підставі постанови Куйбишевського районного суду його позбавлено права керування усіма видами транспортних засобів на 1 рік. У зв`язку з чим ОСОБА_1 зобов`язаний з`явитися до відділення поліції та здати посвідчення водія. Вказане підтверджується копією зазначеного листа. Таким чином працівниками ВП №2 Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області дотримано вимоги п. 12 Розділу 12 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 7, 132, 139 КАС України, ст. ст. 251, 258,280,283 КУпАП, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ярошенка Романа Петровича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.С. Глянь