Справа № 147/1154/21

Провадження № 2/147/60/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Івасюк А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2021 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки в розмірі 29208 грн. 96 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 05 серпня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 та транспортного засобу «Renauit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 7.09.2020 по справі №127/19035/20 винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано Відповідача, внаслідок порушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з розрахунком №BL000000457 від 05.08.2020 виданого ТОВ «БАВАРІЯ ЦЕНТР» становить 88788 грн. 55 коп. Сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем на користь потерпілого, складає 61534 грн. 55 коп. Цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована в ПАТ «Оранта» №АР7005902, відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР7005902, сума відшкодування за Полісом складає 59577 грн. 59 коп. Різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за Полісом №АР7005902 - 29208 грн. 96 коп. (88766,55 - 59577,59 грн.), яку Позивач, керуючись ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», просить стягнути з Відповідача.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 26.11.2021 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до розгляду.

17 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву про відшкодування збитків в порядку регресу. Вказує, що позивач не довів свого обов`язку на відшкодування шкоди зазначеної в позові, не надав доказів фактичної сплати страхового відшкодування в розмірі 88766,55 грн., а також не обґрунтував та не довів чому саме різницю зазначену в позові має сплатити відповідач, тому в задоволенні позову просить відмовити. Відповідач зазначив, що договір добровільного страхування наземного транспорту №66923Га/05АВ від 26.05.2020 покриває майнові інтереси особи зазначеної в п.2 та п. 3, а саме: ОСОБА_4 , натомість, власником транспортного засобу марки «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_3 , яка за договором №66923Га/05АВ від 26.05.2020 не набула права відшкодування так, як не була а ні Страхувальником, ані Вигодонабувачем. Також відвовідач зазначив, що позивач фактично витратив на відшкодування збитків потерпілої 61534.55 грн., а не 88766,55 грн, як зазначено в розрахунку. Оскільки страхова виплата в розмірі 59577,59 грн. ПАТ «НАСК Оранта» здійснена в межах ліміту 130000 грн., а різниця, яка виникла на думку позивача, також входить в межі страхового ліміту, то відповідно відповідачем у справі має бути ПАТ НАСК «Оранта», як страховик цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 .

В зв`язку із задоволенням заяви відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою забезпечення права позивача належним часом для надання відповіді на відзив (вх. №7673/21 від 17.12.2021), судове засідання було відкладено.

Відповідь на відзив не надходила.

В судове засідання позивач свого уповноваженого представника не направив, однак позивач у прохальній частині позовної заяви висловився про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте представник відповідача, адвокат Конякін М. С. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві та просив у позові відмовити (вх. №377/22 від 24.01.2022).

Оскільки сторони надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, то на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін і без фіксування процесу технічними засобами та винести по справі рішення на загальних підставах, встановлених главою 7 розділу III ЦПК України.

Суд, з`ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 05.08.2020 в м. Вінниця по вул. Київська, 126 сталася ДТП за участю автомобіля марки «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , і автомобіля «Renauit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який від час випередження не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 13.3. Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.17-18).

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.09.2020, яка набрала законної сили 29.09.2020, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 20).

Автомобіль «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 16).

Автомобіль «Renauit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві керування транспортним засобом відповідачеві - ОСОБА_1 , що ним не заперечується.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля «Renauit», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «НАСК Оранта» № НОМЕР_4 , згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№АР7005902 від 19.02.2020. Умовами Полісу установлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн., франшиза - 1500 грн. (а.с. 51).

Загальна сума виплати потерпілому, що було здійснено ПАТ «НАСК «Оранта» складає 59577 грн. 59 коп., що визнається сторонами.

З наданих до позовної заяви ПАТ «СК АРКС» документів вбачаєттся, що 26.05.2020 між АТ «СК «АРКС» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №66923Га05АВ, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5-12).

За умовами договору добровільного страхування наземного транспорту №66923Га05АВ від 26.05.2020 Страховиком є ПАТ «СК АРКС», а Страхувальником і Вигодонабувачем є ОСОБА_4 .

05.08.2020 до ПАТ «СК «АРКС» звернулася власник транспортного засобу «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 14).

Згідно з розрахунком №BL000000457 від 05.08.2020 виданого ТОВ «БАВАРІЯ ЦЕНТР» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMV» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 88788 грн. 55 коп. (а.с. 26).

Сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем на користь потерпілої ( ОСОБА_3 ), складає 61534 грн. 55 коп., що підтверджується копією Страхового акта №ARХ 2603657 та платіжного доручення №695185 від 11.08.2020 (а.с. 27, 30).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України "Про страхування").

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України "Про страхування"). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України "Про страхування"). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України "Про страхування". До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за Полісом №АР7005902, яку позивач розрахував у розмірі 29208 грн. 96 коп.

Судом встановлено, що на виконання договору добровільного майнового страхування позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 61534 грн. 55 коп.

Відповідно до п. 25.2.3 договору добровільного страхування наземного транспорту №66923Га05АВ від 26.05.2020 Страхувальник зобов`язаний повідомляти Страховика про зміну страхового ризику чи обставин, що істотно впливають на умови договору, в тому числі зміна власника ТЗ та перереєстрація ТЗ.

Відповідно до п. 25.2.3.1 цього ж договору, факт прийняття Страховиком ТЗ на страхування у випадку збільшення ступеня ризику за відповідною обставиною підтверджується укладенням додаткової угоди до Договору, підписаної сторонами договору.

Позивачем не надано суду додаткової угоди в зв`язку із зміною власника ТЗ та здійснення перереєстрації ТЗ.

Положеннями п. 30.6 договору добровільного страхування наземного транспорту №66923Га05АВ від 26.05.2020 не вважаються та не визнаються страховими випадками будь-які події, які сталися в період припинення відповідальності страховика.

Оскільки ОСОБА_3 за договором добровільного страхування наземного транспорту №66923Га05АВ від 26.05.2020 не була ані Страхувальником, ані Вигодонабувачем, з урахуванням умов договору, вона не набула права на відшкодування, адже договір поширювався на правовідносини пов`язані з попереднім власником ТЗ та Позивач, як Страховик згідно з умовами договору страхування в момент настання ДТП відповідальності не ніс.

Щодо зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, загальна сума виплати потерпілому, що було здійснено ПАТ «НАСК «Оранта» складає 59577 грн. 59 коп.

Сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачем на користь потерпілої ( ОСОБА_3 ), складає 61534 грн. 55 коп., тобто ПАТ «Страхова компанія «АРКС» фактично витратила на відшкодування збитків потерпілої 61534 грн. 55 коп., а не 88788 грн. 55 коп., як зазначено в розрахунку.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 04.072018 у справі №755/18006/15-ц.

З аналізу наведеного випливає, що оскільки страхова виплата в розмірі 59577 грн. 59 коп. ПАТ «НАСК Оранта» здійснена в межах ліміту 130000 грн., а різниця входить в межі страхового ліміту, то відповідно відповідачем у цій справі має бути страховик цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 - ПАТ «НАСК «Оранта».

Окрім того, суд критично оціню розрахунок представника позивача про те, що розмір збитків складає 29208 грн. 96 коп., адже здійснивши просту математичну дію віднімання 88766,55-59577,59=29188 грн. 96 коп., а не 29208 грн. 96 коп., як зазначено у позовній заяві.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача наведеними у відзиві про те, що позивачем не підтверджений розмір збитків заявлених до стягнення у позовній заяві.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 83 діючого ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За приписами ст.ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить пробити для відновлення свого порушеного права( реальні збитки). Збитки відшкодовуються y повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що відповідальною особою за відшкодування збитків, завданих відповідачем, є його страховик - ПАТ «НАСК «Оранта». Оскільки позивач не звертався до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про сплату страхового відшкодування у порядку регресу та не отримав її відмову, суд вважає позовні вимоги до ОСОБА_1 необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, варто зазначити, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія"АРКС"», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач у справі є належним відповідачем у справі.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Позивач та його представник з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача або заміну первісного відповідача належним відповідачем до суду не зверталися, тому розгляд справи здійснюється саме з тим суб`єктним складом учасників, який ними визначено при поданні позову до суду.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно, з урахуванням встановлених судом обставин, правові підстави для задоволення цього позову відсутні.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 141 ЦПК України, й судові витрати (судовий збір) покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія"АРКС", код ЄДРПОУ - 20474912, МФО 351005, адреса місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м.Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Г. Борейко