СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року                                        м. Харків                        Справа № 922/2325/21  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Зубченко І.В. , суддя  Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.

за участю:

прокурора – Бойка В.В. (посвідчення № 057663 від 22.10.2020)

представника позивача – Полухіна А.В. (в порядку самопредставництва)

представників відповідача – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути (вх. № 3245 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 (суддя Лавренюк Т.А.; повне рішення складено 17.09.2021),

за позовом  Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1)  в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518),

до Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49, код ЄДРПОУ 00993082),

про стягнення 875 441,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» про стягнення 875 441,66 грн шкоди, що заподіяна державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що посадовими особами Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» всупереч ст.ст.19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, п.п.2, 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки та пошкодження дерев не тих порід, стану та діаметрів, які визначені в дозвільних документах (лісорубних квитках), чим заподіяно шкоди державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на загальну суму 875441,66 грн. Також, як зазначає прокурор, особа, на яку покладено обов`язок із збереження лісу не лише не виконала такого обов`язку, а й самостійно здійснила рубку дерев, що беззаперечно свідчить про умисність дій та наявність вини.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» на користь держави на р/р 208999980333109331000020613, отримувач - ГУК Харківська область/СТГ Краснокутськ, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 875 441,66 гривень. Стягнуто з Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 131,62 гривень.

Судом першої інстанції встановлена наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.

Також на підставі оцінки наведених учасниками справи аргументів та наданих ними доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором доведено факт незаконної порубки дерев та пошкодження дерев не тих порід, стану та діаметрів, які визначені в дозвільних документах (лісорубних квитках), на відповідних земельних ділянках, а також підтверджена протиправність поведінки відповідача Державного підприємства «Гутянське лісове господарство». Судом зазначено, що Акт перевірки № 601/11-02/06-06 від 17.07.2020 містить детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства, тому цей акт є належним доказом фіксування фактичних даних про протиправні діяння і порушення відповідачем  вимог природоохоронного законодавства.

Під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення шкоди в порядку статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Керівника  Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області до  Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» про відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 875441,66 грн відхилити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що проведена позивачем позапланова перевірка щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у період з 06.07.2020 по 17.07.2020, результати якої оформлені Актом перевірки № 601/11-02/06-0 від 17.07.2020, є самовільно проведеною, безпідставною, без чіткого переліку питань, необхідних для з`ясування під час проведення перевірки, тобто з порушенням порядку її здійснення.

Також скаржник вважає, що наявний у справі акт перевірки є неналежним доказом, оскільки  до нього внесені недостовірні відомості, а сам акт наданий до суду не в повному обсязі (відсутні додатки), що можуть містити важливу інформацію і вплинути на правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин. Вимога відповідача про витребування додатків до акту, про які вказано в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства», була судом першої інстанції безпідставно проігнорована.

Скаржник у повній мірі не погоджується із даними, зазначеними в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 17.07.2020 № 601/11-02/06-06 та вважає зазначений акт недійсним та таким, що не може використовуватися у суді, як доказ неправомірної поведінки ДП «Гутянське лісове господарство».   

Крім того на думку скаржника, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права, взяв до уваги тільки доводи прокурора та позивача, і не поглиблювався детально у надані відповідачем пояснення, які мають суттєве знання для правильного вирішення спору, а також не розібрався у поданих до справи матеріалах.

Також скаржник зазначає, що на його підприємстві з моменту проведення перевірки змінилося керівництво, а тому завдана шкода повинна бути відшкодована виключно в рамках кримінального провадження та особою, яка безпосередньо надавала вказівки для незаконної вирубки дерев.

Додатково відповідач зазначив, що на працівників лісгоспу здійснювався тиск з боку працівників позивача, шляхом залякування, щоб працівники лісгоспу підписали відомості з завідомо неправдивими даними.   

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 922/2325/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) – Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без руху. Судом встановлено, що скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у розмірі 19697,43 грн, доказів надсилання копії апеляційної скарги Керівнику Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1) листом з описом вкладення та заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, хоча апеляційна скарга подана у строки, визначені ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102256676698 копія ухвали апеляційного господарського суду від 29.10.2021 отримана скаржником 03.11.2021.

09.11.2021, тобто у визначені судом строки, скаржник надав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 12926 від 09.11.2021), до якої надав докази сплати судового збору в розмірі 19697,43 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги Керівнику Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1) листом з описом вкладення та заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Ухвалою суду від 12.11.2021 поновлено Державному підприємству «Гутянське лісове господарство» пропущений строк на апеляційне оскарження   рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21; відкрито апеляційне провадження у справі № 922/2325/21; запропоновано Керівнику Богодухівської окружної прокуратури Харківської області  та Державній екологічній інспекції у Харківській області у строк до 29.11.2021 (включно) подати до суду відзиви на апеляційну скаргу в порядку; справу № 922/2325/21 призначено до апеляційного розгляду на 14.12.2021 об 11:00 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 до закінчення апеляційного розгляду справи Східним апеляційним господарським судом;  явку учасників справи у судове засідання визнано необов`язковою.

29.11.2021 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 13839), в якому Державна екологічна інспекція у Харківській області  заперечує проти доводів скаржника, та вважає, що судом першої інстанції у повній мірі досліджено та відображено процедуру проведення Інспекцією перевірки у діяльності ДП «Гутянське лісове господарство» та надано оцінку документам, складених за її результатами. При цьому позивач вказує на те, що визнання незаконними або протиправними дій Інспекції щодо проведення перевірки та фіксації фактів порушення природоохоронного законодавства є прерогативою судів адміністративної юрисдикції. Станом на 25.11.2021, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 520/15469/20, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову ДП «Гутянське лісове господарство» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області під час проведення перевірки щодо додержання державним підприємством «Гутянське лісове господарство» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеної на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 29.01.2020 № 2777/1/1-20, що оформлені актом перевірки від 17.07.2020 №601/11-02/06-06; визнання протиправним і скасування припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 23.07.2020 № 23/06-06. Вказане рішення набрало законної сили, а тому згідно приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені у вказані адміністративній справі, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Позивач наполягає, що його дії під час здійснення позапланового заходу та матеріали перевірки, складені Інспекцією, є належними та допустимими доказами саме факту незаконного порубу лісу на території ДП «Гутянське лісове господарство». Вважає, що усі наведені відповідачем у скарзі доводи щодо недостовірності внесених до акту даних,  виходять за межі предмету позовних вимог щодо стягнення збитків за незаконний поруб лісу та жодним чином не спростовують обставини, встановлені судом першої інстанції. У даному випадку у діях ДП «Гутянське лісове господарство» наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності. Здійснений позивачем розрахунок розміру шкоди є правомірним та відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Інспекція вважає, що апеляційна скарга ДП «Гутянське лісове господарства» є необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2021 ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим, скасуванню не підлягає.

29.11.2021, тобто у визначені судом строки, Керівником Богодухівської окружної прокуратури Харківської області надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 13906 від 30.11.2021), в якому прокурор категорично не згоден із доводами скаржника щодо безпідставності проведеної перевірки та складення акту перевірки не в повному обсязі, і вважає ці аргументи безпідставними, оскільки дії відповідача з проведення перевірки є законними, що знайшло своє підтвердження у рішенні Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №520/15469/20, де судом визнано законними дії Інспекції під час проведення перевірки, результатами якої оформлені Актом від 17.07.2020 № 601/11-02/06-06.  

Щодо внесення до акту перевірки недостовірних відомостей, то прокурор зазначає, що вказані аргументи вже наводились відповідачем у відзиві на позов, і цим доводам суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку, а  цитування скаржником норм Кримінального кодексу України жодним чином не підтверджують його доводи щодо відшкодування шкоди в рамках кримінального провадження.

Позивачем надано до справи докази на підтвердження своїх позовних вимог, за результатами оцінки яких, суд першої інстанції відповідно до ст. 86 ГПК України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Також прокурор вважає, що відповідачем не зазначено жодного аргументу, підкріпленого відповідним доказом стосовного того, у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. Тому прокурор просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій справі – без змін.

13.12.2021 до суду від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд справи відкладено на 11.01.2022 о 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у зв`язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/2325/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду справи № 922/2325/21 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Зубченко І.В., суддя Попков Д.О.  

10.01.2022 до суду від представника відповідача – адвоката Мухи А.І. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи для підготовки правової позиції, як нового представника відповідача у справі, в обґрунтування якої зазначено, що договір про надання правової допомоги укладено із адвокатом Мухою А.І. у святковий період 06.01.2022, а тому останній фактично не має можливості здійснити підготовку до апеляційного розгляду та надати правову допомогу відповідачу належним чином. Також представник відповідача повідомив суд про неможливість прибуття його у судове засідання 11.01.2022 через хворобу та лікування, у зв`язку з чим просить суд визнати вказані причини поважними та відкласти судове засідання на іншу дату.

Прокурор та уповноважений           представник позивача заперечували проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши вказане клопотання нового представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів відмовляє у його задоволенні, з огляду на таке.

Згідно із нормами ГПК України відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Водночас участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної  інстанції не є обов`язковою згідно із законом (статті 202, 216, 270 ГПК України); не визнавалася вона такою й судом. За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Правова позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі і відповідач мав достатньо часу та можливостей з моменту відкриття провадження у справі (12.11.2021) надати до суду письмові пояснення в порядку ст. 42 ГПК України, але таким правом не скористався.  Крім того, розгляд справи вже відкладався, у тому числі й за клопотанням відповідача. Тому враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 11.01.2022 не з`явився. Неявка його представника не перешкоджає апеляційному розгляду справи.  

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 11.01.2022 просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, як законне та обґрунтоване.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні 11.01.2022 прокурора та уповноваженого  представника позивача, які підтримали свої правові позиції у справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, зважаючи на таке.

Перевіряючи правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи колегією суддів під час здійснення апеляційного провадження  встановлені такі обставини справи.

03.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області  видано наказ № 601/11-02 щодо здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», відповідно до якого направлено спеціалістів для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства в галузі ведення лісового господарства відповідачем (т.1 а.с. 14).

У період з 06.07.2020 по 17.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», що здійснює діяльність, зокрема, з лісівництва та іншу діяльність у лісовому господарстві з надання допоміжних послуг у лісовому господарстві.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області 17.07.2020 складено Акт № 601/1/11-02/06-06 проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів перевірки (т. 1 а.с. 16-21),  в якому зазначено, що в ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області лісових масивів виявлено самовільні вирубки дерев у кварталах 46, 47, 52, 67 Краснокутського лісництва та кварталах 10, 192, 194 Володимирівського лісництва Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», що є порушенням вимог ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України, абз. 5 п. 2, абз.1 п. 46 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

Зокрема, перевіркою позивачем встановлено наступне:

-під час проведення у 2019 році санітарно-вибіркової рубки у кварталі 194 виділ 12 Володимірського лісництва були вирублені дерева, які не увійшли до матеріалів відводу.

Так, 09.07.2020 проведено контрольний перелік пнів зрубаних дерев в присутності відповідальних посадових осіб Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», за результатами якого складено відомість переліку пнів зрубаних дерев та встановлено, що згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб в загальній кількості 49 шт. За результатами проведеного контрольного переліку пнів зрубаних дерев виявлено незаконну рубку дерев, які не зазначені в матеріалах відводу різних діаметрів, шляхом переводу пнів на висоту 1,3м. Таким чином, посадовими особами Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» зрубано 8 дерев діаметрами від 62 до 76 см, що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України;

-під час проведення у 2019 році санітарно-вибіркової рубки у кварталі 192 виділ 3 Володимірського лісництва були знесені дерева, які не увійшли до матеріалів відводу.

Так, 09.07.2020 проведено контрольний перелік пнів зрубаних дерев в присутності відповідальних осіб Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», за результатами якого складено відомість переліку пнів зрубаних дерев та встановлено, що згідно матеріалів відводу до переліку взято дерева породи дуб та клен в загальній кількості 41 шт., за результатами проведеного контрольного переліку виявлено незаконну рубку дерев, які не зазначені у матеріалах відводу у загальній кількості 17 шт., різних діаметрів (від 51 до 80 см), що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України;

-під час проведення у 2020 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 52 виділ 5 Краснокутського лісництва на підставі лісорубного квитка № 002908 від 22.06.2020 були пошкоджені сироростучі дерева породи сосна та береза, що не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту у кількості 19 шт. діаметрами від 12 до 33 см. Окрім цього встановлено, що були пошкоджені сиро-ростучі дерева породи сосна, що не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту у кількості 9 шт. діаметрами від 24 до 47 см, що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України;

-під час проведення у 2020 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 47 виділ 17 Краснокутського лісництва на підставі лісорубного квитка № 002903 від 15.06.2020 були пошкоджені сироростучі дерева породи сосна, що не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту у кількості 34 шт. діаметрами від 23 до 49 см, пошкоджені сироростучі дерева, що не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту у кількості 4 шт. діаметрами від 22 до 48 см, що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України;

-під час проведення СРВ-2019 у кварталі 46 виділ 10 Краснокутського лісництва на підставі лісорубного квитка № 002903 від 15.06.2020 були пошкоджені дерева породи вільха, береза, в`яз у кількості 6 шт. діаметрами від 18 до 31 см., які не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту, що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України;

-під час проведення СРВ-2019 у кварталі 67 виділ 21 Краснокутського лісництва були пошкоджені дерева породи акація, дуб, сосна, клен, в`яз, що не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту у кількості 15 шт., діаметрами від 9 до 30 см, що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України;

-під час проведення СРВ-2019 у кварталі 10 виділ 10 Володимірського лісництва були зрубані дерева породи в`яз, черемшина, осина, дуб, липа, клен та чагарники, що не підлягають вирубуванню, у кількості 17 шт. діаметрами від 20 до 69 см, та чагарників у кількості 5 шт., що є порушенням ст. 19, 64 Лісового кодексу України.

Вказані порушення відображено у вищезазначеному Акті перевірки від 17.07.2020 № 601/1/11-02/06-06.

В подальшому, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу  підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі Державним підприємством «Гутянське лісове господарство» внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких становить 875441,66 грн, а саме:

-у кварталі 46 виділ 10 Краснокутського лісництва - 16819,08 грн;

-у кварталі 67 виділ 21 Краснокутського лісництва - 11877,05 грн;

-у кварталі 47 виділ 17 Краснокутського лісництва - 86994,67 грн. та 32912,98 грн.;

-у кварталі 52 виділ 5 Краснокутського лісництва - 37636,90 грн. та 17663,37 грн;

-у кварталі 192 виділ 3 Володимирівського лісництва - 308899,12 грн.;

-у кварталі 194 виділ 12 Володимирівського лісництва - 153203,42 грн.;

-у кварталі 10 виділ 10 Володимірського лісництва - 209435,07 грн.

Задля усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем 23.07.2020 винесено припис за № 23/06-06 (т.1 а.с. 22-24).

З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Державною екологічною інспекцією у Харківській області надіслано до Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» претензії з відповідними розрахунками шкоди, а саме: від 21.07.2020 за №№ 99, 100, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108 (вих. №№ 2880-07-06, 2879-07-06, 2957-06-06, 2956-06-06, 2946-06-06, 2945-06-06, 2942-06-06, 2943-06-06, 2944-06-06) (т.1 а.с.26-29, 37-40, 44-47, 56-57, 62-63, 67-69), які, за твердженнями прокурора, залишились без задоволення, а шкода, заподіяна відповідачем внаслідок незаконної вирубки дерев, останнім не відшкодована.

Зважаючи на викладене вище прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області із даним позовом.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах обґрунтована тим, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області, проте останній самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача. Листом від 26.05.2021 № 36-70/вих-21 Богодухівська окружна прокуратура повідомила позивача про наявність у діяльності відповідача порушень ст. 19, 64 Лісового кодексу України та необхідність у найкоротший строк вжити заходів щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, у тому числі в судовому порядку (т.1 а.с.72-73). У відповідь на даний лист Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 28.05.2021 № 2441-13-13 повідомила прокуратуру, що самостійно звертатись до господарського суду з відповідним позовом не буде, оскільки у неї відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору (т.1 а.с. 74). Листом від 31.05.2021 № 56-777 вих-21 Богодухівська окружна прокуратура повідомила позивача про звернення до господарського суд Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача про стягнення 875441,66 грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев (т.1 а.с. 75-77).

Місцевим господарським судом визнано аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом  до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Вказаний висновок відповідачем не оспорюється.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення  відповідачем норм лісового законодавства, а саме незаконної вирубки та пошкодження дерев не тих порід, стану та діаметрів, які визначені в дозвільних документах (лісорубних квитках).

З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин,  колегія суддів апеляційного господарського суду керується наступним.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються   Конституцією України, міжнародними угодами України,  Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до положень статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 16 та частини першої статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 19, частин 1, 5 статті 86 та статті 90 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

У справі, що переглядається в апеляційному порядку, позов прокурора обґрунтовано тим, що відповідачем, як постійним лісокористувачем, здійснено незаконну вирубку та пошкодження дерев на відповідних лісових ділянках.

Згідно статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів (лісокористувачі), зобов`язані забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 3.1. Статуту ДП «Гутянське лісове господарство» створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Предметом діяльності ДП «Гутянське лісове господарство» є проведення  рубок з додержанням діючих настанов та правил (пункт 3.2.13. Статуту).

Пунктом 4.6. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з чинним законодавством.

Статтею 65 Лісового кодексу України передбачено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Відповідно до статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, як зазначалось, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.07 № 761.

За змістом положень Господарського процесуального кодексу України:

-кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 13);

-суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14);

-доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);

-кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття  77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Досліджуючи обставини доведеності протиправної поведінки ДП «Гутянське лісове господарство» судом апеляційної інстанції встановлено, що Актом перевірки від 17.07.2020 № 601/11-02/06-06 зафіксовані порушення відповідачем лісового законодавства, а саме незаконна порубка дерев не тих порід, які визначені в дозволі, та понад встановлену кількість.

За наслідками виявлених порушень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участю  працівників ДП «Гутянське лісове господарство», здійснено обміри пнів незаконно зрубаних дерев та складені відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, які підписані представниками держлісгоспу без жодних зауважень та у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів, а також відомості переліку дерев, пошкоджених до ступеня неприпинення росту.

Відповідачем не надано до справи жодних доказів про те, що з боку працівників Державної екологічної служби Харківської області вчинявся тиск на працівників ДП «Гутянське лісове господарство», а також не доведено факт недостовірності зазначених відомостей щодо виявлених порушень природоохоронного законодавства.

Натомість, як свідчать матеріали перевірки, Інспекцією виявлені такі порушення.

1.У кварталі 194 виділ 12 площею 1,8 га у Володимирівському лісництві згідно ЛК № 001250 від 27.02.2019 проведена рубка ВСР-2019.

Згідно матеріалів відведення насаджень, на підставі яких було видано спеціальний дозвіл, до рубки підлягало 49 дерев породи дуб.

Під час натурної перевірки здійснено обмір пнів зрубаних дерев (перелікова відомість пнів зрубаних дерев від 09.07.2020, яка підписана лісничим Володимирівського лісництва Державного підприємства «Гутянське лісове господарство»).

Інспекцією здійснено перевід діаметрів дерев на висоті 1/3 м, яка зазначена у Польовій переліковій відомості дерев, призначених у рубку від 19.02.2018 на діаметр пня, відповідно до «Нормативно-справочных материалов для таксации лесов Украины и Молдовии», затверджених наказом № 183 от 17.09.1986.

Порівняльним аналізом було встановлено факт рубки не тих дерев, які містяться у матеріалах відведення, а саме діаметри пнів сироростучих дерев: 62 (1 шт.), 64 (2 шт.), 65 (1 шт.), 67 (2 шт.), 60 (2 шт.) та 70,76 по 1 шт.

Отже, позивачем зафіксовано, що на вказаній ділянці має місце незаконна вирубка дерев породи дуб, діаметри яких не обліковуються матеріалами відведення насаджень, на підставі яких було видано ЛК № 001250 від 27.02.2019 у кількості 7 шт.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев позивачем з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та Індексації такс 2019 року, розраховано розмір шкоди в сумі 153203,42 грн та пред`явлено відповідачу претензію № 99 від 21.07.2020.

2.У кварталі 192 виділ 3 площею 1,4 га у Володимирівському лісництві згідно ЛК № 001250 від 27.02.2019 проведена рубка ВСР-2019. Згідно матеріалів відведення насаджень, на підставі яких було видано спеціальний дозвіл, до рубки підлягало 13 дерев породи дуб та 9 дерева породи клен.

Під час натурної перевірки здійснено обмір пнів зрубаних дерев (перелікова відомість пнів зрубаних дерев від 09.07.2020, яка підписана лісничим Володимирівського лісництва Державного підприємства «Гутянське лісове господарство»).

Інспекцією здійснено перевід діаметрів дерев на висоті 1/3 м, яка зазначена у Польовій переліковій відомості дерев, призначених у рубку від 10.08.2018 на діаметр пня, відповідно до «Нормативно-справочных материалов для таксации лесов Украины и Молдовии», затверджених наказом № 183 от 17.09.1986.

Порівняльним аналізом встановлено факт рубки не тих дерев, які містяться у матеріалах відведення, а саме діаметри пнів сироростучих дерев: 51 (1 шт.), 53 (1 шт.), 54 (2 піт.), 62, 63, 68, 69, 70, 72, 73, 74, 75 по 1 шт, 80 (2 шт.) та сухостійних дерев: 68 і 88 по 1 шт.

Таким чином, на ділянці має місце незаконна вирубка сироростучих дерев у кількості 15 шт. та сухостійних дерев у кількості 2 шт.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та індексації такс 2019 року, розраховано розмір шкоди в сумі 308899,12 грн та пред`явлено претензію № 100 від 21.07.2020.

3.У кварталі 10 виділ 10 площею 6,7 га у Володимирівському лісництві згідно ЛК № 001294 від 25.06.2019 проведена рубка ВСР-2019. Згідно матеріалів відведення насаджень, на підставі яких було видано спеціальний дозвіл, до рубки підлягало 13 дерев порода дуб та 9 дерев породи клен.

Під час натурної перевірки встановлено незаконну рубку 22 дерев, які не увійшли до матеріалів відводу насаджень у рубку.

Таким чином, на ділянці має місце незаконна вирубка сироростучих дерев, а саме факт рубки не тих дерев, які містяться у матеріалах відведення, а саме діаметри пнів сироростучих дерев: 20, 26, 32, 33, 35, 37, 39, 40, 59, 63, 65, 68, 69 по 1 шт.,  61, 62 по 2 шт. та 5 шт. кущів чагарників.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев та кущів Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та індексації такс 2019 року, розраховано розмір шкоди в сумі 209435,07 грн та пред`явлено претензію № 108 від 27.07.2020.

4.У кварталі 47 виділ 17 площею 10,8 га, кварталі 46 виділ 10 площею 3,7 га та в кварталі 52 виділ 5 площею 9,5, кварталі 67 виділ 21 площею 6,0 га у Краснокутському лісництві згідно ЛК № 002903 від 15.06.2020 та ЛК № 002908 від 22.06.2020 відповідно розпочаті рубки ВСР-2020.

Під час натурного обстеження вказаних ділянок позивачем виявлено факт пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, до ступеня припинення росту та до ступеня не припинення росту.

Позивачем зафіксовано, що на ділянках має місце пошкодження до ступеня припинення росту 19 дерев та 9 дерев до ступеня не припинення росту у кварталі 52 виділ 5 Краснокутського лісництва та пошкодження до ступеня не припинення росту 34 дерев та 4 дерева до ступеня припинення росту в кварталі 47 виділі 17 Краснокутського лісництва, пошкоджено до ступеня припинення росту 15 дерев у кварталі 67 виділ 21 Краснокутського лісництва, пошкодження до ступеня припинення росту 6 дерев у кварталі 46 видні 10 Краснокутського лісництва, що також відображено у відомостях переліку дерев від 10.07.2020, яка підписана лісничим Краснокутського лісництва.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та індексації Такс 2019 року, розраховано:

-розмір шкоди в сумі 86994,67 грн та пред`явлено претензію № 107 від 27.07.2020 (34 дерева до ступеня не припинення росту);

-розмір шкоди в сумі 3912,98 грн та пред`явлено претензію № 103 від 27.07.2020 (4 дерева до ступеня припинення росту);

-розмір шкоди в сумі 37636,90 грн та пред`явлено претензію № 102 від 27.07.2020 (19 дерев до ступеня припинення росту);

-розмір шкоди в сумі 11877,05 грн та пред`явлено претензію № 104 від 27.07.2020 (15 дерев до ступеня припинення росту);

-розмір шкоди в сумі 16819,08 грн та пред`явлено претензію № 105 від 27.07.2020 (6 дерев до ступеня припинення росту);

-розмір шкоди в сумі 17663,37 грн та пред`явлено претензію № 105 від 27.07.2020 (9 дерев до ступеня припинення росту).

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем шкоди.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач провів вищевказану перевірку самовільно, без чіткого переліку питань, необхідних для з`ясування під час проведення перевірки та з порушенням порядку її здійснення, є безпідставними та спростовуються тим, що дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення перевірки не визнані незаконними в судовому порядку.

Натомість, як свідчать матеріали справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 520/15469/20, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову ДП «Гутянське лісове господарство» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про:

-визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області під час проведення перевірки щодо додержання державним підприємством «Гутянське лісове господарство» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеної на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 29.01.2020 № 2777/1/1-20, що оформлені актом перевірки від 17.07.2020 №601/11-02/06-06;

-визнання протиправним і скасування припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 23.07.2020 № 23/06-06.

Отже, вказаним рішенням суду адміністративної юрисдикції визнано законними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області під час проведення перевірки щодо додержання Державним підприємством «Гутянське лісове господарство» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, що оформлені, зокрема, Актом перевірки від 17.07.2020 № 601/11-02/06-06.

Поряд із цим, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю).

Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до вимог частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Колегією суддів встановлено, що Акт перевірки № 601/11-02/06-06 від 17.07.2020 містить усі необхідні відомості, зазначені у пунктах 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В цьому Акті відображено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства та зафіксовано факти порушення відповідачем вимог лісового законодавства.

Отже, вказаний Акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння відповідача і порушення останнім  приписів природоохоронного законодавства. Цей Акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Оскільки даний Акт складений позивачем за результатами законно проведеної процедури перевірки діяльності відповідача та здійснення позапланового заходу, а тому він є належним та допустимим доказом факту незаконного порубу лісу на території ДП «Гутянське лісове господарство».  Акт перевірки слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення відповідачем порушення вимог лісового законодавства, у зв`язку із чим доводи відповідача про протилежне колегією суддів відхиляються.

Вказаний акт перевірки є чинним, зазначені в акті достовірні відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Крім того, оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Проте відповідач не надав суду доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незаконної рубки та пошкодження дерев не тих порід, стану та діаметрів, які визначені в дозвільних документах (лісорубних квитках), на підвідомчій йому території.

Враховуючи матеріали справи та положення законодавства, колегія суддів вважає, що у даному випадку у діях ДП «Гутянське лісове господарство» наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме:

-протиправна поведінка, яка виявилась у здійсненні рубки дерев без їх  фактичного відводу, що підтверджується актом перевірки органу контролю (проведення незаконної рубки дерев);

-внаслідок здійснення незаконної рубки дерев державі завдана шкода;

-між спричиненням шкоди та протиправною поведінкою відповідача наявний причинний зв`язок;

-вина заподіювача шкоди підтверджена актом перевірки, справами про адміністративні правопорушення відносно посадових осіб ДП «Гутянське лісове господарство»;

-винна поведінка відповідача мала свій вираз у продовженні рубки дерев без відводу дерев у рубку за умови обізнаності про необхідність його проведення.

При цьому розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснено позивачем правомірно та згідно з Таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008.

Так, відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево, виходячи з діаметру його зрізу.

Враховуючи вищенаведене, приписи статей 67, 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 та пункт 2.7 «Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць)», затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 № 23, що для визначення об`єму зрубаної деревини на ділянці (згідно вимог лісорубного квитка), при проведенні перевірки дотримання вимог лісового законодавства лісокористувачами, дозволяється проводити перелік пнів зрубаних дерев на лісосіці попородно, з подальшим їх переводом на висоту 1,3 м., а також слід проводити розмежування кількості дерев отриманих при попенному переліку (окремо по деревних породах та ступенях товщини) та кількості дерев вказаних у матеріалах відведення ділянки в рубку, оскільки лісорубний квиток дозволяє зрубати певний об`єм деревини, який може відповідати фактично зрубаному об`єму деревини на лісосіці тільки тоді, коли кількість фактично зрубаних дерев (попородно) і їх діаметри відповідають кількості дерев (попородно) і їх діаметрам вказаним у матеріалах відведення. В разі виявлення розбіжностей між кількістю фактично зрубаних дерев (за породами та ступенями товщини) та кількістю дерев (за породами та ступенями товщини) вказаних у матеріалах відведення, різницю в кількості пнів зрубаних дерев (за породами та ступенями товщини) слід вважати такими, що зрубані з порушенням встановлених вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.7 «Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць)» об`єм незаконно зрубаної деревини вираховується згідно з таблицями Нормативно-довідкових матеріалів для таксації лісів України і Молдавії (видавництво: Київ, Урожай, 1987)». Визначення об`єму незаконно зрубаних дерев визначається згідно з таблицею 2.5 (Діаметр дерев на висоті грудей в корі залежно від діаметра пня в корі, см).

Таким чином, перевід пнів незаконно зрубаних дерев на висоту 1,3 м, проводиться для визначення об`єму зрубаної деревини, а також розмежування кількості дерев отриманих при попенному переліку (окремо по деревних породах та ступенях товщини) та кількості дерев вказаних у матеріалах відведення ділянки в рубку.

Колегія суддів вважає, що позивачем у повій відповідності із переліченими вище нормативно - правовими актами здійснено заміри пнів рулеткою вимірювальною металевою Р20 УЗК зав. № 100135 та здійснено перевід з пні на висоту 1,3 м, а тому розрахунок розміру шкоди повністю відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної вирубки та пошкодження дерев не тих порід, стану та діаметрів, здійснені Державною екологічною інспекцією у Харківській області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем не надано до суду контррозрахунку розрахованої позивачем  шкоди або доказів у спростування щодо здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на зазначене, у повному обсязі підтверджуються доводи прокурора про те, що відповідачем всупереч вимог ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України та пунктів 2, 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що в свою чергу призвело до незаконної вирубки та пошкодження дерев не тих порід, стану та діаметрів, які визначені в дозвільних документах (лісорубних квитках), чим заподіяно шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 875441,66 грн і є підставою для стягнення з нього вказаної суми шкоди.

Підсумовуючи зазначені вище фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність у спірних правовідносинах складу правопорушення, що зумовлює цивільно-правову відповідальність відповідача та свідчить про наявність правових підстав для стягнення з нього заявлених до стягнення збитків у загальному розмірі 875441,66 грн.

З урахуванням обставин справи та норм чинного законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, твердження скаржника про те, що вказані збитки повинні бути відшкодовані в рамках кримінального провадження, є безпідставними.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів завдання відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу, доведеність розміру шкоди, а тому обґрунтовано задовольнив заявлені прокурором позові вимоги.

Відтак апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин у справі та його правильні висновки.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 - без змін.

З урахуванням залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі № 922/2325/21 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Гутянське лісове господарство».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.01.2022.

Головуючий суддя                                                                     С.В. Барбашова

Суддя                                                                                           І.В. Зубченко  

Суддя                                                                                           Д.О. Попков