СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року                                       м. Харків                        Справа №922/3111/21  

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест”, м.Київ (вх. 3333 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 (повний текст складено 12.10.2021) у справі №922/3111/21 (суддя Аріт К.В.)

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест”, м.Київ

про стягнення 51703,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21: в позові відмовлено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 43759,31 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на користь Харківської обласної прокуратури 1921,22 грн судового збору; стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” 2458,34 грн витрат на правничу допомогу.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 та винести нове рішення, в якому відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути у повному розмірі судові витрати відповідача на правову допомогу відповідно до договору від 16.08.2021 у розмірі 20000,00 грн. (за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції) та 8000,00 грн. (за представництво інтересів клієнта у апеляційному господарському суді).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- орендна плата встановлюється відповідно до умов договору, в той же час, такий договір між сторонами не укладався, у зв`язку із чим неможливо встановити необхідну суму орендних платежів. Вважає, що платою за безпідставно збережені кошти може бути лише податок на землю так як він є фіксованим та оплачується за фактичне використання земельної ділянки;

- вважає, що орендна плата повинна визначатись в розмірі 3% від розміру нормативної грошової оцінки, з огляду на п.7 розділу 4 рішення 19 сесії 5 скликання Харківської міської ради, яким регулюється питання сплати орендної плати щодо земельних ділянок категорії «транспорт та зв`язок» та категорію спірної земельної ділянки як «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення»;

- відповідач належним чином виконує обов`язки як новий власник майна та подав до Харківської міської ради заяву та відповідні документи на оформлення договору оренди земельної ділянки;

- зазначив про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20  000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі №922/3111/21: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме – надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 3405,00 грн.

У зв`язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №922/3111/21: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 вирішено розпочати з 09.12.2021 без повідомлення учасників справи, з огляду на положення ч. 10 ст.270 ГПК України.

Під час апеляційного провадження, Харківська обласна прокуратура  надала відзив на апеляційну скаргу, яким просила відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Також зауважила, що до спірної земельної ділянки застосовується ставка річної орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на те, що на цій земельній ділянці розташована стаціонарна автомобільна газозаправна станція.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, на підставі рішення Харківської міської ради від 26.09.2012 року №845/12 Товариству з обмеженою відповідальністю “АМАТ” надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0062, за адресою: м.Харків, пр.Льва Ландау, 241-Б, загальною площею 0,0162 га строком до 01.10.2017 року та укладено договір оренди земельної ділянки від 25.07.2013 року.

В подальшому, між Товариством з додатковою відповідальністю “АМАТ” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30.09.2016 за умовами п.1 якого продавець продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв у власність від продавця нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-1» площею 22,5 кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, пр.Льва Ландау, 241-Б. Зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0162 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0062, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

Факт купівлі-продажу вищевказаного майна також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2021 №265737130 (запис про право власності №16744642 від 30.09.2016).

З наведеного вище вбачається, що майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” - нежитлова будівля літ. «А-1» площею 22,5 кв.м. знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 6310137500:02:043:0062.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.02.2021 № НВ– 0006439362021 земельна ділянка площею 0,0162 га по пр.Ландау, 241-Б у м.Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0062) знаходиться у комунальній власності. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - 12.08 для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 03.12.2013.

На підставі акту приймання земельної ділянки від 27.01.2020 року №14/20 земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 передано до земель запасу міста, про що зроблено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.02.2020 року.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 19.03.2020 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,0162 га по пр.Ландау, 241-Б у м.Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0062), розташована нежитлова будівля, право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест”, а вказана земельна ділянка використовується останнім для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Право користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест”  не оформлено.

Актом обстеження земельної ділянки Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1109/20 від 04.08.2020 також встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 знаходиться нежитлова будівля літ. «А-1» та рекламна споруда (стела АЗС).

Прокурор стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” в період з 01.04.2020 по 31.03.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по пр.Ландау, 241-Б у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.

У зв`язку із наведеними вище обставинами Керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0162 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0062) у період з 01.04.2020 по 31.03.2021 в розмірі 51 703,32 грн.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21: в позові відмовлено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 43759,31 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на користь Харківської обласної прокуратури 1921,22 грн судового збору; стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” 2458,34 грн витрат на правничу допомогу.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України  встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3  статті 53 Господарського процесуального кодексу України  у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі  обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених  статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008  № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади  Конституції  та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави,  якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,  а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.  Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.  Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4  статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої  статті 129 Конституції України).

Таким чином, відповідно до частини третьої  статті 23 Закону України «Про прокуратуру»  прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами  Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у  статті 131-1  Конституції України  та  статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020  у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому  статтею 23 Закону України «Про прокуратуру»,  прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів  протягом розумного  строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як:  значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У розглядуваній справі, звертаючись з позовною заявою в інтересах держави, прокурором зазначено, що факти протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як її власника щодо реалізації, передбаченого ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування.

В свою чергу, недоотримання безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослабляються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

При цьому, зауважено, що позивачем не здійснювався захист порушених економічних інтересів держави, що виявилося в його усвідомленій пасивній поведінці, що проявляється у нездійсненні жодних заходів для усунення зазначених порушень інтересів держави.

Як зазначено прокурором, останнім 11.01.2021 року скеровано до Харківської міської ради пропозицію щодо вжиття заходів в межах наданих повноважень щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на яку орган місцевого самоврядування не вчинив жодних дій щодо стягнення коштів з землекористувача.

У зв`язку із наведеним вище та зважаючи на факт безоплатного використання Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 без правовстановлюючих документів, Харківська місцева прокуратура №4 звернулась до Харківської міської ради із  повідомленням №04-13-763вих-21 від 02.02.2021, яким повідомила, що має намір звернутися до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Згідно ст.ст.7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст.10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч.5 ст.16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст.26, ст.33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.12 Земельного Кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Враховуючи вимоги ст.19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Недоотриманням безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Таким чином, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої компетенції.

Разом з цим, Харківською міською радою не вживались заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ “Род-Ник Інвест” безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати, у зв`язку із чим керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова правомірно звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 51 703,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами  глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто  у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вже зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” з 30.09.2016 є власником нежитлової будівлі літ. «А-1» площею 22,5 кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, пр.Льва Ландау, 241-Б.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” - нежитлова будівля літ. «А-1» площею 22,5 кв.м. знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 6310137500:02:043:0062, що розташована за адресою: м.Харків, пр.Льва Ландау, 241-Б. Зазначена обставина визнається обома сторонами та не потребує доведенню в силу положень ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.ч.1,3, 4, 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Із витягу з Державного земельного кадастру від 26.02.2021 року №НВ– 0006439362021 вбачається, що державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,0162 га, яка знаходиться по пр.Ландау,241-Б у м. Харкові, проведено 03.12.2013., присвоєно кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 та внесено до Державного земельного кадастру, у зв`язку із чим остання є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” є власником нежитлової будівлі - літ. «А-1» площею 22,5 кв.м. по пр.Ландау, 241-Б у м.Харкові, зазначена обставина свідчить про безпосереднє використання відповідачем земельної ділянки під вказаною будівлею та ділянкою, яка необхідна для обслуговування відповідного нерухомого майна.

Крім того, факт використання земельної ділянки кадастровий №6310137500:02:043:0062 без оформленого права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, підтверджується актами обстеження земельної ділянки, складених Департаментом територіального контролю Харківської міської ради від 19.03.2020 та від 04.08.2020, які є належними та допустимими доказами на підтвердження вищевказаних обставин.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” в заявлений прокурором період з 01.04.2020 по 31.03.2021 використовувало земельну ділянку кадастровий №6310137500:02:043:0062 без укладення договору оренди землі та не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшило свої доходи, а Харківська міська рада (потерпілий) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2021 №1554 кадастровий №6310137500:02:043:0062, вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 430  861,00 грн., коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у значенні Кф - 1, коефіцієнт Км2 – 2,77, сукупний коефіцієнт Км3 – 1,50, коефіцієнт індексації К(і) – 1,000.   

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідає вимогам чинного законодавства, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з вищевказаного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий №6310137500:02:043:0062.

Згідно розрахунку Харківської міської ради розмір безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” коштів складає 51 703,32 грн. за період з 01.04.2020 по 31.03.2021.

Отже, з урахуванням положень статті 79-1  Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" Харківська міська рада під час розрахунку суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати, правомірно використовувала належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України – витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий №6310137500:02:043:0062.

Що стосується використання Харківською міською радою під час розрахунку безпідставно збережених коштів орендної ставки у вигляді 12 відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначена ставка орендної плати відповідає п.4.1. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами) згідно якого ставка річної орендної плати для використання земель під АЗС та АГЗС у м. Харкові складає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Факт знаходження автомобільної газозаправної станції на земельній ділянці кадастровий №6310137500:02:043:0062 підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 04.08.2020 та листом Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” від 16.07.2020, яким останнє просило Харківську міську раду надати в оренду спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування  стаціонарної автомобільної газозаправної станції – АГЗП.

Перевіривши розрахунок суми позову, судова колегія апеляційного зазначає, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає положенням діючого земельного законодавства, актам органу місцевого самоврядування та вихідним даним, які необхідні для розрахунку суми безпідставно збережених коштів.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” сплачувався земельний податок за користування земельною ділянкою кадастровий №6310137500:02:043:0062 по пр.Ландау, 241-Б у м.Харкові, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та податковими деклараціями (т.1, а.с. 63-81).

Місцевим господарським судом було встановлено, що розмір земельного податку за 2020 рік складає 6462,92 грн., за 2021 рік - 5924,34 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” у заявлений прокурором період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року сплатило 7  944,01 грн. земельного податку.

Разом з тим, судова колегія апеляційного господарського суду не може в повному обсязі погодитись із вищевказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Так, з декларації відповідача за 2020 рік (т.1., а.с.72-76) вбачається, що розмір земельного податку за земельну ділянку кадастровий №6310137500:02:043:0062 складає 5  924,34 грн., а з декларації за 2021 рік (т.1., а.с.77-81) вбачається, що розмір земельного податку за вищевказану земельну ділянку складає 6  462,92 грн.

Як вже зазначалось вище, прокурор звернувся із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у період з 01.04.2020 по 31.03.2021 (тобто за 9 місяців 2020 року та 3 місяці 2021 року) в розмірі 51 703,32 грн.

З податкової декларації за 2020 рік та наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що у 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” сплатило земельний податок за земельну ділянку кадастровий №6310137500:02:043:0062 в розмірі 5  924,34 грн. За таких обставин, відповідачем сплачено 4443,26 грн. земельного податку у квітні-грудні 2020 року (5  924,34 грн. / 12 міс. х 9 міс).

В свою чергу, у 2021 році нараховано земельний податок в сумі 6  462,92 грн., отже  земельний податок на спірну земельну ділянку кадастровий №6310137500:02:043:0062 за період січень-березень 2021 року складає 1615,73 грн. (6  462,92 грн. / 12 міс. х 3 міс ), який був сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у м. Києві №40683/АП/26-15-55-06-12 від 25.08.2021 у Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” відсутній податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контролю за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, за спірний період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” сплачено 6058,99 грн. земельного податку, з яких 4  443,26 грн. за квітень-грудень 2020 року та 1615,73 грн. за січень-березень 2021 року.

Отже, за спірний період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року сума безпідставно збережених коштів з урахуванням сплаченого відповідачем податку на землю складає 45644,33 грн. (51 703,32 грн. - 6058,99 грн. = 45644,33 грн.) та підлягає стягненню на користь Харківської міської ради.

Наведені вище обставини свідчать про те, що місцевий господарський суд надав невірну оцінку розміру сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” земельного податку у 2020 та 2021 роках та безпідставно здійснив зарахування розміру сплаченого відповідачем земельного податку за 12 місяців 2020 року, з огляду на визначений прокурором період стягнення безпідставно збережених коштів у 2020 році (9 місяців 2020 року).

За таких обставин, позовні вимоги Керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” про стягнення безпідставно збережених коштів підлягають частковому задоволенню на суму 45 644,33 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Доводи апелянта, що останній належним чином виконує обов`язки як новий власник майна, сплачує земельний податок та подав до Харківської міської ради заяву та відповідні документи на оформлення договору оренди земельної ділянки, не впливає на вищевказаний висновок щодо наявності правових підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, оскільки новий власник нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, що перебувала в оренді у попереднього землекористувача, в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України повинен сплачувати орендну плату з моменту оформлення права власності на таке нерухоме майно.

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність правових підстав для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 або ініціювання відповідачем питання щодо оформлення права власності на вищевказану земельну ділянку.

Наявні в матеріалах справи документи навпаки свідчать про ініціювання  Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” процедури з передачі Харківською міською радою земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 в оренду.

Так, пунктом 4 рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 №2236/20 вирішено надати земельні ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку 4 до цього рішення.

Відповідно до додатку 4 до вищевказаного рішення, Товариству з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” надано в оренду до 01.09.2025 земельну ділянку комунальної власності площею 0,0162 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0062) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування стаціонарного АГЗП по просп. Льва Ландау, 241-Б (Московський район).

Станом на момент звернення до суду із позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” не здійснило реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, єдиною можливою платою за земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:02:043:0062 є орендна плата, а не земельний податок, у зв`язку із чим наявні правові підстави для стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою саме у вигляді орендної плати.

Доводи скаржника, що орендна плата повинна визначатись в розмірі 3% від розміру нормативної грошової оцінки, відхиляються апеляційним господарським судом, зважаючи те, що пунктом 4.1. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами) встановлено, що ставка річної орендної плати для використання земель під АЗС та АГЗС у м. Харкові складає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Стосовно заявлених до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи є заявлена сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” просило стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20  000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” (замовник) та адвокатом Барабицькою Яною Михайлівною (адвокат) укладено  договір про надання правничої правової допомоги  від 16.08.2021 (далі – договір) за умовами якого адвокат надає, а клієнт оплачує адвокатську допомогу при веденні справи щодо захисту прав та інтересів замовника по справі №922/3111/21.

Відповідно до п.2.2. договору замовник зобов`язується оплатити адвокату плату за надання адвокатської правової допомоги у розмірі 20  000,00 грн.  

Актом надання послуг до договору від 16.08.2021 сторони узгодили перелік та вартість послуг, що надаються при виконанні договору:

- збір та аналіз документів для обґрунтування правової позиції замовника -1000,00 грн.;

- підготовка заперечень на позов, пояснень по справі, заявлення клопотань – 6000,00 грн.;

- супроводження справи у судових процесах та участь в судових засіданнях у судових інстанціях (9000,00 грн.);

- отримання та направлення виконавчого документу до органів виконавчої служби – 4000,00 грн.

Загальна вартість робіт за актом надання послуг до договору від 16.08.2021 складає 20  000,00 грн.

За наслідками дослідження наданих доказів на підтвердження заявлених вимог, судова колегія дійшла висновку, що заявлені витрати у сумі 4000,00 грн. за такий вид послуг як отримання та направлення виконавчого документу до органів виконавчої служби  є такими, що не пов`язані із розглядом даної справи, у зв`язку із чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для їх відшкодування.

Що стосується решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16  000,00 грн, останні є співмірними із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг під час представництва інтересів клієнта в даній справі, у зв`язку із чим покладаються на Харківську міську раду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що апеляційна скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1885,02 грн. В іншій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Згідно ч.1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2003,98 грн. покладаються на відповідача, а витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2343,75 грн. покладаються на Харківську міську раду.

Що стосується витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. за представництво інтересів клієнта в апеляційному господарському суді, зазначені витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Род-Ник Інвест” на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 – скасувати в частині відмови у стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1885,02 грн.

Абзаци 2-4 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОД-НИК ІНВЕСТ” (адреса: 01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальца, 36, приміщення 31; код ЄДРПОУ 40455555) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) – UA 958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 45 644,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОД-НИК ІНВЕСТ” (адреса: 01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальца, 36, приміщення 31; код ЄДРПОУ 40455555) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 4; код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету-2800) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2003,98 грн.

Стягнути з Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243)    на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОД-НИК ІНВЕСТ” (адреса: 01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальца, 36, приміщення 31; код ЄДРПОУ 40455555)  витрати на правничу допомогу в розмірі 2343,75 грн.».

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/3111/21 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.          

Головуючий суддя                                                                    Е.В. Сгара

Суддя                                                                                           Р.А. Гетьман  

Суддя                                                                                           О.І. Склярук  

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2022 року