Справа № 1-36/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

         12  січня 2011 р.     Ковельський міськрайсуд Волинської обл.

            в складі: головуючого-судді Логвинюк І.М.,

                   при секретарі Щесюк Н.Й.,

                    з участю: прокурора Волинець С.М.,

                                     потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., гр - на України, уродженця м. Свердловська Луганської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, розлученого, раніше судимого:

1)          22.04.01 р. Ковельським міським судом Волинської обл. за ч. 4 ст. 185 КК України  до

позбавлення волі на  строк 5 р. з іспитовим строком 3 р.;

2) 21.02.06 р. Ковельським міськрайонним судом Волинської обл. за ч. 1 ст. 164 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 р. з іспитовим строком 3 р.;

3) 11.09.07 р. Ковельським міськрайонним судом Волинської обл. за ч. 3 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 р. 1 міс., звільнений          умовно - достроково за постановою Піщанського райсуду Вінницької обл.. від 18.11.09 р. на строк 10 міс. 23 дні позбавлення волі;   

за ч. 2 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

                Підсудний ОСОБА_2, будучи раніше, а саме: 21.02.06 р. судимим за ч. 1 ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), являючись, згідно з рішенням Ковельського райсуду Волинської обл. від 11.11.02 р. платником аліментів на користь потерпілої –ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., в розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.11.02 р. та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття, в період з 03.02.10 р. по 01.11.10 р. рішення суду не виконував та аліментів не сплачував. Не працював, а при працевлаштуванні про місце роботи державного виконавця не повідомляв з метою ухилення від сплати аліментів, матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надавав, хоча неодноразово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, ніяких заходів до погашення заборгованості по аліментах не вживав, в результаті чого заборгованість по аліментах за 9 місяців та 28 днів склала 2 450 грн. 94 коп., чим вчинив злісне ухилення від сплати аліментів

             Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного, ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно, за період з 03.02.10 р. по 01.11.10 р. він не сплачував аліменти на утримання сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Не міг знайти підходящої роботи. Ним у грудні 2010 р. сплачено на утримання даної неповнолітньої дитини лише 2 050 грн. за 2010 р. Не сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дитини, так як не працевлаштовувався, періодично мав несталі доходи, однак, на обліку у центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, у 2010 р. не значився. Вихованням дитини не цікавиться. Державним виконавцем йому дійсно неодноразово роз”яснювався обов”язок по сплаті аліментів та він неодноразово попереджався про наслідки злісного ухилення від сплати аліментів. У скоєному розкаюється, прохає суворо не карати.

              Крім повного визнання винуватості самим підсудним у вчиненні інкримінованого йому злочину, його винуватість стверджуються показами потерпілої, свідка, матеріалами кримінальної справи.

              Так, потерпіла суду показала, що підсудний не надає коштів на утримання неповнолітньої дитини –сина ОСОБА_3, 2002 р. н., який проживає в даний час з нею, ставиться до сина байдуже. Крім того, за період попередньої судимості за ч.1 ст. 164 КК України заборгованість по аліментах в сумі понад 6 000 грн. підсудний також не погасив. У 2004 р. у зв»язку з заміжжям вона змінила своє прізвище з «ОСОБА_3»на «ОСОБА_3 а також у 2008 р. змінила прізвище дитини –з «ОСОБА_3»на ОСОБА_3–прізвище теперішнього чоловіка. Просить вирішити справу згідно з чинним законодавством.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що підсудний –її син, дійсно не надавав коштів на утримання неповнолітньої дитини –сина ОСОБА_3, 2002 р. н., який проживає в даний час з потерпілою, так як являвся звільненим з місць позбавлення волі, періодично неофіційно працював, але в основному - знаходив малооплачувану роботу, за яку отримував незначну оплату.  

Свідок ОСОБА_6 –державний виконавець ВДВС Ковельського МРУЮ, під час дізнання, пояснювала, що у ВДВС Ковельського МРУЮ перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого Ковельським райсудом про стягнення з підсудного аліментів на користь потерпілої на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, 2002 р. н.. Підсудний  в період з 03.02.10 р. по 01.11.10 р. добровільно рішення суду не виконував та аліментів не сплачував. Не працевлаштовувався, неодноразово викликався державним виконавцем у ВДВС, неодноразово попереджався про наслідки ухилення від сплати аліментів, ніяких заходів до погашення заборгованості по аліментах не вживав, в результаті чого заборгованість по аліментах за 9 міс.  та 28 дн. склала 2 450 грн. 94 коп., а загальна сума заборгованості за вказаним вище виконавчим листом склала 6 416 грн. 52 коп.  

Крім  цього, винуватість підсудного доводиться:

-          протоколом про обставини скоєного злочину від 11.02.10 р.;

-          копією виконавчого листа від 14.11.02 р., виданого Ковельським райсудом Волинської

обл., згідно з яким, рішенням цього суду від 11.11.02 р. що звернуто до негайного виконання, постановлено стягувати з підсудного на користь ОСОБА_1. на утримання їх неповнолітньої дитини –сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.11.02 р. та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття;

-          довідкою № 43543/12 від 25.11.10 р., виданою відділом державної виконавчої служби

Ковельського міськрайонного управління юстиції про суму заборгованості підсудного на аліментах на користь потерпілої за період з 03.02.10 р. по 01.11.10 р. за станом на 01.11.10 р., що становить 2 450 грн. 94 коп.;

-          копією акта державного виконавця від 09.11.10 р. про відсутність у підсудного по місцю

його реєстрації та фактичного проживання, майна, належного йому на праві приватної власності, на яке можна було б звернути стягнення, що складався у присутності підсудного, якого тут же під розпис було попереджено про наслідки злісного ухилення від сплати аліментів (а.с.10);

-          копіями попереджень:  № 28315/16 від 07.06.10 р., № 28315/16 від 07.06.10 р., № 39393/12

від 01.09.10 р., № 38702/12 від 12.10.10 р. про обов”язковість сплати аліментів за рішенням суду, необхідність працевлаштування та повідомлення державному виконавцеві про місце роботи, наслідки злісного ухилення від сплати аліментів, а також копією розписки підсудного від 03.11.10 р. про зобов»язання працевлаштуватись та сплатити заборгованість по аліментах (а.с.14);

-          копіями довідок: № 181/2012 від 05.05.09 р., виданої комунальним підприємством

“Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», згідно з якою підсудний має нерухоме майно на праві приватної власності (а. с.15); № 5/723 від 18.02.10 р., виданої Ковельським ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області про відсутність у підсудного власного транспортного засобу (а.с.13); № 18824/20 від 08.05.09 р., виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської обл., згідно з якою підсудний не є отримувачем пенсії будь-якого виду (а.с.16);

-          копією довідки № 579/01-23 від 01.03.10 р., виданої Ковельським міськрайонним

центром зайнятості, згідно з якою підсудний у 2009 р. не звертався до центру з приводу працевлаштування;

-          копіями свідоцтв: серії НОМЕР_2 про розірвання шлюбу між підсудним та ОСОБА_1., виданого 20.10.03 р. відділом рацс Ковельського РУЮ (а. с. 22); про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., батьками якого є: ОСОБА_2, ОСОБА_1, виданого 25.08.08 р. відділом рацс Ковельського МРУЮ (а. с. 23);

-    копією 1-3 сторінок паспорта серії НОМЕР_1, виданого на ім.»я ОСОБА_1 Ковельським МВ УМВС України у Волинській обл.. 23.12.04 р., з якої слідує, що  ОСОБА_1. змінила прізвище на «ОСОБА_3 чого підсудний не заперечує;  

             Суд, повно, всесторонньо, об”єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що злочинні дії підсудного  вірно кваліфіковано органами дізнання за  ч. 2 ст. 164 КК України.   

              Своїми умисними діями, що виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини  (аліментів) за період з 03.02.10 р. по 01.11.10 р. будучи раніше судимим за злочин, передбачений ст.164 КК України, тобто, за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини  (аліментів), судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, підсудний  вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 164  КК України,

               При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного у їх сукупності.

              До обставин, що пом”якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.

             Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

             Судом також враховується те, що підсудний позитивно характеризується по місцю проживання (а. с.35), у складів сім»ї має матір - інваліда 3 гр. (а. с. 36), 27.12.10 р. ним одноразово сплачено значну частину заборгованості по аліментах, що виникла у 2010 р.; підсудний працездатний (а. с. 33, 34), однак, не працює, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності (а. с. 25 –31), вчинив новий злочин  під час терміну умовно - дострокового звільнення (а. с. 32), неодноразово засуджувався з іспитовим строком та допускав вчинення нових злочинів.

          Тому, з врахуванням санкції ч. 2 ст. 164 КК України йому слід обрати покарання у виді обмеження волі.

          Крім цього, оскільки підсудний 11.09.07 р. Ковельським міськрайонним судом Волинської обл. засуджувався за ч. 3 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 р. 1 міс., та був звільнений умовно - достроково за постановою Піщанського райсуду Вінницької обл. від 18.11.09 р. на строк 10 міс. 23 дні позбавлення волі, вчинив новий злочин до закінчення строку умовно - дострокового звільнення, тобто, до 10.09.10 р., слід частково, з врахуванням положень ст.72 КК України, приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, визначеного за вказаним вироком суду, до покарання, що буде призначатись за даним вироком.  

             Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише з ізоляцією його від суспільства.

             На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                З А С У Д И В:        

                ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один ) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком - 9 (дев»ять) місяців позбавлення волі із розрахунку відповідно до положень ст. 72 КК України - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11.09.07 р.  –3 (три) місяці позбавлення волі і визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

               Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту негайно із - зали суду.

               Строк відбування покарання рахувати з дня затримання –12 січня 2010 р.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області на протязі 15 діб з наступного дня після його проголошення, а засудженим –в той же день з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ:                                                                                                  І.М. ЛОГВИНЮК