Справа №1-25,2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді      Золотоверхого О.І.

при секретарі                               Гутман О.С.

з участю прокурора                    Пєтухова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу по обвинуваченню

ОСОБА 1, ШНФОРМАЦІЯ 1, за ст. 166 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА 1 будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА 2 ІНФОРМАЦІЯ 2 року народження, протягом 2000 - 2006 років злісно не виконувала встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною в порушення ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зловживала спиртними напоями, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в присутності свого малолітнього сина вчиняла сварки та бійки зі своїм чоловіком ОСОБА 3, що негативно впливало на дитину, не здійснювала контроль за його розвитком та поведінкою, всупереч ч.3 ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, не забезпечувала свого сина нормальними побутовим умовами, не забезпечувала свого сина належним одягом, харчуванням, та шкільним приладдям, не приділяла уваги навчанню та вихованню свого сина.

Внаслідок цього у ОСОБА 2 маються ознаки педагогічної та мікросоціальної занедбаності ( бідність словникового запасу, низький розвиток фразового мовлення, малий обсяг знань) низька пізнавальна активність, слабка мотивація до навчання, та вузький кругозір. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА 2 виявляє ознаки межової розумової дефіцитарності з легко - помірно вираженими розладами

гальмівного   депресивного типу та ознаки виражених специфічних розладів розвитку

шкільних навичок, що знаходяться  в прямому  причинному           зв'язку із скоєними

проти нього протиправними діяннями передбаченими ст. 166 КК України.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА 1 винною себе визнала повністю і пояснила, що дійсно вона не належно відносилась до виховання свого сина ОСОБА 2 не приділяла належної уваги його вихованню. Коли в 2005 році її сина обстежили в Черкаському психоневрологічному диспансері, і встановили розлад психічного розвитку вона не надала цьому уваги. Але в даний час син проживає разом із нею, вона повністю приділяє йому увагу, обіцяє належним чином відноситись до його утримання та виховання.

Крім визнання вини самою підсудною, винність її в скоєні злочину в судовому засіданні доведена зібраними в ході досудового слідства та перевіреними відповідно до ст. 299 КПК України доказами.

Дії підсудної необхідно кваліфікувати за ст.. 166 КК України як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

2

Обираючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудної, яка за місцем проживання та роботи характеризується негативно.

Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує, що злочин вона вчинила вперше, вину свою визнала повністю, розкаялася в скоєному, тому суд вважає що виправлення та перевиховання її можливо при обранні покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, застосувавши ст. 75 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА 1 за ст.. 166 КК України та призначити їй покарання два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА 1 від відбування покарання з випробовуванням якщо вона на протязі одного року іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає зобов'язання передбачене п.п. 2,4 КК України, а саме;

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи;

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА 1 - залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області на протязі п'ятнадцяти діб, з моменту його оголошення.