СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 січня 2022 року                         м. Харків                         Справа № 922/3396/21  

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:  

суддя Фоміна В.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Харківської міської ради (вх.№205 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Смірновою О.В., повний текст складено 16.12.2021,

за позовом керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків,    

до 1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,  

2. Харківської міської ради, м. Харків,

3. Фізичної особи-підприємця Капустіної Віти Михайлівни, м. Харків,

4. Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Приморське Чугуївського району Харківської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФО-П Капустіної Віти Михайлівни: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саутенко Наталія Владиславівна,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 : приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Козирева – Кравченко Жанна Володимирівна

про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано пункт 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 №1008/18.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Капустіною Вітою Михайлівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2776.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні.

Стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3820,20 грн. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3820,20 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Капустіної Віти Михайлівни на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3820,20 грн. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3820,20 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Харківська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Водночас, заявник просить поновити Харківській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Так, відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено судом апеляційної інстанції, позовна заява керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області подана у серпні 2021 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання незаконним та скасування пункту 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, а також вимога майнового характеру про витребування на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради спірних нежитлових приміщень.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовні вимоги про витребування нежитлових приміщень у розумінні змісту зазначених статей є майновими вимогами. Тому судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи з вартості відповідного майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня складає 2270 гривень.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Таким чином, звертаючись із апеляційною скаргою, заявник мав сплатити  судовий збір у сумі 19516,20 грн, а саме (2270,00 грн х 2 + 564720,00 грн х 1,5 % х 150 %), де 2270 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 564720,00 грн - вартість спірного майна, 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 150 % - ставка судового збору за подання апеляційної скарги.

Відтак, скаржник при зверненні з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21, повинен сплатити судовий збір у розмірі 19516,20 грн.

При поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що Харківська міська рада є бюджетною організацією та має можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги лише після надходження відповідних коштів на дані потреби. Заявник вказує на те, що юридичним департаментом міської ради надіслано службову записку щодо сплати судового збору, проте за даними бухгалтерії Харківської міської ради кошти з бюджету міста до Управління казначейства до теперішнього часу не надходили, а тому Харківська міська рада на момент подання апеляційної скарги позбавлена можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Харківській міській раді сплати судового збору.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20.

Отже, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи місцевого самоврядування, так і суб`єкти господарювання поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).      

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21 у розмірі 19516,20 грн.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок надсилання копій іншим учасникам справи покладається на апелянта.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Суддя-доповідач зазначає, що у доданих до апеляційної скарги матеріалах відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги таким учасникам справи: приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Саутенко Наталії Владиславівні, приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Козиревій – Кравченко Жанні Володимирівні.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази надсилання апеляційної скарги та додатків до неї вказаним учасникам справи листом з описом вкладення.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Харківської міської ради (вх.№205 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21 без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№205 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3396/21 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя                                                                                                        В.О. Фоміна