Справа № 1218/2-а-128/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 р. Новоайдарський районний суд Луганської області у складі судді Мальченко І.В., при секретарі Долженко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоайдарському районі Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання противоправною бездіяльність, зобов’язання нарахувати, зробити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії, як учаснику війни, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в січні 2011 року звернувся до суду з позовною заявою, вказуючи на те, що він має статус учасника війни і відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право на отримання пенсії, підвищеної на 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги мотивував тим, що рішеннями № 5-рп/2002 від 20.03.2020 року, №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що закон про державний бюджет України не може вносити зміни до чинного законодавства, зупинять дії чинних законів у частині встановлених ними пільг, компенсацій та гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Рішенням КСУ від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Враховуючи вищевикладене, позивач вважає що має право на підвищення пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, а також заперечення на позов, згідно яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
За вимогами ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком. За постановою ВРУ № 19/96-ВР від 20.02.1996 року мінімальний розмір пенсії складав 1500 тис крб., постановою КМУ від 26.07.1996 № 831 змінено мінімальний розмір пенсії з 01.08.1996 року та він складав 16,62 грн. За Законом України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» мінімальний розмір пенсії за віком з 01.09.1999 року – 24,90 грн., але мінімальний розмір пенсії установлений даним законом не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок та інших доплат до пенсії, а поширюється тільки на трудові пенсії, які призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто для розрахунку підвищень залишалося 16,62 грн., необхідно проводити розрахунок підвищень з 01.01.2002 року за постановою КМУ від 03.01.2002 № 1 виходячи з розміру 19,91 грн. Вказує на те, що будь-яких змін до бюджетів 2007,2008 не приймалось, тому немає жодних підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області, у грудні 2010 року позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно з Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та йому було відмовлено в перерахунку, у зв'язку з тим, що виплата такої надбавки провадиться відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.14 Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлений правовий статус ветеранів війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частина 4 ст.14 вказаного Закону викладена у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV. Згадані зміни набрали чинності 01.01.2007 р. Після цього, ніяких змін до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі Законом України N 107-VI від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не вносилося. Конституційний Суд України рішень щодо неконституційності положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV не приймав.
Враховуючи, що відповідач згідно вимог ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щомісячно виплачував позивачу пенсію, підвищену на 10 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України у Новоайдарському районі Луганської області діяло згідно діючого законодавства та не порушувало право позивача на отримання підвищеної пенсії, як учасника війни, а тому у задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.
Оскільки позивач, як ветеран війни, згідно зі ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звільнений від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо його соціального захисту, судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України відносяться на рахунок держави.
На підставі ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 122, 160, 161 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Новоайдарському районі Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання противоправною бездіяльність, зобов’язання нарахувати, зробити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії, як учаснику війни – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя І.В.Мальченко