Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.
з участю секретаря судового засідання - Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 15 746 грн. 69 коп. матеріальної шкоди, 196 грн. - витрат за проведення експертного дослідження, 4 000 грн. - моральної шкоди.
Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні позову про стягнення 1000 грн. за оплату послуг адвоката відмовлено за недоведеністю вимоги.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважаючи його незаконним та необгрунтованим. Стверджує про неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Свої доводи обгрунтовує тим, що розмір матеріальної шкоди в сумі 15 746, 69 грн. є гіпотетичною оціночною величиною, оскільки позивачем на надано доказів фактичної сплати вказаної суми за виконані ремонтні роботи і придбані запчастини.
Піддає сумніву висновок № 501 спеціаліста експертного авто-товарознавчого дослідження, так як в рішенні не вказано яка установа її проводила. Таке дослідження проводилося без його участі.
Не погоджується і зі стягненням коштів за проведення вказаного авто-товарознавчого дослідження, оскільки воно не являється судовою експертизою і клопотання про його проведення не заявлялось.
Вказує і на значно завищену суму відшкодування моральної шкоди.
..................................................................................................................................................
Справа № 22-105 Головуюча у 1 інстанції - Олексюк Г.Є.
Категорія 30. Доповідач - Шимків С.С.
Просить скасувати оскаржуване рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 грудня 2005 року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "ІЖ-21251" по вулиці Соборній допустив зіткнення з автомобілем "Рено-Лагуна" під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автотранспортному засобу позивача було спричинено механічні ушкодження.
25 грудня 2005 року за наслідками ДТП, по відношенню до відповідача ОСОБА_1 працівниками ДАІ було складено протокол про скоєння ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, де зазначено, що останній порушив п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.
Дії працівників ДАІ не оспорювалися.
Постановою Рівненського міського суду від 23 листопада 2009 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв"язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України встановлюють, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні ДТП та стягненням у зв"язку з цим з нього матеріальної та моральної шкоди, розмір яких визначено правильно і ним не спростований.
Доводи апеляційної скарги про неналежно оформлений та встановлений висновок спеціаліста-автотоварознавця про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Рено-Лагуна" в результаті його пошкодження не заслуговують на увагу, оскільки твердження заявлені апелянтом формально і нічим не підтверджені.
Погоджується апеляційний суд і з висновком суду щодо підстав та суми стягнення з відповідача відшкодування матеріальної та моральної шкоди, застосувавши ст. ст. 1166, 1187 та 1188 ЦК України. зокрема судом було доведено протиправну поведінку відповідача, яка була виражена в уникненні зустрічей з позивачем для вирішення питання про добровільне відшкодування шкоди.
Решта доводів апеляційної скарги також не спростовують висновку місцевого суду, на основі якого прийняте рішення із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року змінити, зменчиви розмір матеріальної шкоди до .......................
У решті рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя: Шимків С.С.
Судді : Василевич В.С.
Демянчук С.В.