Справа № 351/2458/21

Провадження №2/351/254/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Снятин

       Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Сегін І.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

До Снятинського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача- ст. 27 ЦПК України, альтернативна підсудність за вибором позивача - ст. 28 ЦПК України, та виключна підсудність - ст.30 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст.30 ч.1 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 згідно позовної заяви є АДРЕСА_1 .

Однак із інформації Заболотівської селищної ради Коломийського району, яка надійшла на адресу суду 04.01.2022р., слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах Заболотівської територіальної громади не зареєстрований.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорія справ.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до п.п.6 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, спір у сторін виник щодо визнання недійсним заповіту від 17.10.2017, який стосується квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки, що знаходиться в садовому товаристві "Сновянка" с. Гвоздиківка Староборовицької сільської ради Чернігівської області, що належить до підсудності Щорського районного суду Чернігівської області.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, передає справу на розгляд іншому суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Снятинському районному суду Івано-Франківської області, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним за підсудністю до Щорського районного суду Чернігівської області.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 32 ЦПК України, суд,-

                                        УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - передати для розгляду за підсудністю до Щорського районного суду Чернігівської області.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:                                                Ігор СЕГІН