Справа № 628/4346/21

Провадження 2-а/628/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Куп`янський міськрайоний суд Харківської області

У складі: головуючого - судді Коваленко О.А.

при секретарі Кравцовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп`янську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4945454 від 24.10.2021 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн..

Позивач зазначає, що 24.10.2021 року вона рухалась на автомобілі Suzuki Swift, д.н.з. НОМЕР_1 по Московському проспекту у напрямку центру м. Харкова зі швидкістю 55 км/год. та була зупинена інспектором поліції ст.. лейтенантом поліції 1 батальйону 4 роти УПП в Харківській області Сичом І.О., який склав постанову за нібито перевищення швидкості більш ніж на 20 км, зазначивши, що вона рухалась зі швидкістю 94 км/год.

Із цією постановою позивач не згодна, так як вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права виходячи з того, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Інспектор поліції здійснював вимірювання ручним способом, що суперечить діючому законодавству та призводить до помилок при вимірюванні. Таким чином, постанова є незаконною у зв`язку з відсутністю факту адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом та просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4945454 від 24.10.2021 р, стягнути з відповідача на її користь судовий збір у сумі 454 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн..

Ухвалою суду від 04.11.2021 року адміністративний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження по справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просять суд позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, зазначивши наступне. 29.10.2021 року близько 15-59 год. за адресою: м. Харків, проспект Московський, 267-А, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 000748 (далі TruCam № 000748) поліцейськими виявлений рух транспортного засобу Suzuki Swift, д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 94 км/год., що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 44 км/год. та порушенням п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР). Зазначений автомобіль був зупинений на підставі ст.. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», інспектор підійшов до водія, представився, пояснив підстави застосування поліцейських превентивних заходів. Позивачеві в повному обсязі роз`яснені її права, передбачені ст.. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. При цьому, остання запитала чи можна до неї віднестись солідарно, як до колишнього працівника поліції та не застосовувати заходів адміністративного впливу за скоєне правопорушення. Зазначене міститься на відеозаписі портативного відео реєстратора DSJX302003_АХ2003 часовий код 2021/10/29-15:47:46-15:51:43. За результатами розгляду справи інспектором була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в а автоматичному режимі серії ЕАО № 4945454. Обставини розгляду справи та винесення постанови зафіксовані відеозаписом з службового портативного відео реєстратора. При винесенні цієї постанови поліцейський керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєно водієм, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. Окрім цього, позивач переконана, що законодавець дозволяє швидкість 55 км/год., проте це помилкове твердження, оскільки п. 12.4 ПДР встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.. Зі сторони позивача не надано жодних доказів, що спростовують факт перевищення нею обмеження швидкості руху на 44 км/год. в межах населеного пункту м. Харків. Крім того, TruCam на законних підставах ввезено в Україну, введено в експлуатацію та зареєстровано в Державному реєстрі, жодних заборон, обмежень в його експлуатації не передбачається. Точність вимірювань цього приладу підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видного Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт». Таким чином, оскаржувана постанова винесена відповідно до наявних у інспектора належних, допустимих достатніх доказів. Крім того, вимога про стягнення 3000 грн. є необґрунтованою. Крім того, представником відповідача надано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву, так як відповідно до ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач надіслав відзив на позовну заяву з пропущенням строку, без зазначення причин поважності пропуску такого строку. Відповідач не надав жодних доказів здійснення ним відповідно до закону та здійснюючи вимірювання швидкості ручним способом інспектор поліції здійснював вимірювання способом, що суперечить діючому законодавству.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, згідно якого вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За таких обставин, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.10.2021 УПП в Харківській області інспектором старшим лейтенантом поліції Сич І.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 4945454, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до зазначеної постанови, 24.10.2021 о 15 год. 59 хв. в м. Харків проспект Московський 267А водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Suzuki Swift, д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 94 км/год. при чому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 44 км/год. та порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом трукам тс 000748, чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол. швид. не більше 50 км/год.), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.5).

Не погодившись з внесеною постановою, позивач звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 цього Закону унормовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

Пунктом 1.3 ПДР України, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року № 1306 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року № 1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. (далі Інструкція № 1395)

Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частиною 1 статті 122 КУпАП.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що порушення визначеного п.12.4 ПДР обмеження швидкості руху, зафіксовано відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу TruCAM LTI 20/20 серії ТС №000748.

Так, на підтвердження обставин скоєння позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду оптичний диск з місця події, на якому міститься відеозапис правопорушення та провадження у справі, який був досліджений в судовому засіданні, а також сертифікати відповідності, експертний висновок та інші документи щодо використання приладу TruCam LTI 20/20 ТС 000748.

Відповідно до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM фірми Laser Technology, Inc., США, (номер за Державним реєстром засобів вимірювальної техніки) У3197-12 міжповірочний інтервал становить 1 рік.

Лазерний вимірювач, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, сертифікований та може бути застосований у вимірюванні швидкості. Встановлено, що лазерний вимірювач швидкості TruСАМ LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruСАМ LТІ 20/20», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197 (а.с. 36).

Відповідно до копії свідоцтва про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/23028, виданого 19.08.2021, ДП «Укрметртестстандарт» лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20» відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 19.08.2022 року (а.с.37).

Лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

При цьому, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.

Отже лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 №ТС000748 є придатним до застосування, максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год. Використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.

Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCAM в ручному режимі.

Матераіли справи містять фотознімок правопорушення (з приладу TruCam,) зазначені відстань - 194.4 м, швидкість, - 94 км/год та місце скоєння правопорушення, а саме - проспект Московський 269Б, а також географічні координати, та позивач не заперечує факт керування нею вищевказаним транспортним засобом 24.10.2021 року близько 16-00 по проспекту Московському м. Харкова, зазначаючи, що вона рухалась зі швидкістю 55 км/год.. Жодних зауважень щодо неправомірності складання відносно неї постанови про адміністративне правопорушення на місці зупинки не зазначила, з правопорушенням погодилась.

Стосовно посилання позивача на висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду міста Львова, викладені в постановах у аналогічних справах суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, повністю підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи доказами.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАО №4945454 від 24.10.2021 винесена відповідачем у межах повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи те, що постанова поліцейського від 24.10.2021 серії ЕАО № 4945454 винесена на підставі та в межах повноважень, наданих інспектору, у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним законодавством України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.2,5,8,9,12,77,241-243,246,255,268,269,286 КАС України, ст.7,9,222,247,251,258,268,276,280,283,287,288 КУпАП,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити сторонам , що на підставі пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазаявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими узв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складений 26 січня 2022 року.

Головуючий Коваленко О.А.