провадження № 2/325/29/2022

справа №325/1231/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

представника позивача - адвоката Стефанкової Ю.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

06 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 23 жовтня 2010 року він і відповідачка уклали шлюб, який зареєстрований в Приморсько-Посадській сільській раді Приазовського району Запорізької області, актовий запис № 01. Від шлюбу сторони дітей не мають. Спільне життя не склалося з причин несумісності характерів та різних поглядів на життя, на підставі чого постійно відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми один одному, шлюбні відносини між ними припинені, разом не проживають. Розірвання шлюбу в добровільному порядку неможливе, оскільки відповідачка не згодна. Просить суд розірвати шлюб укладений між ними.

Ухвалою судді від 26 листопада 2021 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено за клопотання відповідачки для надання їй часу для підготовки відзиву, на 26.01.2022 року.

31.12.2021 року до суду надійшов відзив на позов, який не відповідає вимогам ст. 178 ЦПК України, оскільки не містить доказів його надіслання позивачу, тому суд не бере його до уваги.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав, зазначила, що позивач вважає збереження сім`ї неможливим.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, зазначила, що разом з нею проживає дочка позивача ОСОБА_3 , віком 16 років. Вона її виховує, а позивач не займається її вихованням, і дитина не хоче проживати разом з ним. Вважає, що у разі розірвання шлюбу, вона втратить статус мачухи, і тому будуть порушені права дитини.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

В судовому засіданні встановлено, що 23 жовтня 2010 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований в Приморсько-Посадській сільській раді Приазовського району Запорізької області, актовий запис № 01 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.10.2010 року).

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Позивач заявив позов про розірвання шлюбу у зв`язку з тим, що подружнє життя у них з дружиною не склалося, шлюбні стосунки вони припинили через різні погляди на сімейне життя та відсутність взаємопорозуміння, постійні сварки, що свідчить про неможливість подальшого збереження сім`ї.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами є неможливим, оскільки суперечить інтересам позивача, тому шлюб підлягає розірванню.

Надаючи оцінку позиції відповідачки, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не висловила конкретних заперечень саме проти розірвання шлюбу, а посилалась лише на незгоду із втратою статусу мачухи для дитини.

В цій частині суд звертає увагу на те, що відповідачка не надала суду жодних доказів того, що разом з нею дійсно проживає (та протягом якого часу) дочка позивача від попереднього шлюбу, та що батько не піклується про дитину.

Тим не менш, суд роз`яснює відповідачці, що відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частиною 2 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Тому, суд не погоджується з доводами відповідачки, що з прийняттям рішення про розірвання шлюбу можуть бути порушені права дитини, оскільки суд не позбавляє дитину її зв`язку з батьком, а також з відповідачкою, і дитина у віці від 14 років має право самостійно визначати місце свого проживання. Спір з цього питання може бути вирішений у судовому порядку.

Крім того, відповідачка не позбавлена права звертатись до органів опіки та піклування або до суду для захисту прав дитини, за наявності для цього законних підстав.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 104 ч. 2, 105 ч. 3, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 »), зареєстрований 23 жовтня 2010 року в Примормько-Посадській сільській раді Приазовського району Запорізької області, актовий запис № 01.

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Є.В. Діденко