Справа №: 310/162/22

                                                                       3/310/451/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2022 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Черткова Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №1 Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №317501 від 30.12.2021, 30.12.2021 о 00 годин 45 хвилин на а/д Токмак-Бердянськ на 51 км+300 м, ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Nubira д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив з`їзд в кювет, в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб, чим завдав матеріальних збитків, чим порушив п. 1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав, пояснив, що 30.12.2021 року приблизно о 00 годині 45 хвилин він дійсно керував автомобілем Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі Василівка-Токмак-Бердянськ. У зв`язку з погодними умовами (ділянку траси замело значною кількістю снігу та була ожеледиця) він рухався в «колії з наїждженого снігу» (що залишається від коліс автомобілів) зі швидкістю не більше 40 кілометрів на годину, натрапивши на бугор зі снігу машину занесло та вона з`їхала в кювет. Звернув увагу, що він рухався по своїй смузі руху, зі швидкістю приблизно 40 км/год. (з дозволеною швидкістю на цій ділянці дороги 90 кілометрів на годину), в нічний час доби (00 годин 45 хвилин), на автодорозі, де в той момент не було інших учасників дорожнього руху, кому би він міг створити небезпеку чи перешкоду для руху та загрожувати життю або здоров`ю, тобто положень п. 1.5 ПДР він не порушував. Автомобіль перекинувся у зв`язку з погодними умовами та нерозчищеною від снігу дорогою. Окрім його автомобілю Chevrolet Nubira, інші транспортні засоби та майно інших осіб не були пошкоджені, постраждалі особи відсутні. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки дана дорожньо-транспортна пригода не посягнула на суспільні відносини у сфері власності, які є обов`язковим об`єктом адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, то й відсутній і сам об`єкт складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція зазначеного адміністративного правопорушення є бланкетною - посилається на правила дорожнього руху, при порушенні яких утворюється склад адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив п.1.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог  п.1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Як визначено в загальних положеннях ПДР дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Згідно ст.124 КУпАП особа несе відповідальність за даною статтею у випадку порушення нею, як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом правопорушення за ст.124 КУпАП є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проте, оскільки об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.

Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення  ААБ №317501 від 30.12.2021, 30.12.2021 о 00 годин 45 хвилин на а/д Токмак-Бердянськ на 51 км+300 м, ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Nubira д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив з`їзд в кювет, в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб, чим завдав матеріальних збитків.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено лише автомобіль Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_1 . Інших передбачених статтею 124 КУпАП пошкоджених транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна за матеріалами провадження немає.

Відповідно до ст.ст. 319, 323 ЦК України власник розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; держава не втручається у здійснення власником права власності; ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

З огляду на вказане, суд вважає, що в діях ОСОБА_1  не вбачається порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху України, оскільки доказів про те, що останній створив небезпеку чи перешкоду для руху, загрожував життю або здоров`ю громадян, завдавав матеріальних збитків матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки дана дорожньо-транспортна пригода не посягнула на суспільні відносини у сфері власності, які є обов`язковим об`єктом адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, то й відсутній і сам об`єкт складу адміністративного правопорушення.

При цьому, суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

Суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 дійсно скоїв правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, яке йому інкримінується, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 245, 247, 280, ч. 1 п. 1 ст. 284 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                Н.І. Черткова