Справа № 428/7626/21

Провадження №3/428/215/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року                                                        м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участі секретаря Рудік Ю.Ю., 

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ДПР18 № 306296 від 27.07.2021 року, 27 липня 2021 року о 05-01 годині в смт. Смолянинове, траса Т1306, 17км ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ 21033, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я водій відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису DSJX ВВ0061, DSJX ВВ0106.

Судове засідання по даній справі було призначено на 06.01.2022 року, проте ОСОБА_1 не з`явився, в зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 25.01.2022 року на 14-30 годину та ухвалено постанову про привід ОСОБА_1 в судове засідання. Проте вказана постанова, органом поліції виконана не була з причини відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання, про що наданий рапорт співробітника поліції. Крім того, в рапорті вказано, що в телефонній розмові ОСОБА_1 пояснив, що він виїхав до знайомих у с. Мілуватку Сватівського району та не має можливості прибути в судове засідання через погане самопочуття та через погодні умови та усно звернувся з проханням про розгляд справи у його відсутність.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Сєвєродонецького міського суду Луганської області, про причини неявки не повідомив. Виклик до суду було зроблено через сайті офіційного веб-потралу «Судова влада України». Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. 

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п. 27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, та виклик у судове засідання, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

          Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Дерюгіна В.В. підтвердила обставини, викладені в протоколі, а саме пояснила причину зупинки транспортного засобу та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я.

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керує транспортним засобом.

Згідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 306296, 27 липня 2021 року о 05-01 годині в смт. Смолянинове, траса Т1306, 17км ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ 21033, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я водій відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису DSJX ВВ0061, DSJX ВВ0106.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію підстав та обставин зупинення 27.07.2021 року працівниками поліції транспортного засобу – автомобіля марки ВАЗ 21033, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Також в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення координації рухів, а також направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де також вказані виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення координації рухів, з поміткою “огляд не проводився”.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідки, притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року, посвідчення водія отримував.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан. Обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Також, на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, ст. 130, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UА098999980313070149000012001; код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ):   37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації  доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф  має  бути  сплачений  не  пізніш  як через п`ятнадцять  днів  з  дня  вручення  йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя                                                                                В. М. Олійник