Дата документу 20.01.2022

Справа № 937/11801/21

Провадження № 3/937/198/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року                                                 м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого АЗС «Еко» охоронцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ№ 673867 від 20.11.2021, 15 листопада 2021 року о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 в м. Мелітополь по вул. В.Інтернаціоналістів, 35 на АЗС «Еко», здійснював роздрібний продаж палива без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та відповідної ліцензії на право проведення даного виду діяльності, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. 20 січня 2022 року на адресу суду надійшла заява адвоката Зінченка Є.М. який діє в інтересах ОСОБА_1 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, в якій посилався на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено без додержання вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а саме не зазначені точні обставини вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані, яким чином ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність та не долучено документів на підтвердження відсутності дозвільних документів на її здійснення. Відсутні докази того, що ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи підприємця, та не надано доказів систематичності його дій. Під час складання протоколу були відсутні поняті, а лише був присутній один свідок, крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на нормативні акти, із зазначенням статей, які вважаються порушеннями. Таким чином, зі змісту протоколу неможливо чітко встановити яким видом господарської діяльності нібито займався ОСОБА_1 , на підставі чого просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. ст. 245, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП встановлена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Вказана норма КУпАП є бланкетною та відсилає для встановлення її змісту до інших нормативних актів.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст.3 ГК України)

Згідно з ч.1, 2 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.164 КУпАП.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 2 ст.3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємницьку діяльність» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».

З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, необхідно встановити всі характерні ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.

Матеріали справи не містять і належних доказів на підтвердження здійснення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, діяльності, яка містить ознаки господарської діяльності, тобто систематичної (регулярної, постійної) діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є фізичною особою підприємцем, а лише працює охоронцем на автозаправній станції «Еко», докази провадження господарської діяльності відсутні, тому відсутність системи провадження господарської діяльності та сам факт її реалізації виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП.

Крім того, не встановлено періоду здійснення такої діяльності, її тривалості, регулярності, отримання прибутку з цієї діяльності, не долучено фіскальних документів (чеків, квитанцій, ордерів, розписок, інших документів фінансового характеру) на підтвердження систематичного продажу палива, що унеможливлює з`ясування обставин здійснення господарської діяльності.

Фотографії, долучені до протоколу, на яких зображені паливно-роздавальна колонка, ємність для скрапленого газу, самі по собі не можуть свідчити про господарську діяльність з систематичного продажу таких товарів.

Крім того, з письмових пояснень   ОСОБА_2 також не вбачається факту здійснення господарської діяльності: систематичної торгівлі скрапленим газом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності.

Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.. 164 ч.1 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, отже, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не здобуто достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Враховуючи викладене, а також обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне закрити провадження у вищевказаній справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 9, ч 1. ст. 164, ст. ст. 247, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановила :

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд в продовж 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю.В. Ковальова