Провадження № 3/470/17/22

Справа № 470/15/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року         смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Кореновському М.А. за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст.1224 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

30 грудня 2021 року о 10 годині 45 хвилин на автомобільній дорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 222 км. Біля с. Молодіжне, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Tipo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не впевнився в безпечній дорожній обстановці, не вибрав безпечну швидкість руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу по якій рухався у зустрічному напрямку автомобіль Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , де здійснив зіткнення з ним, в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.2.3 “б”, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КупАП.

30 грудня 2021 року о 10 годині 45 хвилин на автомобільній дорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 222 км. Біля с. Молодіжне, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Tipo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, покинув авто та залишив місце пригоди у порушення встановлених правил, чим порушив п.2.10 “а” Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1224 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень визнав повністю. Пояснив, що він дійсно скоїв дорожньо-транспортну пригоду, не пам`ятає як покинув місце її вчинення, прийшов до тями десь у полі. У вчиненому розкаюється, шкоду потерпілому відшкодував.

Заслухавши особу, на яку складено протокол, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 11.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 2.10 “а” Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище правопорушень, крім визнання ним своєї вини, підтверджується також доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 256858 від 04.01.2022 року, серії ДПР18 № 256859 від 04.01.2022 року, якими підтверджено обставини вчинення адміністративних правопорушень, тобто ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Fiat Tipo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив виїзд на зустрічну смугу по якій рухався автомобіль Mitsubishi Lancer, внаслідок чого потерпілому завдано матеріальної шкоди та залишив місце події, до якої він причетний;

- рапортом працівника поліції від 30.12.2021 року, згідно якого на місці пригоди знаходився потерпілий ОСОБА_2 , який в свою чергу повідомив, що після зіткнення автомобілів, водій автомобіля Fiat Tipo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишив місце пригоди.

- схемою місця ДТП від 30.12.2021 року, з якої вбачаються обставини вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди на зустрічній смузі руху де в цей час їхав автомобіль Mitsubishi Lancer;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до яких останній рухаючись на автомобілі помітив транспортний засіб, який почав раптово змінювати напрямок руху, виїжджаючи на зустрічну смугу, тому вирішив пригальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалось. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Після зіткнення автомобілів, водій автомобіля Fiat Tipo залишив місце пригоди.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП України під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:

- ст.124 КУпАП, порушення водієм  ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;

- ст.1224 КУпАП, залишення водієм ОСОБА_1 , в порушення встановлених правил місць дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує характер правопорушень, обставини справи щодо місця, часу правопорушень, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція ст.1224 КУпАП є найбільш суворою, тому згідно ст.36 КУпАП, суддя вважає за необхідне застосувати при накладенні адміністративного стягнення санкцію ст.1224 КУпАП та обрати ОСОБА_1 мінімальну міру адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до цієї статті та ст.4 Закону України “Про судовий збір”, з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.1224 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

- за ст.1224 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

На підставі ст.36 КУпАП, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп.) на розрахунковий рахунок UA698999980313161206000014424; отримувач Миколаїв.ГУК/тг, смт.Березнег/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030; банк отримувача Казначейство України; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В. Л. Лященко