справа 415/61/22

провадження № 3/415/109/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2022 р.                                                        м. Лисичанськ

       Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, не є особою з інвалідністю, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 535626 від 17.12.2021 вбачається, що 17.12.2021 о 17 годині 21 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , по вул. Штейгерській м. Лисичанська Луганської області, будучі обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі виконавчого провадження № 25266827 від 26.11.2021 Лисичанського відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області СМУ МЮ (м. Харків), чим порушив вимоги п.4.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч.3 ст.126 КУпАП, санкцією якої передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, не визнав та пояснив, що він на момент складання адміністративного протоколу (17.12.2021) не знав про наявність обмеження права керування транспортними засобами, оскільки постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами не отримував. Крім того, після того, як дізнався від працівників поліції що він є обмеженим у праві керування, відразу ж був звільнений з роботи, у зв`язку з чим залишився без засобів для існування. З сумою нарахованих аліментів він також не згоден, з приводу чого звернувся до виконавчої служби, де наразі ведеться перерахунок заборгованості, яку він зобов`язався виплатити.

З дослідженої в судовому засіданні постанови Лисичанського відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області СМУ МЮ (м. Харків) від 26.11.2021, вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.2,3).

Суд, вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, а також всі обставини справи в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку,зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно постанови Лисичанського відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області СМУ МЮ (м. Харків) від 26.11.2021 № 25266827, Постановою від 18.03.2011 ВП № 25266827 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-637 виданого 18.03.2011 Лисичанським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини.

Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.11.2021 за період з 01.01.2014 по 01.11.2021 в сумі 146854,75 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

У зв`язку з чим, державним виконавцем Лисичанського відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області СМУ МЮ (м. Харків) Карімовою Н.В. встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно виконавчого листа № 2-637.

Однак, суду не було надано доказів того, що ОСОБА_1 отримував постанову державного виконавця Лисичанського відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області СМУ МЮ (м. Харків), а отже знав про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом через несплату аліментів, як і наявність заборгованості по сплаті аліментів та те, що особа знає про їх стягнення з нього.

Крім того, в матеріалах адміністративного правопорушення відсутні докази, що ВДВС належним чином ознайомив ОСОБА_1 про прийняте рішення, яке обмежує його права та законні інтереси на керування транспортними засобами, та роз`яснив порядок та строки його оскарження, що суд розцінює як порушення його права на захист, а тому, наявність лише постанови, якою особу обмежено у праві, без доказів, які б підтверджували, що їй було відомо про наявність вказаних обмежень, спростовує умисел на керування транспортним засобом, як особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження на вказане право, оскільки в матеріалах справи відсутні об`єктивні данні, що про таке обмеження йому було повідомлено.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, в даному випадку відсутні докази обов`язкової ознаки складу вказаного правопорушення, оскільки суб`єктивна сторона цього правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП полягає у формі умислу за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Інших доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суду не надано.

Склад правопорушення це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про адміністративне порушення, працівником поліції повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягується особа за порушення правил дорожнього руху. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутні докази умисного вчинення адміністративного правопорушення та будь-які інші належні докази, враховуючи те, що суб`єктивною стороною вказаної статті є наявність вини у формі умислу керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та в діях ОСОБА_1 за обставин зазначених в протоколі, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. ч.3 ст.126, 251, 252, ч. 1 ст.247, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова