У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі :
головуючого Григор’євої І.В.,
суддів Єленіної Ж.М. і Сахна Р.І.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
засудженого ОСОБА_5,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року, якою вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року щодо ОСОБА_5
Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 червня 2010 року засуджено
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
за ч. 3 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він в кінці серпня 2009 року незаконно придбав і зберігав без мети збуту в особливо великому розмірі 6484,04 г особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, у висушеному вигляду, який 02 грудня 2009 року був виявлений та вилучений у нього працівниками міліції під час особистого огляду та огляду складського приміщення КПД “Промавтоматика”, орендованого ОСОБА_5 по АДРЕСА_1
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року вирок суду змінено: ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього судом обов’язків, передбачених п. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
У касаційній скарзі прокурор, просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією засудженого і його захисника, не перевірив викладені у них доводи і не навів в ухвалі переконливих мотивів прийнятого рішення в порушення вимог ст. 377 КПК України. Крім того, прокурор у скарзі ставить питання про скасування судового рішення апеляційної інстанції за м’якістю призначеного покарання у зв’язку з необґрунтованим застосуванням апеляційною інстанцією до ОСОБА_5 ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, засудженого, який просив судове рішення залишити без зміни, а скаргу прокурора – без задоволення, обговоривши наведені в ній доводи і перевіривши матеріали справи, колегія суддів уважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи апеляційним судом при розгляді апеляцій засудженого (а.с. 163-165) та захисника засудженого (а.с. 150-151) не було дотримано вимог ст. 377 КПК України. Цією статтею передбачається, що в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені, зокрема, зміст вироку, а також суть апеляції, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно - мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення – підстави, з яких її визнано необґрунтованою. При цьому всі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними в справі та додатково поданими матеріалами і на кожний довід ухвала повинна містити вичерпну відповідь.
Відповідно до вимог ст.362 КПК України судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами статті 318 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду тієї частини вироку, яка оскаржується. Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обґрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.
Проте апеляційний суд зазначені вимоги закону належним чином не виконав.
Задовольняючи апеляцію захисника частково, апеляційний суд не дав вичерпної відповіді на її доводи і не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення.
Крім того, переглядаючи справу в порядку апеляційної процедури, на порушення вимог ст. ст. 365, 377 КПК України, апеляційний суд проігнорував та не розглянув апеляцію засудженого ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 163-165), яку останній подав в установленому законом порядку.
Як видно зі змісту ухвали апеляційного суду, судом не було проведено стадії судових дебатів і підсудному не було надано останнє слово.
Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України апеляційний суд належним чином не мотивував, які саме обставини та дані про особу засудженого, окрім тих, які враховувалися при призначенні мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 309 КК України, давали підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання. Суд таке рішення мотивував тим, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утримання двох неповнолітніх дітей і батьків похилого віку. Саме ці обставини, за переконанням апеляційного суду, свідчили про можливість виправлення його без відбування покарання.
Проте наведені мотивування доцільності звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, на думку колегії суддів, є сумнівним, оскільки суперечить принципу індивідуалізації та справедливості призначення покарання.
Так, апеляційний суд, фактично не урахував конкретні обставини справи. Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин у сфері незаконного обігу особливо небезпечних наркотичних засобів, спрямований проти здоров’я населення, який віднесено до категорії тяжких злочинів, не взяв до уваги, що предметом цього злочину були наркотичні засобі в особливо великих розмірах.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Оскільки апеляційний суд при розгляді і вирішенні справи в апеляційному порядку істотно порушив вимоги кримінально- процесуального закону та неправильно застосував кримінальний закон, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого, необхідно усунути зазначені недоліки, відповідно до вимог закону перевірити і проаналізувати доводи апеляції, та прийняти обґрунтоване рішення, належно мотивувавши його.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
С у д д і:
І.В. Григор’єва Ж.М. Єленіна Р.І.Сахно