УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Григор’євої І.В.,
суддів Тельнікової І.Г., Єленіної Ж.М.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 18 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Харківської області на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
Гр..України, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та закрито кримінальну справу на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
За постановою суду ОСОБА_1 на початку вересня 2009 року, незаконно придбав шляхом відділення від стебла декілька листків рослин коноплі, яка росла неподалік від сміттєзвалища, розташованого між сел. Кегичівка та с. Крутоярівка Кегичівського району Харківської області. Зірвані листки рослини коноплі він переніс в своє домоволодіння по АДРЕСА_1, де в гаражі домоволодіння висушив, подрібнив та незаконно зберігав їх без мети збуту до 16.09.2009 року. 16.09.2009 року, приблизно о 11 год. 50 хв. ОСОБА_1, взявши даний наркотичний засіб з гаража зберігав при собі. Приблизно о 12.00 год. 16.10.2009 року ОСОБА_1 перебував неподалік від домоволодіння АДРЕСА_2. Побачивши працівників міліції він викинув на клумбу два паперових пакунки з наркотичним засобом – каннабісом (марихуана висушена) вагою 3,5070 г. та 5,7910 г., де вони були виявлені та вилучені працівниками міліції.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий судовий розгляд.
Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, не перевірив, чи дійсно ОСОБА_1 страждав на наркоманію і потребував лікування. Чи він пройшов лікування добровільно з метою вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Зазначає, що в ході досудового і судового слідства не була проведена наркологічна експертиза на предмет наявності у ОСОБА_1 залежності від наркоманії.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку , що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно з роз'ясненнями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року N 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", (із змінами, внесеними постановою N 16 від 18 грудня 2009 року), за змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 та ч. 4 ст. 309 КК України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав суду довідку Кегичівської районної поліклініки від 24.10.2009 року (а. с. 53) про те, що він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії.
З огляду на те, що ОСОБА_1, який вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії до закінчення судового слідства, суд обґрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_1 пройшов курс лікування від наркоманії не добровільно.
Відповідно до ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним у вчиненні злочину за вироком суду суд постановляє стягнути з нього судові витрати. Також, якщо підсудний визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
Перевіркою матеріалів справи в межах вимог ст. 395 КПК України колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, кримінальну справу закрито.
Однак, судом безпідставно стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи, оскільки це рішення суперечить положенням кримінально-процесуального закону.
Кримінально-процесуальний закон не передбачає можливості стягнення судових витрат з особи, яку було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим постанову суду слід змінити, виключивши посилання на стягнення судових витрат.
Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги першого заступника прокурора Харківської області на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року – відмовити.
Постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з постанови рішення про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у сумі 138 грн. 10 коп. за проведення експертизи.
Судді :
________________ _______________ ______________
І. В. Григорєва І.Г. Тельнікова Ж.М.Єленіна