У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі :

головуючого Григор’євої І.В.,

Суддів Єленіної Ж.М.  і Квасневської Н.Д.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 січня 2011 року  кримінальну справу за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 364 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду директора на підприємствах будь-якої форми власності строком на 2 роки;

за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду директора на підприємствах будь-якої форми власності строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду директора на підприємствах будь-якої форми власності на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік із покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи директором ПП “Пром-сервіс”, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та в порушення вимог п.п. 7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість ” від 03 квітня 1997 року, 15 жовтня 2009 року склав, підписав та скріпив печаткою підприємства офіційний документ – доповнення № 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року, в який вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: у розділі ІІ (податковий кредит) ОСОБА_5 відобразив фінансово-господарські операції з ПП “Ремом” на суму 217 447 гривень (без ПДВ), які фактично не проводились, і ПДВ – 43 489 гривень, чим незаконно занизив податкові зобов’язання ПП “Пром-сервіс” на вказану суму, що більш ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, спричинивши істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

У касаційній скарзі прокурор з посиланням в ній на те, що суд необґрунтовано визнав засудженого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, порушене питання про скасування вироку у цій частині та закриття  справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України і залишення в решті вироку без зміни.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання   касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи, висновки суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні службового підроблення відповідають фактичним обставина справи і підтверджені викладеними у вироку доказами.

Дії засудженого за  ч. 1 ст. 366 КК кваліфіковані вірно.

Доводи у касаційній скарзі прокурора про те, що суд необґрунтовано визнав засудженого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України є підставними.

За змістом ст. 364 КК України службове зловживання може бути кваліфіковане лише за умови, якщо відповідно за вчинене службовою особою діяння не передбачена іншими нормами Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за спеціальні види зловживань, основним безпосереднім об’єктом яких є не загальний порядок здійснення службової діяльності, а інші суспільні відносини.

Чинним кримінальним законом у ст. 212 КК України передбачено спеціальну відповідальність службових осіб за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

З формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_5 незаконно занизив податкові зобов’язання підприємства по податку на додану вартість, що підлягали сплаті у доход держави на суму 43 489 гривень.

Суд, встановивши, що об’єктом злочину був встановлений порядок формування доходної частини бюджетів та коштів державних цільових фондів, відповідно до мотивувальної частини вироку неправильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло шкоду істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Разом з тим для перекваліфікації дій засудженого з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 212 КК України підстав не убачається, оскільки сума несплачених коштів до бюджету не утворює обов’язкової ознаки об’єктивної сторони останнього злочину.

У зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364 КК України підлягає скасуванню, а справа в цій частині – закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України у зв’язку з відсутністю складу злочину.

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2010 року в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 366 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду директора на підприємствах будь-якої форми власності на один рік і з застосуванням ст. ст. 75 та 76 КК України звільненим від відбування основного покарання з випробування з іспитовим строком один рік з покладення на нього обов’язку повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись в цей орган для реєстрації.

В решті вирок залишити без зміни.

С у д д і:

 І.В. Григор’єва Ж.М. Єленіна Н.Д. Квасневська