Судове рішення #13379390

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних  справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                         Григор’євої І.В.

суддів:                 Квасневської Н.Д., Єленіної Ж.М.

за участю прокурора           Тилика Т.М.          

       

розглянула в судовому засіданні 18 січня 2011 року у м. Києві справу за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на судові рішення щодо останнього.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2010 року

 ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ч.1 ст.296 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

 На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 визначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17 вересня 2010 року вирок залишено без зміни.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо яких судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

ОСОБА_2 засуджено за те, що він 16 лютого 2010 року близько 2 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні готельного номеру №917 готелю «Лучеськ», розташованого по провулку Відродження, 1 у м.Луцьку, у стані алкогольного сп’яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, безпричинно з хуліганських спонукань кулаком розбив скло у дверях кімнати, внаслідок чого ВАТ «Готель Лучеськ» було спричинено матеріальну шкоду на суму 50 грн., а також була тимчасово припинена нормальна діяльність готелю, порушено спокій та відпочинок громадян.

Знаходячись у приміщенні того ж номеру, близько 2 год. 35 хв. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, вчинили розбійний напад на ОСОБА_1, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, внаслідок чого заподіяли останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості та заволоділи його майном на загальну суму 3810,2 грн.

 У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_2 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок суворості. Вважає, що суд не врахував всіх пом’якшуючих покарання обставин, які давали можливість застосувати щодо нього ст.75 КК України.

- потерпілий ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та направлення справи на новий судовий розгляд. Вважає призначене покарання надто суворим та вказує, що у суду були всі підстави для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, доводи щодо суворості покарання, призначеного ОСОБА_2, були предметом перевірки в апеляційному суді, який дав їм належну оцінку і не знайшов переконливими.

З вироку видно, що обираючи покарання ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував дані про особу засудженого, ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставин справи, взяв до уваги і пом’якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які засуджений та потерпілий посилаються у своїх касаційних скаргах, у зв’язку з чим призначив засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.187 КК України та у межах санкції ч.1 ст.296 КК України.

Підстав для пом’якшення ОСОБА_2 покарання, а також для його звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, немає.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України, колегія суддів

                                          у х в а л и л а :

Касаційні скарги потерпілого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

С у д д і :

    Григор’єва І.В.         Квасневська Н.Д.,        Єленіна Ж.М  

         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація