УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор’євої І.В.,
суддів Єленіної Ж.М., Сахна Р.І.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, засуджених ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2010 року засуджено:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що немає судимості
за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України на
5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання – 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, такого, що немає судимості
за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України на
5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за
ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Келихів та жителя АДРЕСА_3, такого, що немає судимості
за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України на
5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_4,
не судимого
за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі
ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання – 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та жителя АДРЕСА_5, щодо якого 25 грудня 2006 року постановлено вирок Путильським районним судом Чернівецької області, яким засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік обмеження волі
за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання – 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України зараховано відбуте частково покарання за вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 25.12.2006 року та призначено остаточно покарання – 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та жителя АДРЕСА_4, не судимого
за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна; за ст. 257 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання – 4 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином шкоди на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 51 691 грн. 91 коп. матеріальних збитків та 50 000 грн. моральної шкоди; на користь підприємства «Лукойл-Україна» - 452 грн. майнової шкоди; із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_13 75 186 грн. 74 коп. майнової шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди; із засудженого ОСОБА_5 на користь Косівської центральної районної лікарні 509 грн. 88 коп. в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_14
Також постановлено стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_5 судові витрати в сумі 5 491 грн. 78 коп. за проведені експертизи.
Зазначеним вироком районного суду визнані винуватими та засуджені: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . за те, що вони організували озброєну банду з метою нападу на підприємства, установи, організації та окремих осіб, приймали участь у такій банді та у вчинюваних нею нападах; скоїли розбій, особою, яка раніше вчинила бандитизм і розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, спрямований на заволодіння чужим майном у великих розмірах, організованою групою; вчинили повторно, організованою групою крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням у приміщення, інше сховище; носили холодну зброю без передбаченого законом дозволу; також ОСОБА_3 за те, що він носив, зберігав, придбав, виготовив і передав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу; ОСОБА_4 за те, що він приймав участь у банді та у вчинюваних нею нападах на підприємства, установи, організації та окремих осіб; вчинив розбій, особою, яка раніше вчинила бандитизм та розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, спрямований на заволодіння чужим майном у великих розмірах, організованою групою; скоїв таємне викрадення чужого майна – крадіжку, повторно, поєднану з проникненням у приміщення, інше сховище, організованою групою; носив, зберігав, придбав, виготовив, вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а також носив без передбаченого законом дозволу холодну зброю; ОСОБА_2 за те, що він приймав участь у вчинюваних бандою нападах; вчинив розбій, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, спрямований на заволодіння чужим майном у великих розмірах; носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу; ОСОБА_5 за те, що він приймав участь у вчинюваних бандою нападах; скоїв розбій, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила бандитизм і розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення; ОСОБА_8 за те, що він приймав участь у вчинюваних бандою нападах; скоїв розбій, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, спрямований на заволодіння чужим майном у великих розмірах.
Як убачається з вироку місцевого суду злочини вчинено за таких обставин.
ОСОБА_3 з ОСОБА_1 у жовтні 2006 року для спільної злочинної діяльності організували банду, в склад якої увійшов ОСОБА_4 із залученням на окремі епізоди вчинюваних бандою нападів ОСОБА_2, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 Тоді ж, для вчинення нападів ОСОБА_3 придбав у невстановлених слідством осіб самозарядний пістолет системи «Фроммер», який переобладнав саморобним способом, газовий пістолет «Бруні автоматик», з якого він виготовив саморобним способом самозарядний пістолет для стрільби 9-мм патронами до пістолета Макарова, двохствольну мисливську рушницю «ИЖ-57», НОМЕР_1, 1957 року випуску, з якої виготовив обріз, а також придбав бойові припаси – 9-мм патрони до пістолета «Макарова» та холодну зброю – мисливській ніж, які до створення банди зберігав за місцем свого проживання. У подальшому ОСОБА_3 залишив у себе на озброєнні обріз рушниці «ИЖ-57», який працівниками міліції було вилучено 25 квітня 2007 року, а решту зброї та бойові припаси передав для зберігання, носіння та використання при вчиненні нападів
ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2
Крім зброї, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4,
ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_5 під час вчинення злочинів також використовувались заздалегідь приготовлені маски, рукавиці, електрошокер, металева «фомка», бейсбольна біта, ліхтарик, липка стрічка. Також для мобільності банди використовувались мобільні телефони та автомобіль «Форд Скорпіо», яким за дорученням керував ОСОБА_1 При цьому члени банди, підтримуючи стосунки між собою, керувались єдиними правилами поведінки і дисципліни, що сприяло стійкості банди; ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом здійснювали загальне керівництво діями організованої ними банди, розробляли плани вчинення злочинів, які погоджували між усіма її членами та співучасниками, залученими до участі в банді та у вчинюваних нею злочинах, з детальним розподілом між ними обов’язків і координацією дій, підшукували об’єкти злочинів, вербували нових учасників злочинної групи та безпосередньо приймали активну участь у вчиненні злочинів, розподіляли між учасниками злочину майно, здобуте злочинним шляхом. Упродовж жовтня 2006 – березня 2007 року організована
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 банда вчинила ряд збройних нападів.
14 жовтня 2006 року за пропозицією ОСОБА_3 члени банди
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і спеціально залучений до нападу
ОСОБА_5, діючи відповідно до розробленого плану, скоїли напад на приміщення ігрових автоматів «Вікінг» Івано-Франківської філії ТзОВ «Червона гра» у с. Заболотів Снятинського району, та осіб, які там працюють. Прибувши на автомобілі "Форд Скорпіо" під керуванням
ОСОБА_1 до згаданої установи, ОСОБА_4 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 одягнені у маски та рукавиці увірвались в приміщення залу ігрових автоматів. При цьому ОСОБА_3 став погрожувати черговому оператору ОСОБА_15 застосуванням пістолета та вбивством, а ОСОБА_5 дерев'яною бітою завдав йому численних ударів по різним частинам тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, після чого відкрито заволоділи майном зазначеної установи на загальну суму 527 грн. і майном ОСОБА_15 на суму 255 грн.
08 грудня 2006 року члени банди ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, залучивши для нападу ОСОБА_2, прибули до приміщення АЗС «Лукойл» № 09-01, ПП «Лукойл –Україна», розташованого в с. Тулуків Снятинського району Івано-Франківської області. Діючи згідно із заздалегідь розробленим планом, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 залишились спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3, одягнені в маски та рукавиці, а останній ще й озброєний вогнепальною зброєю, увірвались в приміщення станції, де під погрозою операторам АЗС ОСОБА_16 і ОСОБА_17 застосувати пістолет, відкрито заволоділи грошовою виручкою установи в сумі 452 грн.
Продовжуючи злочинні дії, члени банди ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 у другій половині січня 2007 року з метою заволодіння майном ОСОБА_11 – мешканців с. Розтоки Косівського району Івано-Франківської області, залучили до вчинення нападу ОСОБА_2 та
ОСОБА_8 Для подолання можливого опору з боку потерпілих ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 виготовлений ним із газового пістолету самозарядний пістолет з бойовими припасами до нього, ОСОБА_2 – мисливського ножа, а сам озброївся одним із пістолетів, який знаходився на озброєні в банді, ОСОБА_1 взяв із собою бейсбольну биту та металічну "фомку", ОСОБА_8 – електрошокер. 27 січня 2007 року близько 2 години 40 хвилин, прибувши до подвір'я будинку ОСОБА_11, ОСОБА_3 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, у той час як
ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, одягнені у маски і рукавиці, шляхом зламу вхідного замка проникли до будинку, де ОСОБА_4 розбив скло міжкімнатних дверей, уламками якого заподіяв ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження. Після цього, під погрозами застосування наявної у них вогнепальної зброї, бейсбольної біти та металевої "фомки", стали вимагати у ОСОБА_10 та її доньки
ОСОБА_11 гроші та золоті вироби, у той час як ОСОБА_2 колов останню ножем в область спини. У результаті розбійного нападу засуджені заволоділи належним потерпілим майном у великих розмірах на загальну суму
80 237, 91 грн.
У лютому 2007 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 мисливський ніж, самозарядний пістолет системи Фроммер та 15 патронів до пістолета Макарова, які той зберігав за місцем свого проживання в
смт Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області.
На початку березня 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вирішили здійснити напад на ОСОБА_12 з проникненням у його будинок в с. Старі Крути Косівського району Івано-Франківської області для чого склали план нападу, визначили дату, підготували маски, рукавиці, ліхтарик та озброїлись: ОСОБА_4 – самозарядним пістолетом системи Фроммер і ножем, ОСОБА_3 – одним із пістолетів, що знаходився на озброєнні в банді та бейсбольною битою, а ОСОБА_1 – мисливським ножем та металевою "фомкою". 15 березня 2007 року близько 4 години члени банди проникли до будинку ОСОБА_12, де погрожуючи останньому та членам його родини застосуванням пістолета, ножа, стали вимагати видати гроші та цінності. При цьому ОСОБА_4 здійснив постріл у спинку ліжка, на якому знаходились ОСОБА_13 і ОСОБА_12 та вдарив останнього в грудну клітку, заподіявши йому внаслідок цього легкі тілесні ушкодження. В результаті нападу ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заволоділи належним потерпілим майном у великих розмірах на загальну суму
75 186, 74 грн.
Також ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 13 січня 2007 року, прибувши в с. Соколівка Косівського району Івано-Франківської області, проникли до приміщення ресторану «Колиба» ПП «Фенікс», яке належить ОСОБА_19 та звідти таємно викрали чуже майно на загальну суму
15 000 грн.
На початку квітня 2007 року ОСОБА_3, виготовлений ним із газового пістолету «Бруні автоматик» самозарядний пістолет передав для ремонту ОСОБА_20, який 17 квітня 2007 року його добровільно видав працівникам міліції. Тоді ж ОСОБА_4 передав ОСОБА_21 для зберігання мисливський ніж, самозарядний пістолет системи «Фроммер» та 9 мм патрони до пістолета «Макарова», які останній добровільно видав працівникам міліції 25 квітня 2007 року.
Крім того, 09 жовтня 2006 року ОСОБА_5, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, проник у будинок Годованчуків у с. Великий Рожин Косівського району Івано-Франківської області, де завдав удари ногами і бейсбольною бітою ОСОБА_14, який внаслідок цього втратив свідомість та йому було заподіяно легкі тілесні ушкодження, обшукав приміщення вказаного будинку й, не знайшовши грошей і коштовностей, зник з місця злочину.
Апеляційний суд Івано-Франківської області, розглядаючи справу за апеляціями прокурора, який брав участь у її розгляді судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_7, скасував вирок місцевого суду в частині призначення засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 покарання, та постановив щодо вказаних осіб свій вирок від 19 жовтня 2010 року. Цим вироком призначено покарання:
ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187 КК України – 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 185 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 257 КК України –
5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 263 КК України –
4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України – 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 185 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 257 КК України – 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 263 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187 КК України – 9 років позбавлення з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 5 ст. 185 КК України –
7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 263 КК України – 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України – 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України – 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 263 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 257 КК України – 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання – 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього належного йому майна.
У решті вирок місцевого суду щодо вказаних засуджених залишено без зміни.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2010 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишено без зміни. Це судове рішення оскаржено прокурором окремо, в порядку ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 386 КПК України.
У поданих на вирок апеляційного суду касаційних скаргах:
- захисник засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_6, заперечує законність вироку апеляційного суду, у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю судового рішення вимогам ст. 332-335, 378 КПК України, водночас твердить про надмірну суворість призначеного ОСОБА_5 покарання. Вважає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою обставини, які пом’якшують покарання та у своїй сукупності істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, а тому просить пом’якшити ОСОБА_5 покарання, застосувавши ст. 69 КК України;
- засуджений ОСОБА_5, наводить доводи аналогічні за змістом доводам свого захисника й також просить постановлений щодо нього вирок апеляційного суду змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом’якшити призначене йому покарання;
- захисник засудженого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_7, заперечуючи законність і обґрунтованість судових рішень, твердить про неповноту і неправильність всього слідства, порушення слідчими органами вимог
ст.ст. 22, 27, 131, 132 КПК України, фальсифікацію доказів у справі й безпідставне обвинувачення ОСОБА_3 в організації банди та керівництві злочинним угрупуванням, вчиненні винних дій, передбачених ч. ч. 1, 2
ст. 263 КК України. На думку захисника, суд першої та апеляційної інстанції вказані порушення закону залишив поза увагою, не дав їм належної правої оцінки та внаслідок цього дійшов хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих злочинів. Крім того, захисник уважає, що апеляційним судом при прийнятті рішення не дотримано й вимог ст. 378 КПК України. З огляду на все це захисник просить постановлені щодо ОСОБА_3 вироки місцевого та апеляційного судів скасувати, а справу направити на нове розслідування;
- засуджений ОСОБА_3 наводить доводи аналогічні за змістом доводам захисника ОСОБА_7 й також просить скасувати постановлені щодо нього вироки місцевого та апеляційного судів, а справу направити на нове розслідування;
- засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком апеляційного суду, уважаючи явно несправедливим призначене йому покарання, твердить про те, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для призначення йому більш суворої міри покарання ніж її обрав місцевий суд. Тому, за змістом скарги, фактично просить постановлений апеляційним судом вирок змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом’якшити покарання до розміру, визначеного судом першої інстанції;
- засуджений ОСОБА_2, посилаючись на те, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 332-335 КПК України, порушення цим судом вимог ст. 65 КК України та внаслідок цього призначення занадто суворого покарання, просить вказане судове рішення змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом’якшити покарання, зменшивши розмір до визначеного судом першої інстанції;
- засуджений ОСОБА_4, заперечуючи вчинення злочинів за попередньою змовою та організованим угрупуванням, уважає, що вирок апеляційного суду постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, водночас твердить про надмірну суворість і несправедливість призначеного покарання та просить його пом’якшити, застосувавши ст. 69 КК України;
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, зокрема ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України при призначенні ОСОБА_5 покарання, недотримання вимог ст.ст. 50, 65 КК України та у зв’язку з цим невідповідність призначеного ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 покарання тяжкості злочину та їх особам, внаслідок м’якості, просить вирок апеляційного суду щодо вказаних засуджених скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. У доповненнях до скарги прокурор також зазначає про те, що апеляційний суд, всупереч ч. 1 ст. 365 КПК України, фактично не розглянув і не прийняв рішення за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_7, чим допустив істотне порушення КПК, яке тягне за собою скасування вироку. Крім того, на думку прокурора, апеляційний суд дав неправильну юридичну оцінку діям ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, уважає, що кваліфікація за ст. 263 КК України є зайвою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала подану прокурором касаційну скаргу з доповненнями до неї та просила вирок апеляційного суду скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд, уважала, що касаційні скарги захисників і засудженого ОСОБА_3 мають бути частково задоволені й заперечувала проти задоволення скарг інших засуджених, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах та внесених доповненнях, колегія суддів уважає, що касаційні скарги прокурора, захисників і засуджених підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Доводи касаційних скарг про те, що апеляційний суд при перегляді справи й при постановленні вироку допустив порушення вимог ст.ст. 334, 365 КПК України, є обґрунтованими.
Згідно зі ст. 378 КПК України, вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332-335 Кодексу, а крім того у вироку апеляційного суду зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, обвинувальний вирок повинен містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, при цьому також мають бути наведені обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожної винуватої особи.
У силу ст. ст. 365, 366 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції, за результатами розгляду якої обов’язково має бути прийнято рішення.
Апеляційний суд при перегляді справи й постановленні вироку ці вимоги процесуального закону порушив. Незважаючи на те, що вирок місцевого суду було оскаржено в апеляційному порядку, крім прокурора, також й засудженим ОСОБА_3 та його захисником ОСОБА_7, умотивованого рішення за результатами розгляду апеляцій зазначених учасників процесу не прийняв. У постановленому обвинувальному вироку виклав лише частину обвинувачення, визнаного доведеним, перелічивши окремі епізоди вчинених засудженими злочинів, без конкретизації їх дій, форми вини та мотивів злочину.
Виходячи з наведеного та оскільки обвинувачення ОСОБА_3 пов’язано з обвинуваченням засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, колегія суддів уважає, що допущені порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення, а тому є істотними. Отже, такі порушення, відповідно до п. 1 ч. 1
ст. 398 КПК України, є підставами для скасування вироку апеляційного суду.
Крім того з вироку апеляційний суду видно, що засудженому
ОСОБА_5 призначено остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України. При цьому суд не вирішив за правилами ст. 72 КК України питання щодо відбутого ОСОБА_5 покарання за вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 25 грудня 2006 року. Таким чином суд неправильно застосував кримінальний закон.
Також у вступній частині вироку апеляційним судом, як і в рішенні місцевого суду, зазначено про судимість ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України вироком від 25.12.2006 року. Проте така вказівка суперечить положенням ст. 88 КК України, оскільки за матеріалами справи інкриміновані ОСОБА_5 злочини вчинено до постановлення попереднього вироку.
Необхідно зазначити й те, що згідно з вироком місцевого суду від
25 травня 2010 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8 із засуджених постановлено стягнути судові витрати в сумі 5 491 грн. 78 коп. у солідарному порядку. Між тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України, в тому разі, якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених. Апеляційний суд це залишив поза увагою й допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не усунув.
За таких обставин колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції при постановленні вироку допустив неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а тому вирок апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
У зв’язку з тим, що вирок апеляційного суду скасовується, а справа направляється на новий апеляційний розгляд, доводи касаційних скарг з приводу необґрунтованості засудження, неправильної юридичної оцінки дій, міри покарання обраної засудженим апеляційним судом, підлягають перевірці при новому апеляційному розгляді, за результатами якого належить прийняти законне і справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 395 - 398 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.
судді:
Григор'єва І.В. Єленіна Ж.М. Сахно Р.І.