У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої – судді Григор’євої І.В.,
суддів: Квасневської Н.Д., Єленіної Ж.М.
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні 18 січня 2011 року у м.Києві справу за касаційною скаргою представника цивільного позивача ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 1 лютого 2010 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання на іспитовий строк 2 роки та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Сарненської райдержадміністрації 826,36 грн. за лікування потерпілого; на користь ОСОБА_1 13106,86 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2010 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 засуджений за те, що він 3 жовтня 2008 року близько 22-ї год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи незареєстрованим мотоциклом "EN-150" з несправною гальмівною системою та світловими приладами у темну пору доби, рухаючись без мотошолома зі швидкістю 30 км/год. по вул. Заводській у с. Пугач Сарненського району Рівненської області у напрямку Клесівського кар’єроуправління, порушив п. п. 1.5, 2.9, 11.2, 13.3, 31.4.1, 31.6 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з мотоциклом "EN-150" д.н.з. НОМЕР_1. під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі представник цивільного позивача ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає необґрунтованим звільнення останнього від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Зазначає, що суд безпідставно задовольнив цивільний позов лише частково. Посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки апеляційний суд не мотивував свого рішення щодо необхідності залишити вирок без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Зі змісту вироку видно, що вирішуючи питання щодо розміру суми на відшкодування матеріальної шкоди, суд правильно послався на її часткове відшкодування засудженим у добровільному порядку, тому стягнення в цій частині було відповідно зменшено.
Що стосується рішення суду про стягнення з засудженого моральної шкоди на користь ОСОБА_1, то суд врахував характер і тривалість страждань потерпілого ОСОБА_3, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення цивільного позову. Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 384 КПК України представник цивільного позивача має право подати касаційну скаргу лише у частині, що стосується вирішення позову, тому колегією суддів розглядається касаційна скарга ОСОБА_1 лише в тій частині, що стосується її інтересів.
Відповідно до ст. 348 КПК України, у такому ж обсязі ОСОБА_1 вправі була оскаржувати вирок і в апеляційному порядку, тому апеляційний суд обґрунтовано розглянув її апеляцію як представника цивільного позивача тільки у тій частині, що передбачено законом. За таких обставин, посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на поверховий розгляд її апеляції є необґрунтованими. Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що суд навів мотиви на спростування доводів апеляції, що стосувалися оскарження вироку в частині цивільного позову, зазначивши підстави її відхилення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування судових рішень по справі, не виявлено.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу представника цивільного позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 1 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2010 рок щодо ОСОБА_2 – без зміни.
С у д д і :
І.В. Григор’єва Н.Д. Квасневська Ж.М. Єленіна