Справа № 737/758/21

Провадження № 2/737/11/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року                 смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря судового засідання Чередниченка С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову посилається на неможливість спільного проживання з відповідачем однією сім`єю через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини, на обов`язки з ведення спільного господарства та фактичне припинення сімейних відносин. Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 15 грудня 2002 року виконкомом Орлівської сілської ради Куликівського району Чернігівської області.

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач до початку розгляду справи подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та вказала, що позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 грудня 2002 року виконкомом Орлівської сілської ради Куликівського району Чернігівської області було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, актовий запис № 8 (а.с. 7).

Від даного шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Подружні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені з вересня 2021 року, подальше спільне проживання та збереження шлюбу позивач вважає неможливим, оскільки це суперечить його інтересам. Відповідач також не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до вимог ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно з ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги обставини життя подружжя, відсутність згоди позивача на примирення та згоду відповідача на розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що шлюб на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України належить розірвати, оскільки шлюбні стосунки фактично припинились і перебування сторін у шлюбі носить формальний характер, збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення у даній справі.

Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, згідно ч.3 ст.105, ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 142, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 15 грудня 2002 року виконкомом Орлівської сілської ради Куликівського району Чернігівської області, актовий запис № 8, розірвати.

Управлінню Державної казначейської служби України у Куликівському районі Чернігівської області повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 02 листопада 2021 року при поданні позову, згідно з квитанцією № 50 у філії Чернігівське облуправління АТ «Ощадбанк», ТВБВ 10024/0298, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. Ю. Рубаненко