КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №11-cc/824/842/2022 (761/43299/21)                       Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК України                                            Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня                       2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня                       2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 та продовжено строк тримання під вартою до 11 січня            2022 року, без визначення розміру застави, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в  с. Михайлюки Новоайдарського району Луганської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2                   ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні №12021105050002330 від 06.07.2021 року.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погодившись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про недоведеність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказує, що сама лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додає, що ОСОБА_8 не є громадянином Вірменії, є громадянином України, має постійне джерело прибутку, родину, раніше не судимий.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Європейський суд з прав людини підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею              177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12021105050002330, відомості про яке 06.07.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

22.07.2021 постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві змінено кваліфікацію кримінального провадження №12021105050002330 від 06.07.2021 року з ч.1 ст.185 КК України на ч.3 ст.185 КК України.

11.10.2021 постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури                   ОСОБА_6 об`єднано матеріали кримінального провадження №12021105050002330 від 06.07.2021  з матеріалами кримінального провадження №12021100000000910 від 11.10.2021.

11.10.2021 ОСОБА_8 затримано в порядку 208 КПК України.

11.10.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12021105050002330, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України.

13.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду                м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.12.2021 року включно.

22.11.2021 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в рамках кримінального провадження №12021105050002330, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.

30.11.2021 постановою Заступника керівника Київської міської прокуратури                ОСОБА_18 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021105050002330 від 06.07.2021 року, до 3 місяців, а саме до 11.01.2021.

03.12.2021 старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовженняпідозрюваному ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

07.12.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 та продовжено щодо ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 11 січня 2022 року, без визначення розміру застави.

Під час розгляду клопотання про продовження щодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, зокрема у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_19 від 11.10.2021, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2021, висновку експерта №052-56-2021 від 11.10.021, протоколі обшуку від 11.10.2021, протоколі обшуку від 11.10.2021, висновку експерта №СЕ-19/111-21/50822-ТВ від 03.11.2021, висновку експерта №КСЕ-19/111-21/52948-Д від 08.11.2021, протоколі обшуку від 11.10.2021, висновку експерта №КСЕ-19/111-21/51277-Д від 04.11.2021, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за особою від 20.10.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_20 від 20.10.2021.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно                      ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених                        ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_8 інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

У відповідності до клопотання органу досудового розслідування, доведеність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного підтверджується наступним.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, міру покарання, а також не маючи постійного місця проживання у місті Києві, стабільного джерела доходів, сталих родинних та соціальних зв`язків, перебуваючи на волі ОСОБА_8  може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність.

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що на даний час проводиться документування кримінально-протиправної діяльності в тому числі і інших учасників злочинної групи, які перебувають на волі, а також перевіряється причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та інших аналогічних злочинах, у зв`язку із чим є підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні, так як не всі речові докази по даному кримінальному провадженню відшукані та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що, ОСОБА_8 перебуваючи на волі та володіючи інформацією з приводу контактних номерів телефонів, анкетних даних та місця проживання потерпілих, свідків може незаконно впливати на останніх з метою зміни наданих ними показів та уникнути таким чином кримінальної відповідальності.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що, підозрюваний ОСОБА_8 не працевлаштований, не має офіційних джерел для існування, сталих родинних та соціальних зв`язків.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.

Доводи захисника щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_8 є громадянином України, має постійне джерело прибутку, родину, раніше не судимий, не є визначеною законом самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини були предметом дослідження слідчого судді, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, та не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи захисника стосовно незадовільного стану здоров`я підозрюваного                 ОСОБА_8 заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, а запобігання ризикам неналежної процесуальної поведінки неможливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Твердження захисника про те, що сама лише тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслуговують на увагу, проте слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним  інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв`язку із чим посилання захисника на незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді, слід визнати необгрунтованими.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня                       2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 та продовжено щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 11 січня 2022 року, без визначення розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

 ____________________          _______________________         ______________________

         ОСОБА_2                                 ОСОБА_3                              ОСОБА_4