241/1700/21
2-о/241/1/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
18 січня 2022 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Молонової Ю.В. ,
при секретарі Орчелота І.С.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Мангуш цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мангушська селищна рада, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,-
ВСТАНОВИВ:
04.11.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мангушської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він звернувся до Мангушської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина дісталась йому за законом через смерть ОСОБА_2 , з якою він постійно проживав з 25.02.1986 за адресою АДРЕСА_1 . Він є спадкоємцем четвертої черги за законом, інші спадкоємці, в тому числі першої, другої або третьої черги, відсутні. Відповідна квартира на 50 % (1/2 частина) належить йому, інші 50 % (1/2 частина) належали ОСОБА_2 . Ознайомившись з наданими документами, нотаріус повідомила, що на підставі наданих ним документів він має право отримати свідоцтво про право на спадщину, але для цього необхідне додатково рішення суду про встановлення факту постійного проживанні його зі спадкодавцем. У зв`язку з чим він звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 протягом останніх 5 років. Встановлення даного факту йому необхідно для належного отримання свідоцтва про право на спадщину на 50 % (1/2 частина) квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 19.11.2021 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, посилаюсь на обставини, зазначені в заяві.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Мангушської селищної ради, проти заявлених вимог не заперечують.
Заслухавши пояснення заявника та свідків, надані в судовому засіданні, дослідивши заяву та зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла гр. ОСОБА_2 , 1939 р.н., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.04.2021 та довідкою про причину смерті від 16.04.2021 (а.с. 9,10).
Згідно адресної картки, ОСОБА_2 , 1939 р.н., з 25.02.1986 та ОСОБА_1 , 1939 р.н., з 20.04.1982 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що також підтверджується довідкою про склад сім`ї та домовою книгою (а.с. 7, 12, 13-16).
З паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що він з 20.04.1982 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-5).
Згідно довідки від 20.04.2021, виданої відділом «ЦНАП» Мангушської селищної ради, ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та знята з реєстрації в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).
З акту обстеження домоволодіння від 20.08.2021, складеного депутатом Мангушської селищної ради Праведніковим М.Є. вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 на момент смерті проживала з гр. ОСОБА_1 з 1982 року по 16 квітня 2021 року, що також підтверджують сусіди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.19).
Згідно витягу № 285 від 20.04.2021, виданого відділом «ЦНАП», у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час зареєстрований ОСОБА_1 , 1939 р.н. (а.с.17).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.11.2006, виданого керівником органу приватизації Першотравневої РДА, квартира АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_1 та члену його сім`ї - ОСОБА_2 (дружині), що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2006 № 13045257 (а.с. 6, 8).
В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт того, що ОСОБА_2 дійсно з 1986 року та по день смерті проживала разом з чоловіком ОСОБА_1 . Їм навіть не було відомо, що шлюб між ними не було зареєстровано.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ч.1 ст. 1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні з письмових доказів та пояснень свідків встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю, як подружжя, з 1986 року і по день її смерті, в кв. АДРЕСА_1 , та вів з нею спільне господарство, однак факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Щодо періоду спільного проживання, суд зазначає наступне.
З 01.01.2004 набув чинності Цивільний Кодекс України, який передбачив четверту чергу спадкоємців за законом.
Прикінцевими положеннями Сімейного кодексу України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
Таким чином, норми СК України розповсюджуються на правовідносини, які виникли чи існували з січня 2004 року.
Згідно з вимогами статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, факт проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю набув юридичного значення після набрання чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року. До цієї дати чинне законодавство не передбачало юридичних наслідків для осіб, які проживали разом однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тому факт такого спільного проживання має бути встановлений з 01.01.2004, тобто з дня набрання чинності Сімейним та Цивільним Кодексами України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мангушська селищна рада, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 січня 2004 року по день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 25.01.2022.
Суддя Ю.В. Молонова