Справа № 2-138/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 року                     Роздольненський районний суд АР Крим у складі:     головуючого судді Пиркало Т.В.,

при секретарі Маловічко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Роздольне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим про визнання права власності на майно і виключення його з-під арешту,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на майно і виключення його з-під арешту. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до акту державного виконавця від 26.03.2010 року було арештовано майно, яке знаходиться в квартирі, на праві спільної сумісної власності відповідачу, дітям та позивачки. Арешт майна був здійснений у зв’язку з виконанням ухвали Апеляційного суду АР Крим від 01.12.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50 тисяч гривень моральної шкоди. Позивачка перебуває у шлюбі з відповідачем з 10.07.1982 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Стінка "Кіпаріс" придбана в 1987 році, стінка "Юнацька" придбана в 1983 році, телевізор "Фотон" придбаний в 1986 році. Таким чином, вищезазначене майно було придбане подружжям у шлюбі. Згідно ст. 60 Сімейного кодексу, придбане подружжям під час перебування у шлюбі, належить їм на праві загальної спільної сумісної власності. Відповідно, майно яке знаходиться в квартирі, належить на праві власності також і позивачки, та на нього не може бути звернено стягнення. В акті державного виконавця вказана дата виготовлення арештованого майна, з яких виходить, що воно було виготовлення в період, коли ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у шлюбі. Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, придбане під час перебування у шлюбі, являється спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до ст.371 Цивільного кодексу України кредитор співвласника майна, яке знаходиться в спільній сумісній власності, при відсутності у нього іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, може пред’явити позов про виділ долі з спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього. Виділ  долі здійснюється відповідно до ст. 366 Цивільного кодексу. Однак такий позов кредитором подано не було, відповідно державний виконавець не мав  права накладати арешт на майно, оскільки це порушує права позивачки. Просить визнати за позивачкою право власності  на Ѕ частини стінки меблевої "Кіпаріс", Ѕ частини набору "Юнацька", та Ѕ частини телевізора "Фотон", та звільнити вищезазначене майно з під арешту.

В судове засідання позивачка не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце був повідомлений належним чином. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явився, але про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Заяв і заперечень проти позову не надав.

Відділ ДВС Роздольненського районного управління юстиції АР Крим, явку свого представника в судовому засіданні  не забезпечили. Від них надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечують.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, було накладено арешт на рухоме майно: стінка меблева "Кіпаріс" 1982 року виготовлення, набір "Юнацький" 1983 року виготовлення, телевізор "Фотон" на загальну суму 3300 грн, відповідно до акту опису і арешту майна №АВ №502126 від 26.03.2010 року.(а.с. 8)

10.07.1982 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено шлюб. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на прізвище свого чоловіка (а.с. 6).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, відповідно до положень зазначеної статті, з моменту придбання майна, воно належить подружжю в рівних долях.

Відповідно до ст. 73 СК України, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Згідно положень ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

При цьому вважається, що частки кожного зі співвласників є рівними.

Як випливає з положень ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

    Відповідно до ст. 371 Цивільного кодексу України , кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ долі здійснюється на підставі ст. 366 Цивільного кодексу України. Однак цей позов кредитором не було подано, та майно в натурі не було виділено. Відповідно, державний виконавець не мав права накладати арешт на майно, оскільки це порушує права позивачки.

Отже, суд приходить до висновку, що накладення арешту на все майно, що було придбано подружжями ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі суперечить чинному законодавству, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371 ЦК України, ст. ст. 60, 71, 73 СК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: відділу Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на долю у праві спільної сумісної власності подружжя у вигляді Ѕ частини стінки меблевої "Кіпаріс", Ѕ частини набору "Юнацька", та Ѕ частини телевізора "Фотон" .

Звільнити з-під арешту, накладеного 26.03.2010 року відділом Державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим майно у вигляді стінки меблевої "Кіпаріс", набору "Юнацька", та телевізора "Фотон" .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до суду, що розглянув справу, апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Суддя: