Справа № 2-247/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня  2011 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

      Головуючого, судді –Старової Н.А.,

      при секретарі –          Лешко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» звернулося  до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги мотивує наступним. Між ВАТ «МЕГАБАНК» та відповідачем  ОСОБА_1 17.01.2008 року укладений кредитний договір № 3-11/2008-ЕК-USD, згідно якого відповідач  отримав кредит у розмірі 7000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 20 % річних. Кредит надано строком на 36 місяців з 17.01.2008 року по 14.01.2011 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється щомісячно відповідно до встановленого графіку.

Згідно п. 4.2.1 кредитного договору відповідач зобов’язаний своєчасно погашати кредит та сплачувати відсотки.  В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач не здійснює погашення кредиту та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами.

 Станом  на 08.06.2010 року  відповідач має заборгованість за кредитом  в розмірі 3274,94 долари США, що еквівалентно 25934 грн. 07 коп., яка складається з сум заборгованості за кредитом в розмірі 2400,25 доларів США, що еквівалентно 19012 грн. 38 коп., суми простроченої заборгованості – 839,94 доларів США, що еквівалентно 6653 грн. 17 коп., простроченої заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам за користування кредитом - 33,90 долари США, що еквівалентно 268 грн. 52 коп.

Крім того, відповідач повинен сплати штраф в розмірі 10 % від несвоєчасної сплати ануїтетних платежів відповідно до п. 7.1.1 Кредитного договору № 3-11/2008-ЕК-USD від 17.01.2008 року в сумі 1412 грн. 27 коп.

Загальна сума заборгованості складає 27 346 грн. 34 коп.

З метою забезпечення виконання зобов’язань  за кредитним договором між ПАТ «МЕГАБАНК» та відповідачем  ОСОБА_1 укладений договір застави  рухомого майна № 3-11/2008-ЕК-UАН-3 від 15.09.2009 року. Предметом застави є: товари в обігу, а саме косметика, парфумерія та аксесуари для мобільних телефонів, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, підземний перехід з вул. Дмитра Ульянова на вул. Севастопольську, торгівельне приміщення № 4-5, 12.

17.01.2008 року між ПАТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 3-11П/2008-ЕК-USD-П, відповідно до якого вона  несе  відповідальність за невиконання зобов’язань за кредитним договором, укладеним з  ОСОБА_1

Відповідно до п. 3.1.-3.2. договору поруки ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.

Посилаючись на ст.ст. 525, 553, 651  ЦК України, ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу»,  просить достроково розірвати договір кредиту, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та судові витрати. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором просить звернути стягнення на товари в обігу за договором застави рухомого майна.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав на адресу суд письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, підтримує позовні вимог в повному обсязі в разі неявки відповідачів в судове засідання не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, повідомлені  належним чином про час і місце судового засідання відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення отримали судові повістки 15.12.20010 року. Судом відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що між ВАТ «Мегабанк» та відповідачем  ОСОБА_1 17.01.2008 року укладений кредитний договір № 3-11/2008-ЕК-USD, згідно якого відповідач  отримав кредит у розмірі 7000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 20 % річних. Кредит надано строком на 36 місяців з 17.01.2008 року по 14.01.2011 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється щомісячно відповідно до встановленого графіку. Виконання зобов’язань за зазначеним  договором  забезпечене договором поруки та договором застави рухомого майна.

ПАТ«Мегабанк» є правонаступником ВАТ «Мегабанк», що підтверджується статутом ПАТ «Мегабанк», зареєстрованим 20.05.2010 року  виконавчим комітетом Харківської міської ради.

В наступному, сторонами укладалися додаткові угоди до кредитного договору:

 №1 від 15.08.2008 року  про доповнення договору розділом «Третейське застереження»;

№2 від 24.12.2008 року про доповнення пунктом про надання згоди на передачу інформації про кредитну історію до ЗАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій»;

№3 від 16.02.2009 року, №4 від  15.04.2009 року про зміну графіку заборгованості за заявою позичальника;

№5 від 15.09.2009 року якою п.3.1 викладено в наступні редакції «виконання позичальником зобов’язань за договором  забезпечується порукою та заставою товарів в обігу»;

№6 від 15.10.2009 року, №7 від 15.12.2009 року, №8 від 25.12.2009 року якими за заявою позичальника змінювався графік погашення кредиту.

Зазначені правовідносини сторін регулюються ст. ст. 524, 526, 527, 530, 533, 554, 617, 651, 1050- 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про заставу».

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

В частині позовних вимоги щодо дострокового розірвання договору, стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором судом встановлено наступне.

 Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.  

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

 Положеннями  ст.ст.  526, 527 ЦК України  передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.  

 Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

 Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.  

Відповідно до п.п. 1.1-1.3  кредитного договору кредитодавець зобов’язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі 7000 доларів США,  а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 20% процентів річних. Кредит надається на споживчі потреби на строк з 17.01.2008 року по 14.01.2011 року.  

Повернення кредиту відповідно до п.1-4 кредитного договору здійснюється щомісячними платежами  в розмірі та в строки, встановлені графіком платежів.

Згідно п.3.1 кредитного договору виконання позичальником зобов’язань за договором забезпечується порукою, договором застави рухомого майна.

Обов’язки позичальника визначені розділом 4 кредитного договору, згідно якого позичальник зобов’язується своєчасно у встановлені графіком строки, здійснювати повернення кредиту та сплату процентів за користування ним.

Відповідно до положень п.п. 5.2, 5.8  кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи  з фактичних залишків заборгованості  за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Крім того, сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше «25» числа місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту на рахунок нарахованих процентів Позивача. За користування кредитом понад строку, вказаного у п.1.2 договору, кредитодавець нараховує, а позичальник сплачує проценти в розмірі 0,1 % річних.  

Згідно з п. 7 договору позичальник сплачує кредитодавцю штраф у випадках: за кожний випадок несвоєчасної сплати ануїтетних платежів у розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми за перші 5 днів прострочення, у розмірі 10% - понад 5 днів прострочення, за користування кредитом понад строку, вказаного у п.1.2 договору у розмірі 25% від несвоєчасно повернутої суми.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1, укладаючи договір, погодився  з зазначеними в ньому умовами, оскільки кредитний договір та графік погашення заборгованості підписані ним.  Позивач належним чином виконав умови договору – надав відповідачу кредит у розмірі 7000 доларів США, що підтверджується витягом з рахунку НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1, квитанцією ВАТ «Мегабанк»(а.с.27)

Відповідач ОСОБА_1  не належним чином виконує умови договору, оскільки станом на 08.06.2010 року  відповідач має заборгованість за кредитом  в розмірі 3274,94 долари США, що еквівалентно 25934 грн. 07 коп., яка складається з сум заборгованості за кредитом в розмірі 2400,25 доларів США, що еквівалентно 19012 грн. 38 коп., суми простроченої заборгованості – 839,94 доларів США, що еквівалентно 6653 грн. 17 коп., простроченої заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам за користування кредитом - 33,90 долари США, що еквівалентно 268 грн. 52 коп.

Відповідно до п. 3.1.-3.2. договору поруки, укладеного між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 17.01.2008 року,  ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.

Враховуючи положення ст. 554 ЦК України, п. 3.1.-3.2. договору поруки, суд вважає що відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за порушення умов кредитного договору.

Відповідно до п.4.3.2 кредитного договору кредитодавець має право  достроково розірвати договір у випадках порушення умов договору, судом встановлено, що відповідачем умови договору істотно порушені, враховуючи положення ч.2 ст. 651 ЦК України, позовні вимоги в частині розірвання кредитного договору підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог в частині звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості на предмет застави рухомого майна, судом встановлено наступне.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.  За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.  

Статтями 1, 3-4, 11, 13, 16, 19-20 Закону України «Про заставу» №2654  від 02.10.1992 встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.  В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.    

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту тощо.    

Предметом застави можуть бути майно та майнові права.    

           Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.    

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів.    

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.    

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, — неустойку). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачене законом або договором застави.  Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.    

На забезпечення виконання кредитного договору 15.09.2009 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладений договір застави рухомого майна №3-11/2008-ЕК-UAH-3.

Згідно з п.1.2 договору застави предметом застави є товари в обігу, а саме косметика, парфумерія та аксесуари для мобільних телефонів на суму 20 000 грн., який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, підземний перехід з вул. Дмитра Ульянова на вул. Севастопольську, торгівельне приміщення № 4-5, 12.

Згідно з п. 1.3 договору застави, за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет застави, інших витрат у разі їх виникнення. Максимальний розмір вимог, яка забезпечується обтяженням за основним зобов’язанням, складає 20000 грн.

Порядок звернення стягнення на предмет застави визначений п.4.1  договору застави, згідно якого у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов’язання, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду, позасудовому порядку згідно із законодавством України.

12.05.2010 року позивачем на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2  надсилалася вимога щодо погашення заборгованості, в якої відповідачі попереджені  про звернення стягнення на заставлене майно у разі невиконання вимоги.

Виходячи з того, що відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання за кредитним договором, у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави.

Відповідачі не надали суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ними були вжитті всі залежні від них заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України,  для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.    

Згідно ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 14   постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року роз’яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно довідки ПАТ «Мегабанк» станом на 14.01.2011 року –день ухвалення судового рішення курс долара США по відношенню до гривні становить -795,3300.

 Таким чином, до стягнення з відповідачів підлягає  всього в розмірі 27 452 (двадцять сім тисяч чотириста п’ятдесят дві) грн. 09 коп., яка складається з  суми  заборгованості за кредитом 19089 грн. 91 коп., суми простроченої заборгованості –6680 грн. 29 коп., простроченої заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам за користування кредитом – 269 грн. 62 коп., штрафу за  несвоєчасну сплату  ануїтетних платежів в сумі 1412 грн. 27 коп.

Відповідно до положень  ч. 1 ст.  88 ЦПК України  з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню понесені і документально підтверджені витрати – судовий збір у розмірі 274 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн. 00коп.  

На підставі викладеного,  ст. ст. 525, 526, 589, 651,1050, 1054 ЦК України,  Закону України «Про заставу»,  керуючись  статтями  10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд,  

вирішив:

Позовну заяву  публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави –  задовольнити у повному обсязі.  

Достроково розірвати кредитний договір № 3-11/2008-ЕК-USD від 17.01.2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та  ОСОБА_1.  

Стягнути солідарно з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за договором кредиту № 3-11/2008-ЕК-USD від 17.01.2008 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та  ОСОБА_1 всього в розмірі 27 452 (двадцять сім тисяч чотириста п’ятдесят дві) грн. 09 коп., яка складається з  суми  заборгованості за кредитом 19089 грн. 91 коп., суми простроченої заборгованості –6680 грн. 29 коп., простроченої заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам за користування кредитом – 269 грн. 62 коп., штрафу за  несвоєчасну сплату  ануїтетних платежів в сумі 1412 грн. 27 коп.

У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставне майно: товари в обігу, а саме косметика, парфумерія та аксесуари для мобільних телефонів на суму 20 000 грн., які знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, підземний перехід з вул. Дмитра Ульянова на вул. Севастопольську, торгівельне приміщення № 4-5, 12.

Стягнути солідарно з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»    судовий збір  в розмірі 274 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді –120 грн. 00 коп., а всього 394 (триста дев’яносто чотири)  грн. 52 коп.  

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, шляхом подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення  може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

             Суддя                                                                     Н.А.Старова