Справа № 2-353/2010  року

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня  2010 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

       Головуючого, судді – Старової Н.А.,

       при секретарі –             Лешко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання довіреності недійсною, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

встановив:

             ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння.

    Позивачем  неодноразово збільшувалися позовні вимоги, та остаточні позовні вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання довіреності недійсною, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння мотивовані наступним.

 26 червня 2006 року нею був придбаний транспортний засіб марки ГАЗ 33021 СПГ бежевого кольору, державний  реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначений правочин вчинений між нею - покупцем та  ОСОБА_4 - продавцем за суму  40 000грн. Раніше з метою придбання вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_1  20 червня 2006 року був укладений  кредитний договір  з АТ  «ПроКредит Банк»  № 22.740 на одержання кредиту в сумі 50000грн.,строком на 36 місяців. Договір купівлі-продажу автомобілю не був оформлений, а була видана довіреність на її ім’я та ОСОБА_3  із правом продажу, обміну й зняття з обліку вищевказаного транспортного засобу. Довіреність на ім’я ОСОБА_3  була  видана за її бажанням, оскільки ОСОБА_3 мав  посвідчення водія,  працював  в належному їй  ПП «ОСОБА_1»  водієм. Після придбання автомобіля на її ім'я,  як власника, був виданий тимчасовий реєстраційний талон, дійсний до 26.06.2011 року. Транспортний засіб використовувався ОСОБА_3 при виконанні трудових обов’язків.  24.11.2008 року по електронній системі «Пошук» ДАІ України було встановлено, що даний транспортний засіб Газель 33021 державний  номер НОМЕР_1 було поставлено на облік у МРЭО м. Джанкоя та з 03.10.2008 року переоформлено на батька ОСОБА_3 - ОСОБА_2,  транспортному засобу привласнений державний реєстраційний номер  НОМЕР_2. Таким чином, ОСОБА_3 незаконно, без її відома продав належний їй автомобіль. Посилаючись на ст. 202-204, 316-321, 386, 387, 392 ЦК України просить визнати довіреність, видану 26.06.2006 року ОСОБА_5  на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_3, реєстровий номер Д-1613  недійсною, визнати дійсним правочин купівлі-продажу транспортного засобу ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1, вчинений 26.06.2006 року між нею та ОСОБА_4, визнати за нею право власності на зазначений автомобіль, визнати договір купівлі-продажу автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1, вчинений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним, витребувати транспортний засіб ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_2 з незаконного володіння ОСОБА_2

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 13.12.2010 року позовні вимоги в частині визнання договору  купівлі-продажу автомобіля ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1, вчиненого між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним залишені без розгляду.

 В судовому засіданні  позивач та представник позивача уточнені позовні вимоги  підтримали у повному обсязі, просять позовні вимоги задовольнити. Представник позивача пояснив, що  між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 фактично  був здійснений правочин купівлі-продажу автомобілю ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1, але договір купівлі-продажу не укладався, оскільки сторони домовилися, що з  у зв’язку з відсутністю коштів на оформлення договору купівлі-продажу  спочатку ОСОБА_4 видасть довіреність, а пізніше оформить договір. Автомобіль був придбаний за кошти позивача, довіреність видана також на ім’я ОСОБА_3 за вказівкою позивача, оскільки він працював водієм в ПП «ОСОБА_1». ОСОБА_4 підтвердила, що продала автомобіль ОСОБА_1 за 40000 грн., про що була складена розписка. ОСОБА_3 незаконно, не маючи на те повноважень  переоформив транспортний засіб. З огляду на викладене, просить визнати довіреність недійсною,  визнати дійсним договір купівлі продажу автомобілю, визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль та витребувати його з чужого незаконного володіння.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, представник відповідачів ОСОБА_7 позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Посилаються на те, що ОСОБА_3 правомірно продав автомобіль ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, оскільки діяв на підставі довіреності, яка надає право продажу, обміну, зняття з обліку автомобілю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надала на адресу суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності, просить позов задовольнити, зазначила, що вона продала ОСОБА_1 автомобіль ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_1 за 40000 грн., але у зв’язку з відсутністю коштів для оформлення договору купівлі-продажу, вона видала довіреність на  ім’я ОСОБА_1 та працівника належного їй підприємства ОСОБА_3

Допитані в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8 пояснили суду, що ОСОБА_1 фактично придбала автомобіль, сплативши за нього суму в розмірі 40000 грн., але з метою економії грошових коштів на оформлення автомобілю договір купівлі-продажу не укладався, а була видана довіреність.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідачів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази, які надані суду, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Від імені ОСОБА_4 26.06.2006 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу посвідчена довіреність, якою ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 або ОСОБА_3, діючих незалежно один від одного зняти з обліку, продати, обміняти, застрахувати належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 29.04.2006 року автомобіль марки ГАЗ 33021 СПГ, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований в Сімферопольському МРЕО.  Для цього особи наділені правом керування, бути її представником у всіх компетентних установах, підписувати договір купівлі продажу, міни, страхування, отримувати в разі продажу кошти. Довіреність видана з правом передоручення, дійсна до 26.06.2010 року.

Зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_9 та зареєстрований за нею на підставі довідки-рахунку  №245471 від 13.09.2005 року (а.с. 56).

ОСОБА_3 укладений договір комісії з ТОВ «Снага», згідно якого комісіонер прийняв на себе зобов’язання  по реалізації транспортного засобу автомобілю марки ГАЗ 33021 СПГ, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.180). 03.10.2008 року від ОСОБА_3 надійшла заява ТОВ «Снага» про те, що він знайшов самостійно покупця автомобіля та розрахунок в розмірі 100 грн. проведений без участі комісіонера.

Транспортний засіб, який був зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 за ОСОБА_4 03.10.2008 року був знятий з реєстраційного обліку, що підтверджується повідомленням №11-м/1.1862 від 30.06.2008  року ГУ МВС України в АР Крим. 03.10.2008 року ТОВ «Снага» видана довідка-рахунок №637366 на ім’я ОСОБА_2, та транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2, номерний знак НОМЕР_2.

Спір виник в тому, що позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона сплачувала кошти за автомобіль, та таким чином  є власником автомобілю, а  відповідач ОСОБА_3 не мав права знімати з реєстраційного обліку та переоформлювати спірний автомобіль, у зв’язку з чим просить визнати договір купівлі-продажу, оформлений шляхом видачі довіреності дійсним, визнати за нею право власності на спірний автомобіль, витребувати його з чужого незаконного володіння.

Зазначені правовідносини сторін регулюються нормами ст. ст. 208,215, 328, 334, 658 ЦК України, Правилами роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженими Міністерством  економіки та з питань європейської інтеграції України N 228 від 31.07.2002 року, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, Правилами  державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок № 1338 від 07.09.1998 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу майна належить власнику. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує у двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженими Міністерством  економіки та з питань європейської інтеграції України N 228 від 31.07.2002 року, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, за домовленістю сторін договір купівлі-продажу автомобіля вчиняється або у комісійному магазині або в нотаріальній конторі. В обох випадках правочин підлягає державній реєстрації у відповідних органах реєстрації транспортних засобів.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є вчиненим також правочин у разі  нездійснення  його  державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п. 4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п. 44 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_4 Заява від останньої  про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.

Пунктом 43 Правил передбачено, якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.

До вчинення цих дій ОСОБА_4  не мала  права відчужувати спірний автомобіль, а позивач його придбати.

Відповідно до п. 8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цих Правил, договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

В даному випадку  був лише виданий тимчасовий реєстраційний талон на ім’я ОСОБА_1, видача якого передбачена п. 6 Правил, згідно якого за письмовою заявою власника транспортного засобу - фізичної особи про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) підрозділом ДАІ видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві. При цьому в графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до _______ за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /технічного паспорта/ серія ____N________". Заява подається власником транспортного засобу особисто або уповноваженою ним особою.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником і ОСОБА_1 не укладався, а з огляду на викладене,  посилання позивача  як на підставу набуття права власності на автомобіль на те, що фактично вчинений договір купівлі-продажу, який був оформлений довіреністю  є безпідставним, оскільки суперечить вищезазначеним вимогам закону. За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою  іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.3 ст. 244 ЦК України). Для самого повіреного, довіреність ніяких самостійних прав на майно, яке отримано для здійснення угоди, не породжує. Правочин, вчинений повіреним створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

    З огляду на викладене,  позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на транспортний засіб задоволенню не підлягають.

    Стосовно позовних вимог щодо визнання довіреності, виданої 26.06.2006 року ОСОБА_5  на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_3, реєстровий номер Д-1613  недійсною, суд зазначає наступне.

    Позивач просить визнати зазначену довіреність недійсною, посилаючись на те, що фактично між сторонами вчинений договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1-3, 5,5 ст. 203 ЦК України загальними  вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є наступне: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підставою   недійсності   правочину   є   недодержання    стороною (сторонами) вимог,  які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалося що волевиявлення ОСОБА_4 при оформленні довіреності було вільним, довіреність видана на двох осіб  за клопотанням позивача, довіреність не суперечить моральним  засадам суспільства, доводи позивача на те, що в даному випадку реальним настанням правових наслідків є продаж автомобілю, суд вважає необґрунтованими, оскільки в визнанні  договору купівлі-продажу автомобілю дійсним судом відмовлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для визнання зазначеної довіреності недійсною відсутні та позовні вимоги в цієї частині є безпідставними.

Стосовно позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння,  суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі ст. 391 ЦК України право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном має власник майна.  

  Судом встановлено, що  в установленому законом порядку позивач не набула  права власності на спірний автомобіль, належним позивачем у справах про витребування майна із чужого незаконного володіння є власник майна, яким ОСОБА_1 не є, та позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.  

При ухваленні судового рішення, суд, дотримуючись положень ст. 214 ЦПК України,  вважає за необхідне вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову.  

Ухвалою  Джанкойського міськрайонного суду від 31.07.2009 року накладено арешт  на транспортний засіб ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований МРЕВ  ВДАІ м.Джанкой за ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.  

Згідно ч. 6 ст.  154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.  

Оскільки, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання довіреності недійсною, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову,  вжиті ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 31.07.2009 року та зняти арешт з транспортного  засобу  ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_2 – після набрання чинності рішенням суду.  

Відповідно до вимог  ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню з відповідачів не підлягають.

    На підставі викладеного, ст. ст. 208, 215, 328, 334, 658 ЦК України, Правил  роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженими Міністерством  економіки та з питань європейської інтеграції України N 228 від 31.07.2002 року, Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок № 1338 від 07.09.1998 року, ст.ст. 10, 57,60, 212-215 ЦПК України,-

вирішив:

 В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5  про визнання довіреності недійсною, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Після набрання чинності рішенням суду, скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1,  вжиті ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 31.07.2009 року, знявши арешт з транспортного засобу ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_2, бежевого кольору, зареєстрованого за ОСОБА_2, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, направивши копію рішення для виконання в цієї частині рішення в МРЕВ м.Джанкой.

Рішення  може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим   протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

         Суддя                                                                          Н.А. Старова

                        Справа № 2-353/2010

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  (вступна та резолютивна частина)

14 грудня  2010 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

       Головуючого, судді – Старової Н.А.,

       при секретарі –             Лешко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання довіреності недійсною, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

 встановив:

  Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України, оголошується вступна та резолютивна частина рішення.

    На підставі викладеного, ст. ст. 208, 215, 328, 334, 658 ЦК України, Правил  роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженими Міністерством  економіки та з питань європейської інтеграції України N 228 від 31.07.2002 року, Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок № 1338 від 07.09.1998 року, ст.ст. 10, 57,60, 212-215 ЦПК України,-

вирішив:

 В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5  про визнання довіреності недійсною, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль, витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Після набрання чинності рішенням суду, скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1,  вжиті ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 31.07.2009 року, знявши арешт з транспортного засобу ГАЗ 33021 СПГ, державний номер НОМЕР_2, бежевого кольору, зареєстрованого за ОСОБА_2, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, направивши копію рішення для виконання в цієї частині рішення в МРЕВ м. Джанкой.

Рішення  може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим   протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя                                                                             Старова Н.А.