копія

Справа №2-а-2531/2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня  2010 року                                     м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді                Старової Н.А.

при секретарі                          Лешко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1    до Управління Пенсійного  Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим дій протиправними, зобов’язання  здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги  як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з  17.05.2010   року по  30.11.2010 року, –

в с т а н о в и в:

17.11.2010 року  ОСОБА_1  звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус Дитини війни. Відповідно до ст.6 цього Закону Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Але їй не в повному обсязі нарахована вказана щомісячна соціальна грошова допомога. Просить визнати дії щодо відмови відповідача у  виплаті їй   підвищення до пенсії   відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.12.2009 року по 30.11.2010 року -  протиправними,  зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги  як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2009 року по 30.11.2010 року в розмірі 1925 грн. 70 коп..

Ухвалою  Джанкойського міськрайонного суду від 19.11.2010 року позовні вимоги за період з 01.12.2009   року по 16.05.2010 року залишені без розгляду відповідно до статей 99, 100, 107 КАС України.

Позивач в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила справу розглянути у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких просив розглянути справу у відсутності представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що згідно ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду відносно оскарження рішення суб’єкта владних повноважень на підставі якого може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів, встановлений місячний строк. Частиною 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір, встановлений цією нормою, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до статті 1 якого, дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим, отримує пенсію за віком та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За спірний період позивачеві Управлінням Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в повному обсязі не виплачувалася, що не оспорюється сторонами.

Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).    

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Виходячи з наведеного, з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України, стаття 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги  доводи відповідача в частині застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач звернулася до суду із вимогою щодо оскарження бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії, конкретно визначене рішення відповідача позивачем не оскаржується.

Відповідач у запереченнях посилається на те, що діяв правомірно, посилаючись на ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів пенсійного фонду.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не  передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі  для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів  не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов’язань, встановлених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.  

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії суд не приймає до уваги, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно положень статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними  та зобов’язати відповідача відновити порушене право відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Таким чином, суд частково задовольняє позовні  вимоги позивача та зобов’язує відповідача здійснити нарахування та провести відповідні виплати позивачеві за період з 17.05.2010   року по  30.11.2010 року   підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням сплачених сум за цей період.

В частині позовних вимог про визнання відмови відповідача у  виплаті позивачу   підвищення до пенсії   відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд відмовляє в задоволенні, оскільки суду не надано доказів, що позивач зверталася до Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі  Автономної Республіки Крим із заявою про нарахування та виплату  підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,та отримала відмову відповідача.

Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.  

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1 . Позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі  Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити  перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 17.05.2010   року по  30.11.2010 року   -  задовольнити частково.

2.   Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  Автономної  Республіки  Крим   здійснити перерахунок та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 17.05.2010 року по  30.11.2010 року   включно з урахуванням сплачених сум за цей період.

3.     В іншій частині позовних вимог  - відмовити.

4.   Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 03 гривні  40 копійок.

  Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя             підпис                         Старова Н.А.    

Згідно з оригіналом

Суддя     Старова Н.А