№ 2-а-62/2011 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня  2011 року м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний  суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді

при секретарі Старової Н.А.,

Лешко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим про  визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити  перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з  12.04.2010  року по  01.10.2010 року,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою. Свої вимоги мотивує наступним. Він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 цього закону  Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але за період з  01.10.2009 року по 01.10.2010 року йому не  нарахована щомісячна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року у повному обсязі, внаслідок чого порушені його законні права.  

Ухвалою  Джанкойського міськрайонного суду від  13.10.2010 року позовні вимоги за період з 01.10.2009   року по 11.04.2010 року залишені без розгляду відповідно до статей 99, 100, 107 КАС України.

Позивач у судове засідання не з’явився,  в письмовій заяві  просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких просив  розглянути справу у відсутності представника відповідача та відмовити у  задоволенні позовних вимог, посилається на наступне. Позивач ОСОБА_3  отримує підвищення до пенсії згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учасник бойових дій з 01.04.1999 року, тому право на отримання підвищення до пенсії, передбаченого  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на позивача не поширюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Матеріалами справи та наявними доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1,  тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Позивач ОСОБА_3  є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХІІ від 22.10.1993 року, та отримує підвищення до пенсії як учасник бойових дій. Зазначена обставина  підтверджується довідкою Управління Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим № 9237/0813 від 30.11.2010 року, згідно якої ОСОБА_3 отримує підвищення до пенсії згідно ст. 6 ЗУ  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема за квітень-червень 2010 року в розмірі 176 грн. 50 коп., липень-вересень 2010 року в розмірі 177 грн. 25 коп., жовтень 2010 року 180 грн. 75 коп.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п.2. Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.    

Згідно ст. 4 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  ветеранами  війни  є  особи,  які  брали  участь  у   захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.  До ветеранів війни належать: учасники бойових  дій,  інваліди війни, учасники війни.

Згідно ст.  5 зазначеного Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у  виконанні бойових  завдань  по  захисту  Батьківщини  у  складі   військових підрозділів,  з'єднань,  об'єднань  всіх  видів  і  родів   військ Збройних  Сил  діючої  армії  (флоту), у партизанських  загонах  і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Таким чином, оскільки діючим законодавством, і, зокрема, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено право отримувача вибирати надбавку, передбачену даним законом чи законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач даним правом скористався, звернувшись до відповідача з відповідною заявою, отримання двох надбавок за двома різними законами не передбачено діючим законодавством, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 грн. 40 коп. стягненню з відповідача не підлягають, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3   до Управління Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим про  визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити  перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з  12.04.2010  року по  01.10.2010 року – відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя                                               Старова Н.А.