Справа №  1-36/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року м.Тячів

          Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді:                               Ляшко С.М.

при секретарі:                              Пальонна М.Є.

з участю прокурора:                               Кабаль Л.В.

захисника:                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, мешк.              АДРЕСА_1, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, - у вчинені злочинів передбачених ст.ст. 129 ч. 1, 126 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 03.04.2009 року, близько 15 години, знаходячись в                  АДРЕСА_1, схопив ОСОБА_3 однією рукою за волосся, а іншою наніс їй удар кулаком в груди, після чого пішов у підсобне приміщення даного дворогосподарства, звідки взяв сокиру та, виганяючи             ОСОБА_3 з двору, почав погрожувати їй вбивством і, демонструючи реальність своєї погрози, замахувався сокирою на ОСОБА_3, чим викликав у неї реальні підстави побоюватись виконання цієї погрози та спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітки та правого передпліччя, які згідно висновку експерта № 308 від 05 травня 2009 року відноситься до групи легких тілесних ушкоджень.   

Крім цього, 03.04.2009 року, близько 15 години, підсудний ОСОБА_2, знаходячись в дворогосподрастві АДРЕСА_1, під час сварки з гр. ОСОБА_3, почав виганяти з території даного двору чотирьох неповнолітніх учнів Солотвинської допоміжної школи-інтернат, у ході чого умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, один удар ногою в праве стегно, завдавши йому фізичного болю, але не спричинивши тілесних ушкоджень.

В судовому зсіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчинених злочинах не визнав та пояснив, що 03.04.2009 року, біля 10 години ранку до нього прийшла ОСОБА_3 з дільничним, розбудила його і з порогу почала кричати, що він її не пускає. Він її дійсно не впускав, та у них вже декілька років неприязні відносини. Дружини тоді вдома не було. Він пішов шукати жінку бо знав, що назрівається сварка. Він повернувся додому збирати речі, документи, та почув, що хтось ходить в сараї, після чого почув, як вдарили двері мікроавтобуса. Там були якісь діти, але не ці що йдуть по справі. Він казав щоб хлопці йшли з двору, а сам пішов до сусідки ОСОБА_5. Автомобіль «Газель»під’їла у двір. Він говорив з братом, що в них має бути засідання по розірванню шлюбу. В дворі тоді були діти, він закричав на дітей, і зробив замашку, якби хотів їх вдарити, схопив одного хлопця за плече і відштовхнув до калітки. В цей час підійшла ОСОБА_3 з арматурою і хотіла його вдарити. До нього підійшов батько ОСОБА_3 та після, ОСОБА_3 почала кричати, що в неї була сумка в якій 1000 доларів США, та він жартуючи сказав, що там було 1800 долларів США, та в міліції порахують. Після чого він пішов в сільську раду та там нікого не було. Знайшовши свою жінку вони повернулись додому. ОСОБА_3 викликала міліцію та він побачив, що в дворі було багато людей, після чого він почув, що туди їде ОСОБА_6 –зять ОСОБА_3. Після чого він зайшов в сарай взяв звідти сокиру і сказав, що якщо хтось прийде то він вдарить його по голові. Прийшов ОСОБА_6 і почав боротись з ним. ОСОБА_6 разом з іншими вхопивши його за груди почали виштовхувати його на вулицю. Він не погрожував ОСОБА_3, та не міг вдарити ногою дитину, тому що такого не міг зробити. Даний конфлікт тривав три рази, що він виставляв хлопців за ворота. Після 12-13 год. був другий конфлікт. Він їх всіх попросив щоб покинули двір. Третій конфлікт почався о 14 год. 30 хв. і продовжувався до після 16 год. Такого щоб він ОСОБА_3 схопив за волосся і вдарив її в груди не було. В груди він її вдарив коли вона намагалась вдарити арматурою. На його думку сумку в дім  ОСОБА_3 принесла сама. Він взяв сумку бо в нього сумка була в будинку і відніс в міліцію, щоб доказати, що ОСОБА_3 була в нього в будинку. Він не заглядав в сумку, та що було в ній. Він відкрив цю сумку подивився і побачив, що в ній були якісь речі. Спочатку ОСОБА_3 не встигла заглянути в сумку, а зразу закричала, що в неї зникло 1000 грн. з сумки. ОСОБА_3 сказала всім хто там був присутній, що в сумці є 1000 доларів США.              

Просить суд не карати його.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн., - не визнає.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, винність підсудного в судовому засіданні доведена показами потерпілих та свідків а саме:

- потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що  03.04.2009 року вона попередила ОСОБА_2, що прийде та забере меблі з будинку, так як вона там проживала 25 років. ОСОБА_2 являється братом її чоловіка. Чоловік їй дозволив забрати меблі. Вона прийшла з дільничним бо ОСОБА_2 казав, що не віддасть меблі без її чоловіка. Вона взяла із школи автомобіль «Газель», знайшла чоловіка і вони приїхали до будинку. Там були закриті двері але вона залізякою відкрила двері, після чого вона побачила ОСОБА_2, який почав її гнати і нецензурно висловлювався в її адресу. ОСОБА_2 схопив її за волосся і вдарив її. Дітям, які приїхали разом з нею на автомобілі було по 15-16 років. Вона пішла з дітьми, бо хотіла пригостити їх морозивом, бо її покійному синові було день народження, та не брала із собою дітей з метою грузити мебель. Вона приїжджала до ОСОБА_2 вже другий раз. Перший раз прийшла з дільничним. Сумку вона залишала біля порогу, після того, як ОСОБА_2 вдарив її. Вона побачила, що на сходах залишили сумку, та пішла за сумкою, а ОСОБА_2 тим часом вдарив її батька ногою. ОСОБА_2 не хотів давати їй сумку, але вона все ж таки взяла сумку, після чого ОСОБА_2 вихопив в неї сумку з її рук з-заду, і зайшов до хати, закривши за собою двері. Вона йому казала щоб той віддав сумку, бо в ній знаходяться гроші. ОСОБА_2 сказав, що буде чим міліції платити. Після того, як вона просила сумку, ОСОБА_2 побіг за сокирою в літню кухню та махав сокирою перед нею. ОСОБА_2 не давав їй можливості підняти її батька. ОСОБА_6 прийшов з своєю жінкою та дитиною та не міг вдарити ОСОБА_2, бо в нього на руках була мала дитина. Її ОСОБА_2 вдарив коли вона відкривала залізякою двері. В сумці в неї було 1000 грн., в кошельку було близько 600-700 грн. Після того, як їй погрожував сокирою ОСОБА_2 вона більше не заходила у двір, бо вона боялася сокири, та тоді вона подзвонила своєму зятю ОСОБА_6. Сумку їй повернули ввечері, коли приїхали працівники міліції. Діти опинилися там бо вона їх покликала на морозиво, та вони вийшли з автомобіля марки «Газель», коли вона йшла у двір і ОСОБА_2 почав її бити. Діти кричали, що б’ють тьотю ОСОБА_3.          

Просить суд покарати підсудного ОСОБА_2 по закону.

Цивільний позов до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн. підтримує в повному обсязі.

- неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 03.04.2009 року ОСОБА_3 покликала його, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на морозиво. Вони під’їхали до якогось будинку. Він побачив, що якийсь чоловік (зараз він знає, що це був ОСОБА_2)  штовхнув ОСОБА_3 і вони почали сваритись. ОСОБА_2 почав виганяти з двору його та хлопців, у ході чого кричав на них, через що вони почали втікати від нього. Втікаючи від ОСОБА_2, він біг останнім, а хлопці бігли перед ним, та ОСОБА_2 наздогнав його та вдарив його ногою, після чого він піднявшись із землі почав втікати.

Претензії до ОСОБА_2 ні матеріального, ні морального характеру немає.

Просить суд покарати підсудного ОСОБА_2 по закону.

- свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що 03.04.2009 р.,  йому зателефонувала його жінка ОСОБА_11 і сказала, що її маму ОСОБА_3, побили у  смт. Солотвино. Він з своєю дружиною ОСОБА_11 приїхав в АДРЕСА_1, де він побачив багато людей перед будинком. ОСОБА_2 тримав у руках сокиру, та висловлювався нецензурними словами. Коли він туди приїхав то бачив там діда ОСОБА_12, який був весь в крові, а ОСОБА_3 трималась за груди. В неї був великий синяк. У двір він не заходив, та тримав на руках дитину. Та з ОСОБА_2 він не боровся. Він не бачив щоб ОСОБА_2 з кимось боровся. Коли він туди приїхав, ОСОБА_3 була на вулиці, а ОСОБА_2 всім погрожував.   

- свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що 03.04.2009 року її мама - ОСОБА_3 зателефонувала їй, що поїхала забрати речі а ОСОБА_2 не пустив її, та його діда ОСОБА_12, який був з нею до будинку. Біля будинку були люди. Вона була з своїм чоловіком ОСОБА_6 та з своєю дитиною. ОСОБА_2 знаходився у дворі та нікого не впускав і кричав, що нікого не впустить. Люди, які там були всі стояли на вулиці. Її мама –ОСОБА_3 показувала їй, що її та дідуся ОСОБА_12 побив ОСОБА_2. Вони під’їхали туди близько 14,30 –15,30 год. та в руках у ОСОБА_2 не було нічого, але він махав руками і що було в руках вона не бачила. Вона не бачила ніякої бійки, ні її чоловіка з ОСОБА_2, ні з його тіткою.

- свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що 03.04.2009 року, ОСОБА_3 поїхала разом з ним забирати мебель. ОСОБА_2 не відкривав двері, хоча був вдома. ОСОБА_2 почав бити його доньку ОСОБА_3, а потім вдарив і його, взяв в руки сокиру, став на прохід дверей і казав, що нікого не пустить. ОСОБА_2 забрав сумку від ОСОБА_3, на що ОСОБА_3 кричала, що в сумці знаходяться гроші. ОСОБА_2 говорив, що вб’є всіх хто зайде, не пустить нікого.

- свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 03.04.2009 року, їй відомо було, що ОСОБА_2 не хотів давати ОСОБА_3 мебель без ОСОБА_14. ОСОБА_3 разом з своїм чоловіком відвезли її на роботу, а самі поїхали за меблями, після чого ОСОБА_3 зателефонувала їй і сказала, що її побили. Вона прийшла до цього будинку і побачила там багато людей. Їй сказала ОСОБА_3, що її та ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_2. Всі люди, які там знаходились стояли на вулиці. Вона під’їхала туди близько 14 год., та калітка була закрита. ОСОБА_2 погрожував, що всіх вб’є, хто зайде у двір. Вона бачила сокиру, яка лежала біля стіни. Їй ОСОБА_2 сказав, що нікого не боїться, тому йому немає чого втрачати. Вона приїхала після того, як зі школи зателефонувала в міліцію. Вона питала ОСОБА_2, чи той все розпродав, бо він випивав, і вона думала, що він пропив мебель, тому вона пішла  подивитися в хату.

- свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердила, що вона працює з ОСОБА_3 разом та 03.04.2009 року, біля 14 год. їй зателефонувала ОСОБА_3, щоб вона йшла допомагати забирати мебель. По дорозі вона зустріла ОСОБА_2, який біг з сумкою, і казав щоб вона туди не йшла, та він всіх побив. Біля хати його не було. Вона повернулась додому, але згодом вона знову прийшла до місця пригоди бо потрібно було давати пояснення працівникам міліції. Коли вона прийшла, то ОСОБА_3 була побита, а батько ОСОБА_3 - ОСОБА_12 тремтів побитий. При ній бійки не було. В автобусі вона не сиділа і не бачила ніякої бійки.

- свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що 03.04.2009 року вона бачила, як ОСОБА_2 тягнув за волосся ОСОБА_3 і вдарив її. Це було у дворі між хатою і літньою кухнею. Батько ОСОБА_3 –ОСОБА_12 спитав у ОСОБА_2 чому той б’є її дочку, його дочка хотіла забрати тільки свої речі. Діти, які там знаходились були зі школи інтернат, вони почали втікати звідти і ОСОБА_2 штовхнув одного з хлопців, які втікали від нього. ОСОБА_2 погрожував сокирою ОСОБА_3, та на її думку ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп’яніння.   

 - свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні ствердив, що 03 квітня 2009 року, він бачив, як ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 за волосся, бив її. ОСОБА_12 заступився за ОСОБА_3, але ОСОБА_2 вдарив і його. Сокиру у ОСОБА_2 він не бачив. Після цього, він повернувся туди після обіду, та надворі він бачив ОСОБА_3, її чоловіка і її батька ОСОБА_12 Він знаходився в автобусі, який стояв перед вантажівкою.

          - свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що  він разом з ОСОБА_3 купив меблі, які не хотів віддавати ОСОБА_2. Він не знає чому ОСОБА_2 не хотів віддавати меблі.

- неповнолітній свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що 03.04.2009 року він поїхав разом з ОСОБА_3, яка працює в школі інтернат та ОСОБА_9, ОСОБА_18 та ОСОБА_4 на морозиво, яке їм запропонувала ОСОБА_3. Вони купили морозиво і поїхали до будинку. ОСОБА_2 не впускав ОСОБА_3 в будинок. Він бачив, як ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 за волосся і вдарив її об автомобіль. Коли вони знаходилися там то ОСОБА_2 стояв з сокирою біля воріт. ОСОБА_3 він бив біля сходів будинку. ОСОБА_2 проганяв їх з двору, після чого вони з хлопцями втікали з двору, а ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_2 та вдарив ногою. Вони хотіли зайти до хати та з’їсти морозиво, однак ОСОБА_2 не впускав їх та бив не тільки ОСОБА_3, а і її батька ОСОБА_12 Взяв сокиру в руки ОСОБА_2 вже після того, як вони повтікали. Саму бійку ОСОБА_2 з ОСОБА_6 він не бачив, та бачив, як ОСОБА_2 намахувався сокирою на ОСОБА_3 біля воріт, яка відступала від нього.       

- свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що 03.04.2009 року вона знаходилась вдома та готувалася до поїздки у відрядження у Румунію. Її будинок знаходиться неподалік від будинку ОСОБА_2. Відносно бійки вона сказати нічого не може, так як була у своєму будинку і нічого не бачила.

- неповнолітній свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні ствердив, що 03.04.2009 року, він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поїхали по морозиво. Поверталися вони в школу на мікроавтобусі. Зупинившись біля будинку ОСОБА_3 пішла у двір, вони вийшли з мікроавтобуса і їли морозиво. ОСОБА_3 з ОСОБА_2 почали сваритись і вони зайшли у двір. Прийшов батько ОСОБА_3 –ОСОБА_12, і вони почали битися з ОСОБА_2 та впали на землю. Коли вони виходили з двору то ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 ногою. Він бачив, як ОСОБА_2 біг з сокирою та кричав, що якщо хтось зайде у двір то він його вдарить сокирою.   

- неповнолітній свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що про подію, яка сталася 03.04.2009 року він не дуже пам’ятає, однак він бачив, як ОСОБА_2 бив ОСОБА_3. ОСОБА_2 забрав сумку і побіг вверх. Їх він не бив, а лише кричав на них. З ним був ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 в ногу та замахнувся сокирою на ОСОБА_3 біля воріт, та в той час він сидів в автобусі. Автобус стояв на другій стороні вулиці. Хлопці сиділи разом з ним в автобусі. Там стояв ще один автомобіль, червоного кольору, який знаходився біля хати.

- свідок ОСОБА_21, в судовому засіданні ствердила, що 3 квітня 2009 року, вона працювала на огороді, огород знаходиться позаду хати ОСОБА_2. Ввечері ОСОБА_22, казала їй, що прийшла ОСОБА_3 з дільничним забрати меблі. ОСОБА_2 не давав їй меблі бо чекав від неї розписку, а ОСОБА_3 не давала йому розписки і вони пішли звідти. ОСОБА_3 приїхала на автомобілі за меблями та привезла з собою дітей щоб загрузити меблі. ОСОБА_22 говорила їй, що там було троє дітей, говорила про сумку, але сама вона нічого не знає.

- свідок ОСОБА_22, в судовому засіданні пояснила, що 03.04.2009 року вона ранком пішла до своєї подруги ОСОБА_21. Прибіг її чоловік і казав, що приходила ОСОБА_3 з дільничним, та хоче забрати речі. Вона казала своєму чоловіку щоб той йшов забрати її сумку з документами. Через деякий час знову прибіг її чоловік і казав, що ОСОБА_3 зламала двері і він забрав її сумку, щоб доказати що ОСОБА_3 зламала двері. Вона посиділа в парку та через деякий час прийшла додому, там вже була тиша, та там було троє дітей, подруги ОСОБА_3, сусідка її, та стояв вантажний автомобіль. Там почалася сварка за сумку, кричали що скільки там було грошей. Приїхав зять ОСОБА_3 - ОСОБА_6 і з нецензурною лайкою накинувся на її чоловіка. ОСОБА_6 казав що вб’є його. Бійка була перед вантажною машиною, та всі репетували, закінчилось тим, що приїхали працівники міліції. Посередині доріжки від клітки до будинку лежала сокира, та вона не бачила хто поставив туди сокиру, та вже на ранок сокири там не було. Сумка постійно була при ній в її руках, та вона сумку віддала дільничному коли ще знаходилась в парку.     

- свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні ствердив, що він домовився з батьком ОСОБА_3, що буде йти завантажувати меблі. Вони зайшли у двір та двері були закриті, після чого вони чекали та вийшов ОСОБА_2 і казав щоб вони розходились, бо не будуть грузити меблі. Батько ОСОБА_3 казав, що йде за дочкою, та був з автомобілем. Вони посиділи в барі пили пиво і чекали. В кафе сиділи півгодини, потім прийшли і побачили, що двері виламані і батько ОСОБА_3 побитий. Із ним тоді був ОСОБА_20, а другої людини прізвища не знає. Саму бійку вони не бачили. Коли він прийшов вдруге то бачив там ОСОБА_2, дітей з інтернату, ОСОБА_3 і ще одну жінку. Сокиру він бачив коли на місці інциденту був вперше. Коли вдруге прийшли на місце інциденту то бійки вже не було, а ОСОБА_3 сиділа в мікроавтобусі. Він бачив, як зять ОСОБА_3 почав битися з  ОСОБА_2 за те, що побили батька ОСОБА_3, так як в батька ОСОБА_3 – ОСОБА_12 було лице в крові. Зять ОСОБА_3 почав битися з ОСОБА_2

- свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що до неї додому в   АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_2 та казав їй, що йде за працівниками міліції, бо прийшла ОСОБА_3 за меблями. Потім прийшла ОСОБА_3 і кричала за сумку та гроші, які були в сумці в розмірі 1000 доларів США.

Винність підсудного у вчинених злочинах також доведена оглянутими та оголошеними в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

                                                                      Том № 1

-          протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинений злочин від 03.04.2009 р. /т. № 1, а.с.3/, в якій ОСОБА_3 заявила, що 03.04.09 р. близько             15 год. 00 хв. біля АДРЕСА_1 із застосуванням сокири ОСОБА_2 погрожував їй вбивством, наніс їй тілесні ушкодження та вирвавши з рук жіночу сумочку, в якій знаходились гроші та паспорт гр.України на її прізвище, втік;

          -     протоколом огляду місця події від 03.04.2009 р. /т. № 1, а.с.8-11/, згідно                     якого оглянуто  дворогосподарство будинку в АДРЕСА_1;

          -          актом добровільної видачі на вимогу працівника міліції від 03.04.2009 р. /т.  № 1,  а.с. 27/, згідно якого у ОСОБА_2 вилучено наступні речі:

Жіноча матерчата сумочка різних кольорів в якій знаходяться:

1. Жіночий кошельок чорного кольору в якому знаходяться гроші 610 грн., номіналом 4-ри куп’юри по 100 грн., три по 50 грн., одна - 20 грн., три по 10 грн., одна - 5-ть гривень, одна - 2 грн., три -1 грн.;

2. Дві карточки «Приватбанк»- одна кредитна № НОМЕР_2, зарплатна № НОМЕР_3, одна пенсійна «Аваль Банку»№ НОМЕР_4;

3. Паспорт гр. України на прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешк. смт. Солотвино, НОМЕР_1;

-    протоколом огляду предметів та фототаблицею до нього від 12.04.2009 р. /т. № 1,  а.с. 80-81/, згідно якого оглянуто сокиру, яку 03.04.2009 року було вилучено у ході огляду місця події в АДРЕСА_1;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 15.04.2009 р. /т. № 1, а.с.95-99/;

-          висновком експерта № 308 від 05.05.2009 р. / т. № 1, а.с.131/, згідно якого у ОСОБА_3, мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітки та правого передпліччя. Вказані вище тілесні ушкодження могли бути спричинені дією тупого твердого предмету, яким могла бути рука стиснута в кулак. Строку події –03 квітня 2009 року –дані тілесні ушкодження відповідають і згідно Наказу № 6                 п. 2.3.5. МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я, чи незначну стійку втрату працездатності;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_22 від 27.04.2009 р. /т. № 1, а.с.156-158/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_22 від 27.04.2009 р. /т. № 1, а.с.159-160/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_22 від 27.04.2009 р. /т. № 1, а.с.161-163/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_16 та ОСОБА_22 від 27.04.2009 р. /т. № 1, а.с.164-166/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_22 від 27.04.2009 р. /т. № 1, а.с.167-170/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_22 від 28.04.2009 р. /т. № 1, а.с.171-172/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_22 від 28.04.2009 р. /т. № 1, а.с.173-174/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 від 05.05.2009 р. /т. № 1, а.с.183-185/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_16 та ОСОБА_2 від 05.05.2009 р. /т. № 1, а.с.186-189/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 від 05.05.2009 р. /т. № 1, а.с.190-192/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 від 05.05.2009 р. /т. № 1, а.с.193-195/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 05.05.2009 р. /т. № 1, а.с.196-198/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 від 05.05.2009 р. /т. № 1, а.с.199-200/;

-          протоколом очної ставки проведеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 04.06.2009 р. /т. № 1, а.с.219-220/;

          Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано вірно:

за ст. 129 ч.1 КК України –як погроза вбивством, так як були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози;

за ст. 126 ч.1 КК України –як умисне завдання удару, що завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Ствердження підсудного ОСОБА_2, про те що він діяв в межах необхідної оборони, суд до уваги не бере, так як ці ствердження в судовому засіданні спростовані показами свідків, які допитані в судовому засіданні, та оглянутими матеріалами справи.

При обранні міри покарання судом враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини справи, особа підсудного, який позитивно характеризується, одружений, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудного, - суд не знаходить.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного, - суд не знаходить.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому відносно нього необхідно і доцільно обрати міру покарання у виді обмеження волі, з застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн., - слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4000 грн. моральної шкоди, так як потерпіла ОСОБА_3 перенесла глибокі моральні і душевні страждання, а також нервовий та психологічний стрес, страх за своє життя, що дає підстави для часткового задоволення моральної шкоди.

В частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн. слід відмовити, так як в судовому засіданні не доведено, що в сумці потерпілої, яку вирвав з рук підсудний знаходилось 1000 грн.

Речові докази по справі –сокиру, після вступу вироку в законну силу знищити.

Судових витрат немає.

          Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених         ст. 129 ч.1 КК України та ст. 126 ч.1 КК України призначивши покарання:

за ст. 129 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;

за ст. 126 ч.1 КК України у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до      ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально –виконавчої інспекції та повідомляти кримінально –виконавчу інспекції про зміну місця проживання або роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4000 (чотири тисячі) грн. моральної шкоди.

Речові докази по справі –сокиру, після вступу вироку в законну силу знищити.

Судових витрат немає.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з наступного дня після його проголошення, а засудженим в цей же строк з моменту отримання копії вироку, через Тячівський районний суд.

Суддя Тячівського

            районного суду:                                                                                          С.М. Ляшко